Рішення № 36283723, 23.12.2013, Вишгородський районний суд Київської області

23.12.2013 Справа № 363/4630/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого суддіПідкурганного В.В.

при секретарі Подшибякіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді Київської області цивільну справу за позовом Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» про захист прав споживача,

ВСТАНОВИВ:

у листопаді 2013 року позивач звернувся до суду із позовом в якому просить стягнути з відповідача на користь Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» заборгованість за опалення за період з 1 жовтня 2011 року по 1 листопада 2013 року у розмірі 8 019 грн. 11 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що ВРКП «Вишгородтепломережа» надає послуги з централізованого опалення споживачам в оселі їх будинку, що знаходиться у м. Вишгороді по вул. Шолуденка, 6-Б в межах балансової належності.

Відповідач проживає в квартирі № 137 вказаного будинку та користується комунальними послугами. Заяв та скарг від відповідача про неякісне опалення до підприємства не надходило. Позивач ВРКП «Вишгородтепломережа», належним чином виконує свої зобовязання перед відповідачем, однак відповідач не сплачує кошти за наданні їй послуги у звязку з чим виникла заборгованість за опалення за період з 1 жовтня 2011 року по 1 листопада 2013 року у розмірі 8 019 грн. 11 коп.

Відповідач за первісним позовом подав до суду зустрічну позовну заяву якій просила договір про надання послуг з централізованого опалення, наданий на підписання споживачу визнати таким, що не відповідає Типовому договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої види та водовідведення, затвердженого КМУ № 630 та суттєво звужує права споживача; відмовити ВРКП «Вишгородтепломережа» у вимогах щодо стягнення з неї заборгованості у розмірі 8 019 грн. 11 коп.; визначити суму заборгованості за опалення за період з 1 жовтня 2011 року по 1 листопада 2013 року, виходячи з тарифів за опалення, що затверджені Виконавчим комітетом Вишгородської міської ради для будинків обладнаних даховими котельнями. Оплату судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп. стягнути з ВРКП «Вишгородтепломережа».

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що будинок в якому вона проживає обладнаний автономною даховою котельнею. В своїх розрахунках за послуги з опалення ВРКП «Вишгородтепломережа» використовує тарифи, розраховані для будинків з централізованим опаленням, які значно вищі, ніж для будинків з даховими котельнями.

У судовому засіданні представники позивача за первісним позовом доводи первісного позову підтримали, уточнили позовні вимоги та просили стягнути з відповідача заборгованість за опалення за період з 1 жовтня 2011 року по 1 листопада 2013 року у розмірі 8 339 грн. 07 коп. та судові витрати у розмірі 229 грн. 40 коп. Щодо зустрічного позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні.

В свою чергу, ОСОБА_1 заперечувала проти вимог за первісним позовом, та просила про задоволення зустрічного позову, мотивуючи свою позицію тим, що розмір тарифів не відповідає рішенню виконкому Вишгородської міської ради від 16 листопада 2006 року № 464 та від 20 січня 2011 року № 28.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що відповідач по справі проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Вишгородської міської ради Київської області від 31 липня 2003 року № 363 визначено виробником, постачальником та виконавцем послуг теплопостачання та гарячого водопостачання в м. Вишгороді (окрім обєктів з автономною теплогенерацією) - КПТМ «Вишгородтепломережа» (а.с.5).

Відповідно до рішення Вишгородської районної ради Київської області від 2 вересня 2011 року № 130-10-VI погоджено прийняття до спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району обєкти майна комунальної власності територіальної громади м. Вишгорода, а саме дахових котелень розташованих за адресами, зокрема, м. Вишгород, пр. Шевченко, 2-Д (а.с.7).

Рішенням Вишгородської міської ради Київської області від 29 вересня 2011 року № 6/7 передано безоплатно з комунальної власності територіальної громади міста Вишгорода у спільну комунальну власність територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району обєкти нерухомого майна дахові котельні, які розташовані на житлових будинках за наступними адресами, зокрема, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 6-Б (перебуває на балансі КПЖ і КГ Вишгородської міської ради, балансова вартість 238 671 грн. 12 коп.).

Пунктом 2 цього рішення визначено, комунальному підприємству житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради передати безоплатно обєкти, на баланс ВРКП «Вишгородтепломережа», згідно чинного законодавства України (а.с.6).

Відповідно до акту приймання передачі від 14 жовтня 2011 року, КПЖ і КГ Вишгородської міської ради в особі директора ОСОБА_2 передає, а ВРКП «Вишгородтепломережа» в особі директора Колупайло Ю,Т. приймає дахову котельню за адресою: м. Вишгород, вул. Шолуденка, 6-Б (а.с.8).

Рішенням Вишгородської районної ради від 2 вересня 2011 року № 120 10 було встановлено тарифи на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води ВРКП «Вишгородтепломережа». Саме із затверджених зазначеним рішенням тарифів і здійснювався розрахунок заборгованості за надані послуги, у тому числі і громадянці ОСОБА_1

Судом встановлено, що договір про надання послуг з централізованого опалення та гарячої води між сторонами не укладався, хоча проект договору направлявся для підпису споживачеві послуг (а.с.9).

З огляду на встановлені обставини судом зазначається наступне.

Відповідно до статті 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Так, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтями 64, 68 ЖК України передбачено, що споживач зобов'язаний своєчасно (щомісяця) сплачувати комунальні послуги.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання. Крім того, споживач послуг зобовязаний оплачувати послуги згідно вимог закону чи договору.

У судовому засіданні відповідачка за первісним позовом, у тому числі, не заперечувала факту надання послуг щодо опалення її житла, однак не погоджувалася із вартістю таких послуг, вважаючи, що сума до оплати має бути розрахована відповідно до рішення Виконкому Вишгородської міської ради від 16 листопада 2006 року № 464.

Однак, зазначене рішення не може бути взято до уваги судом, навіть з тих причин, що було спрямоване на врегулювання питання розрахунків та затвердження тарифу на опалення і гаряче водопостачання з даховими котельнями лише на період 2006-2007 років. Так само не стосується спірних правовідносин між сторонами по справі й рішення Виконкому Вишгородської міської ради від 20 січня 2011 року № 28, яким встановлено тарифи на опалення та водопостачання в будинках із даховими котельнями, так як воно стосується тарифікації послуг наданих КПЖ і КГ Вишгородської міської ради, а не ВРКП «Вишгородтепломережа», яка й уповноважена на надання послуг до будинку, де проживає відповідачка і вимагати оплати за їх надання відповідно до тарифів, затверджених Вишгородською районною радою від 2 вересня 2011 року. Тому, вимоги позивачки за зустрічним позовом щодо визначення розміру заборгованості за опалення за її власними розрахунками, задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданих позивачем за первісним позовом уточнених розрахунків про заборгованість за надані послуги за опалення та наявності підстав для задоволення первісного позову.

Крім того, в супереч вимогам статті 60 ЦПК України, жодних доказів, які б свідчили про неправомірність чи необґрунтованість первісного позову ОСОБА_1, суду не надано.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом про визнання договору з централізованого опалення таким, що не відповідає Типовому договору, то вони не підлягають задоволенню з тих мотивів, що договір між сторонами не укладався, а тому й спору у цій частині між сторонами не вбачається.

Відповідно до статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З урахуванням позиції суду про наявність підстав для задоволення позову ВРКП «Вишгородтепломережа», судом зазначається про обґрунтованість позовних вимог за первісним позовом про стягнення із ОСОБА_1 судового збору. Таким чином, з відповідача по справі за первісним позовом підлягає до стягнення сума витрат понесених позивачем по сплаті судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп.

Керуючись статтями 209-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

первісний позов Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» заборгованість за опалення за період з 1 жовтня 2011 року по 1 грудня 2013 року у розмірі 8 339 грн. 07 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп., а всього стягнути 8 568 (вісім тисяч пятсот шістдесят вісім) грн. 47 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» про захист прав споживача відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя