Постанова № 36281509, 23.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2013 року Справа № 904/6467/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В.- доповідача,

суддів: Іванова О.Г., Подобєда І.М.

при секретарі: Ситніковій М.Ю.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ-центр 2011" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2013 року у справі № 904/6467/13

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ-центр 2011"

про стягнення 145 464,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 4 листопада 2013 року позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ-центр 2011" про стягнення 145 464,26 грн. – задоволені частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ-центр 2011" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Полтавська, буд.93/3; ЄДРПОУ 37806023) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (37420, Полтавська область, Гребінківський район, с. Майорщина, вул. Дзержинського, буд.1А; ЄДРПОУ 21044481) суму 138 693,00 грн. (сто тридцять вісім тисяч шістсот дев’яносто три грн. 00 коп.) основного боргу, 5 213,33 грн. (п’ять тисяч двісті тринадцять грн. 33 коп.) штрафу, 2 878, 13 грн. (дві тисячі вісімсот сімдесят вісім грн. 13 коп.) судового збору.

В решті позову – відмовлено.

З рішенням суду не погодилось Товариство з обмеженою відповідальністю «ОІЛ-центр 2011», звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та відмовити у позові.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не врахував недотримання позивачем досудового порядку врегулювання спору шляхом звернення із належним чином оформленою претензією, та не врахував недотримання позивачем передбаченого договором порядку надання письмової заявки на отримання певної частини товару, що є підставою для відмови у позові.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2013 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 23 грудня 2013 року.

У відзиві на апеляційну скаргу, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" просило рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, та розглядати справу без їх участі.

Відповідач, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвали суду, в судове засідання не з’явився, заяви про відкладення розгляду справи не надав, у зв’язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.04.2013 року між позивачем (покупцем) та відповідачем (продавцем) був укладений договір поставки нафтопродуктів № 220413 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого постачальник зобов’язується забезпечити поставку в обумовлені строки на підставі письмових заявок покупця, а покупець зобов’язується прийняти та сплатити на умовах, викладених у Договорі, нафтопродукти (далі - Товар), асортимент, кількість та ціна яких зазначається у видаткових накладних (п.1.1 Договору).

Звертаючись із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ-центр 2011" (далі - відповідач) про стягнення суми 138 693,00 грн. основного боргу, 5 642,72 грн. штрафу, 1 128,54 грн. 3% річних, а всього суму 145 464,26 грн., позивач посилався на порушення відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів № 220413 від 22.04.13р.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач здійснив 100% передплату товару на загальну суму 332 000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 531 від 23.04.13р. (а.с. 9), проте відповідач здійснив поставку товару лише на загальну суму 193 307,00 грн.

P >Задовольняючи позовні вимоги частково на суму 138 693,00 грн. основного боргу та 5 642,72 грн. штрафу, та відмовляючи у стягненні 3% річних у сумі 1 128,54 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не здійснив поставку товару на 138 693,00 грн., тому у відповідності до ст. 693 ЦК України повинен повернути означену суму та сплатити штраф у відповідності до п. 4.1 Договору.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.2.1 Договору, поставка товару здійснюється погодженими партіями за попередньою заявкою покупця протягом 5-ти днів з моменту отримання передплати у розмірі 100%.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо ненадання письмової заявки на поставку відповідачем товару, є необґрунтованими, оскільки обсяги поставки товару та його вартість визначені у виставленому відповідачем рахунку № 158 від 22.04.13р.(а.с.8), який сплачений позивачем у 100% розмірі.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до п.4.1 Договору у випадку несвоєчасної поставки товару постачальник сплачує штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується штраф від вартості недопоставленого товару.

Оскільки позивач перерахував відповідачу передплату за товар 23.04.2013 року (а.с.9), а приписами п.2.1 Договору передбачено постачання товару протягом 5 днів з моменту отримання передплати за товар, то граничним терміном поставки товару є 28.04.13р.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про стягнення на користь позивача штрафу за період з 29.04.13р. по 01.08.13р. на суму 5 213,33 грн., також є законними і обґрунтованими.

Відмовляючи у стягненні 3 % річних, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування 3% річних за прострочення виконання зобов’язань з поставки товару не передбачено положеннями ч.2 ст.625 ЦК України.

Такі висновки суду також є законними і обґрунтованими, оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої на поставку нафтопродуктів, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України. За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України, коли на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 15.10.13 у справі №5011-42/13539-2012.

Доводи апеляційної скарги про недотримання позивачем досудового порядку врегулювання спору шляхом звернення із належним чином оформленою претензією також є безпідставними.

У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 1 листопада 1996 р. N 9 зазначається: з урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, що у відповідності ст. 103 ГПК України є підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін, а скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ-центр 2011» м. Павлоград Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 4 листопада 2013 року у справі № 904/6467/13 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст виготовлено 25.12.2013 року

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя І.М.Подобєд