Постанова № 36315626, 23.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2013 року Справа № 904/7084/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В.- доповідача,

суддів: Іванова О.Г., Подобєда І.М.

при секретарі: Ситніковій М.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Тертишна О.О. представник, довіреність № 01-17/3/289 вих. від 14.05.13;

від відповідача: ОСОБА_2. директор, свідоцтво НОМЕР_1 від 02.08.02;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2013р. у справі №904/7084/13

за позовом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 04.07.2008р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 3 жовтня 2013 року позовні вимоги Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 04.07.2008 року - задоволені.

Суд вніс зміни до пунктів 2.2, 3.1 та 4.1 Договору від 04.07.2008р. оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 07.07.2008р. за №10203), укладеного між Дніпродзержинською міською радою та Приватним підприємцем ОСОБА_2, виклавши їх в наступній редакції:

"п. 2.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 09.02.2012р. становить 1 303 032, 13 грн.";

"п. 3.1. Договір укладається строком до 25.11.2021. Після закінчення строку договору „Орендар" має переважене право на поновлення його на новий строк";

„п.4.1 Орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 23454,57 грн/рік без ПДВ, яка визначається відповідно до рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.06.2012 №475-24VI „Про плату за землю", а з 01.01.2014 у розмірі 39090,96 грн/рік без ПДВ".

Не погодившись з рішенням суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та відмовити у позові.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд порушив норми процесуального права, оскільки розглянув справу без його належного повідомлення і без його участі, та порушив норми матеріального права.

Зокрема, суд не витребував рішення Дніпродзержинської міської ради від 12.07.2013 року № 842-38/VI, яким затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинська із застосуванням базової вартості 1 кв. метру в розмірі 199,64 грн., що привело до неправильного розрахунку вартості земельної ділянки та розміру орендної плати.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2013 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 9 грудня 2013 року.

9 грудня 2013 року в судове засідання з'явився відповідач та його представник, та не з'явився представник позивача, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 23 грудня 2013 року.

У судовому засіданні 23 грудня 2013 року представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, та пояснив, що рішення Дніпродзержинської міської ради від 12.07.2013 року № 842-38/VI, яким затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинська із застосуванням базової вартості 1 кв. метру в розмірі 199,64 грн. набере чинності лише з 1 січня 2014 року, тому не може бути застосовано до розмірів орендної плати, які діють на теперішній час.

Відповідач у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати, відмовити у позові та заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою свого представника.

Проте, дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки воно не підтверджене відповідними доказами, та відповідачем недоведена неможливість розгляду справи без участі його представника, який брав участь у попередньому судовому засіданні, та надавав пояснення за апеляційною скаргою.

Відповідно до абзацу 2 п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 (із змінами і доповненнями) (далі - Постанова Пленуму), господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів вважає, що справа може розглядатись без участі представника відповідача, оскільки його неявка, при належному повідомленні, не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.07.2008р. між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір оренди), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Харківська, 8, за умовами якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1076 га для фактичного розміщення станції технічного обслуговування автотранспорту, в тому числі: 0,0438 га під будівлею, 0,0638 га під проходами, проїздами, площадками.

Відповідно до пункту 2.2 Договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 08.04.2008р. становить 72632, 10 грн.

Договір укладається строком до 27.05.2011р.; після закінчення строку договору „Орендар" має переважне право на поновлення його на новий строк (пункт 3.1 Договору оренди).

Відповідно до пункту 4.1 Договору оренди орендна плата вноситься „Орендарем" виключно у грошовій формі в розмірі 8715,72 грн./рік без ПДВ на рік, що становить 726,31 грн без ПДВ на місяць, і вноситься на рахунок місцевого бюджету, реквізити якого надаються орендарю додатково орендодавцем.

Звертаючись із позовом про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, позивач посилався на те, що прийняття Податкового кодексу, яким внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, та прийняття міською радою рішення, яким встановлені коефіцієнти для розрахунку річної орендної плати за землю, є підставою для внесення відповідних змін до договору оренди, укладеного між сторонами.

Задовольняючи позовні вимоги Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 04.07.2008 року, суд першої інстанції виходив з того, що змінилась нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що є підставою для внесення відповідних змін до п. 2.2 договору, та 4.1 договору, оскільки відповідно змінюється і розмір орендної плати. Крім того, оскільки Дніпродзержинською міською радою продовжено (поновлено) право користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення юридичним та фізичним особам, відповідні зміни внесені і до п. 3.1 договору.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Згідно пункту 4.4. Договору оренди розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру ставки земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, пп.288.5.1 п.288.5 ст. 288 якого встановлює, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Пунктом 1 рішення Дніпродзержинської міської ради від 15.12.2010р. №07-02/VI „Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ", опублікованого у газеті „Відомості", було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинська, виконану приватним підприємством „Лада", та введено її в дію з 01.07.2011р.

Згідно витягу від 09.02.2012. №703 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 1 303 032 грн. 13 коп.

Таким чином, орендна плата становить: 1 303 032 грн. 13 коп. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) грн. х 1% = 13 030 грн. 32 коп. (розмір земельного податку) х 3 (трикратний розмір земельного податку, визначений для розрахунку річної орендної плати) = 39 090 грн. 96 коп. на рік.

Оскільки пунктом 3 рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.06.2012р. №475-24/VI „Про плату за землю" з 01.07.2012р. до 31.12.2013р. установлено пільгу із земельного податку у відсотковому еквіваленті від суми, що зараховується до місцевого бюджету, а у відношенні до відповідача - 40%, то суд першої інстанції обґрунтовано вніс зміни до п.4.1 договору визначивши розмір орендної плати з урахуванням строку дії пільги у розмірі 23454,57 грн/рік без ПДВ, а після закінчення терміну дії пільги, тобто, з 01.01.2014 у розмірі - 39090,96 грн/рік без ПДВ".

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом рішення Дніпродзержинської міської ради від 12.07.2013 року № 842-38/VI, яким затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинська із застосуванням базової вартості 1 кв. метру в розмірі 199,64 грн., що привело до неправильного розрахунку вартості земельної ділянки та розміру орендної плати, є необґрунтованими з наступних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, на час винесення рішення господарського суду, рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.06.2012 року, яким затверджені коефіцієнти для розрахунку орендної плати, було чинним, і воно втратить чинність лише з 01.01.2014 року.

Встановлена рішенням Дніпродзержинської міської ради від 12.07.2013 року № 842-38/VI, базова вартість 1 кв.м. землі в розмірі 199,64 грн. не впливає на внесені судом зміни до договору, оскільки дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки у відповідності до ст. 20 Закону України « Про оцінку землі».

За таких обставин отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з урахуванням базової вартості 1 кв.м. землі в розмірі 199,64 грн. стане можливим лише з 01.01.2014 року.

Відповідачем не надано доказів у вигляді іншого витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, ніж витяг від 09.02.2012р. №703, яким нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 1 303 032 грн. 13 коп.

За таких обставин доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і висновків суду вони не спростовують.

Як роз'яснено у п.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України», стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, про що йдеться у пункті 2 частини третьої статті 104 ГПК, слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог статті 64 ГПК.

Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області про порушення провадження по справі та призначення судового розгляду на 3 жовтня 2013 року була направлена на адресу реєстрації фізичної особи-підприємця, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте повернута за закінченням терміну зберігання.

За таких обставин посилання апелянта на порушення судом норм процесуального права в частині його неналежного повідомлення, спростовуються матеріалами справи.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст.104 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 3 жовтня 2013 року у справі № 904/7084/13 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст виготовлено 25.12.2013 року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя І.М.Подобєд