Рішення № 36280109, 05.12.2013, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/2747/13-ц

Провадження № 2/165/670/13

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

05 грудня 2013 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області

в складі головуючого Ушакова М.М.,

при секретарі Лубаєвській Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Волинського відділення до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

встановив:

22 серпня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" в особі Волинського відділення звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Свої вимоги обгрунтовують тим, що 19 жовтня 2007 року між АКБ "УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_2 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії №080/22.2-057К відповідно до умов якого банк зобов'язувався надати позичальнику у користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 69000,00 євро зі сплатою 12 % річних з порядком погашення суми заборгованості та кінцевим терміном повернення заборгованості до 18 жовтня 2022 року. ОСОБА_2 зобов'язувався згасити кредит в повному обсязі в строк, встановлений договором, сплачувати проценти та комісії в строки, встановлені договором.

Посилається на те, що в забезпечення виконання зобов'язань позичальника ОСОБА_2 за договором кредиту банком було укладено з ним 19 жовтня 2007 року іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Нововолинського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №5082, за умовами якого в іпотеку банку було передано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 188,9 кв.м. та земельну ділянку площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1, а з ОСОБА_3 було укладено договір поруки №080-12/23, за умовами яких остання поручилася у повному обсязі за виконання позичальником ОСОБА_2 зобов'язань за договором кредиту та зобов'язалася відповідати перед кредитором разом із ним як солідарний боржник.

Вказує, що додатковою угодою №1 від 16 січня 2008 року було внесено зміни до договору відновлювальної кредитної лінії №080/22.2-057К від 19 жовтня 2007 року, якою збільшено ліміт відновлювальної кредитної лінії до 80848,00 євро. Відповідні зміни було внесено в умови іпотечного договору від 19 жовтня 2007 року шляхом укладення додаткової угоди №1 до нього від 16 січня 2008 року в реєстрі за № 188 та в умови договору поруки №080-12/23 від 19 жовтня 2007 року шляхом укладення додаткової угоди № 1 до нього 16 січня 2008 року.

Зазначає, що банк, свої передбачені договором зобов'язання виконав повністю, видавши кредитні кошти в сумі 80848,00 євро, проте позичальник свої договірні зобов'язання щодо своєчасної сплати суми кредиту та відсотків за користування грошовими коштами виконав частково. У зв'язку з невиконанням позичальником умов договору кредиту щодо своєчасної сплати суми основного боргу, відсотків за користування грошовими коштами на адресу позичальника 08 грудня 2011 року було направлено претензію з вимогою дострокового погашення усієї суми заборгованості та попередженням про примусове її стягнення, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в разі її несплати. Також претензією від 08 грудня 2011 року було повідомлено і поручителя про невиконання позичальником умов основного зобов'язання. Однак у встановлений законом строк поручитель відповіді на претензію не надала, вимог, зазначених у ній, не виконала.

Вказує, що у разі прострочення позичальником строків погашення кредиту, сплати процентів, комісій, позичальник сплачує пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період невиконання зобов'язань за цим договором від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення. Тому відповідачу нараховано пеню в сумі 49531,11 грн., в т.ч. 33523,68 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 03 липня 2012 року по 03 липня 2013 року включно та 16007,25 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 03 липня 2012 року по 03 липня 2013 року включно.

Станом на 04 липня 2013 року заборгованість відповідача перед банком становить 926829,41 грн. в тому числі 66575,13 євро, що еквівалентно 689593,79 грн. (офіційний курс євро до гривні станом на 04 липня 2013 року становив 10,3581) - заборгованість за кредитом; 14768,22 євро, що еквівалентно 152971,12 грн. - заборгованість за відсотками; 49531,11 грн. - пеня, в тому числі 33523,68 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 03 липня 2012 року по 03 липня 2013 року включно та 16007,25 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 03 липня 2012 року по 03 липня 2013 року включно.

Позивач посилається на те, що відповідно до договору кредиту банк вправі вимагати його дострокового повернення.

Зазначає, що банк вправі за рахунок предмета іпотеки задовольнити всі свої вимоги за кредитним договором.

Позивач вказує, що ОСОБА_3 відповідно до закону та договору поруки є солідарним боржником разом із ОСОБА_2 за договором кредиту, тому банк як кредитор за договором вправі вимагати сплати ними суми заборгованості за договором кредиту солідарно.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою та просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в сумі 926829,41 грн., в тому числі 66575,13 євро, що еквівалентно 689593,79 грн. (офіційний курс євро до гривні станом на 04 липня 2013 року становив 10,3581) - заборгованість за кредитом; 14768,22 євро, що еквівалентно 152971,12 грн. - заборгованість за відсотками; 49531,11 грн. - пеня, в тому числі 33523,68 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 03 липня 2012 року по 03 липня 2013 року включно та 16007,25 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 03 липня 2012 року по 03 липня 2013 року включно. Стягнення заборгованості із ОСОБА_2 провести шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 19 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Нововолинського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №5082, - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 188,9 кв.м. та земельну ділянку площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1. Визначити в рішенні суду такий спосіб реалізації предмета іпотеки, як продаж на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження. Визначити в рішенні суду початкову вартість предмета іпотеки, яка встановлена шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності на момент укладення договору в п.1.3 іпотечного договору від 19 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Нововолинського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №5082 та складає 851593,00 грн. Стягнути з відповідачів солідарно на користь банку судові витрати в розмірі 3441,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву, просить суд проводити розгляд справи за відсутності представника, позов підтримує повністю, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України. З'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставні і підлягають до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що позивач Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Волинського відділення є правонаступником Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк".

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконанням або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Із ксерокопії договору відновлювальної кредитної лінії №080/22.2-057К від 19 жовтня 2007 року вбачається, що між Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого банк зобов'язувався надати позичальнику у користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 69000,00 євро зі сплатою 12 % річних з порядком погашення суми заборгованості та кінцевим терміном повернення заборгованості до 18 жовтня 2022 року. ОСОБА_2 зобов'язувався погасити кредит в повному обсязі в строк, встановлений договором, сплачувати проценти та комісії в строки, встановлені договором (а.с.8-14).

Акціонерний-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" свої передбачені договором відновлювальної кредитної лінії №080/22.2-057К від 19 жовтня 2007 року зобов'язання виконав повністю, видавши кредитні кошти в сумі 80848,00 євро (а.с. 15-17).

В судовому засіданні встановлено, що в забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії №080/22.2-057К від 19 жовтня 2007 року, між Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки від 19 жовтня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Нововолинського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №5082, за умовами якого в іпотеку банку було передано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 188,9 кв.м. та земельну ділянку площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.28-31).

Із копії заяви ОСОБА_3 від 19.10.2007 року вбачається, що вона дала згоду на укладення договору іпотеки її чоловіком, ОСОБА_2 (а.с.32).

В судовому засіданні встановлено, що в забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії №080/22.2-057К від 19 жовтня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №080-12/23 від 19 жовтня 2007 року, за умовами яких остання поручилася у повному обсязі за виконання позичальником ОСОБА_2 зобов'язань за договором кредиту та зобов'язалася відповідати перед кредитором разом із ним як солідарний боржник (а.с.25-26).

В судовому засіданні встановлено, що додатковою угодою №1 від 16 січня 2008 року було внесено зміни до договору відновлювальної кредитної лінії №080/22.2-057К від 19 жовтня 2007 року, якою збільшено ліміт відновлювальної кредитної лінії до 80848,00 євро. Відповідно зміни було внесено в умови іпотечного договору від 19 жовтня 2007 року шляхом укладення додаткової угоди №1 до нього від 16 січня 2008 року в реєстрі за № 188 та в умови договору поруки №080-12/23 від 19 жовтня 2007 року шляхом укладення додаткової угоди № 1 до нього 16 січня 2008 року (а.с.18-20, 21, 22, 27, 35).

Позичальник ОСОБА_2 договірні зобов'язання щодо своєчасної сплати суми кредиту та відсотків за користування грошовими коштами належним чином не виконав.

В судовому засіданні встановлено, що через невиконанням ОСОБА_2 умов договору кредиту щодо своєчасної сплати суми основного боргу, відсотків за користування грошовими коштами на його адресу 08.12.2011р. банком було направлено претензію № 201.5-33/96-9138 з вимогою дострокового погашення усієї суми заборгованості та попередженням про примусове її стягнення, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в разі її несплати (а.с.41). Претензією № 201.5-33/96-9139 від 08.12.2011р. було повідомлено і поручителя ОСОБА_3 про невиконання позичальником ОСОБА_2 умов основного зобов'язання (а.с.42).

Як зазначає, позивач у позовній заяві, у встановлений законом строк поручитель відповіді на претензію не надала, вимог, зазначених у ній, не виконала.

Із п.4.1 договору відновлювальної кредитної лінії №080/22.2-057К від 19 жовтня 2007 року вбачається, що у разі прострочення позичальником строків погашення кредиту, та/або сплати процентів, комісій, зазначених у п.п. 1.1.1, 3.3.6.1, 3.3.15, 3.3.17, 2.4, 2.5 цього Договору, позичальник сплачує кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період невиконання зобов'язань за цим договором від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення (а.с.8-14).

У зв'язку з несвоєчасним погашенням суми основного боргу та відсотків відповідачу нараховано пеню в сумі 49531,11 грн., в тому числі 33523,68 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 03.07.2012 року по 03.07.2013 року включно та 16007,25 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків період з 03.07.2012 року по 03.07.2013 року включно.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача ОСОБА_2 станом на 04 липня 2013 року виникла заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії №080/22.2-057К від 19 жовтня 2007 року у розмірі 926829,41 грн. в тому числі 66575,13 євро, що еквівалентно 689593,79 грн. (офіційний курс євро до гривні станом на 04 липня 2013 року становив 10,3581) - заборгованість за кредитом; 14768,22 євро, що еквівалентно 152971,12 грн. - заборгованість за відсотками; 49531,11 грн. - пеня, в тому числі 33523,68 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 03 липня 2012 року по 03 липня 2013 року включно та 16007,25 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 03 липня 2012 року по 03 липня 2013 року включно (а.с.47-54).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Згідно п.п. 3.2.2.2. п.п. 3.2.2 п. 3.2. договору кредиту кредитор має право вимагати від позичальника дострокового виконання ним всіх своїх зобов'язань за цим договором протягом 30 календарних днів від дня отримання позичальником письмової вимоги про повернення кредиту, сплати процентів, комісій, а також можливої неустойки (штрафу, пені) (а.с.8-14).

Із п.п. 3.3.15 п. 3.3 встановлено, що договором кредиту передбачено, що позичальник зобов'язаний на вимогу кредитора у випадках, передбачених у п.п. 2.13.3, 3.2.7, 3.2.8 цього договору достроково протягом 30 календарних днів після отримання позичальником письмової вимоги кредитора повернути кредит, сплатити проценти, комісії, а також можливу неустойку (пеню, штраф) (а.с.8-14).

В судовому засіданні встановлено, що банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту, незважаючи на той факт, що кінцевий термін погашення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №080/22.2-057К від 19 жовтня 2007 року - 18 жовтня 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Законом України "Про іпотеку" встановлено, що майновий поручитель відповідає своїм майном, яке ним заставлене та на яке може бути звернене стягнення кредитора.

Частиною 2 статті 591 ЦК України визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 575 Цивільного кодексу України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України № 898-ІУ від 05.06.2003р. «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно п.п. 2.4.3 п. 2.4 іпотечного договору іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з вищенаведеного банку як іпотекодержателю наано право на звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання чи неналежного виконання боржником умов основного зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Як вбачається із вищенаведеного банк вправі за рахунок предмета іпотеки задовольнити всі свої вимоги за кредитним договором.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про іпотеку» вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Як вбачається із п. 1.2, п.1.3 іпотечного договору від 19 жовтня 2007 року, вартість предмета іпотеки як за згодою сторін визначено в розмірі 763160,00 грн. так і шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності визначено у розмірі 851593,00 грн. (а.с.28-31).

Частинами 1 та 2 статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п.п. 3.1.2 п. 3.1 договору поруки поручитель зобов'язаний у разі невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов'язання відповідати перед кредитором разом із позичальником як солідарний боржник всім своїм майном.

Частинами 1 та 4 статті 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 відповідно до закону та договору поруки є солідарним боржником разом із відповідачем ОСОБА_2 за договором кредиту, а тому банк як кредитор за договором кредиту вправі вимагати сплати ними олідарно суми заборгованості за договором кредиту.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" від 30.03.2012 року, право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасно пред'явлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця(майновий поручитель), одночасне пред'явлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки, тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК України, статті 3 і 4 ЦПК України).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення на предмет застави.

При наявності заборгованості у розмірі 926829,41 грн. за договором відновлювальної кредитної лінії №080/22.2-057К від 19 жовтня 2007 року укладеним між Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 та виконанні кредитором умов договору поруки №080-12/23 від 19 жовтня 2007 року укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_3, та умов іпотечного договору від 19 жовтня 2007 року укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2, про направлення іпотекодавцю та поручителю письмових претензій з вимогами про усунення порушення, суд дійшов висновку про можливість задоволення вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки і таке задоволення не суперечитиме ст. 589 ЦК України, ч. 1 ст. 33, ст. 38-39 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

За таких обставин суд, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.

Отже, до стягнення з відповідачів, кожного зокрема в користь позивача підлягає до стягнення по 1720,50 грн. сплаченого судового збору

Керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 212-215, 223, 224-227 ЦПК України, на підставі ст.ст. 525, 526, 527, 530, 543, 554, 575, 589, 591, 610, 1050 ЦК України, Закону України "Про іпотеку", суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії №080/22.2-057К від 19 жовтня 2007 року в сумі 926829 (дев'ятсот двадцять шість тисяч вісімсот двадцять дев'ять) грн. 41 коп., в тому числі 66575,13 євро, що еквівалентно 689593,79 грн. (офіційний курс євро до гривні станом на 04 липня 2013 року становив 10,3581) - заборгованість за кредитом; 14768,22 євро, що еквівалентно 152971,12 грн. - заборгованість за відсотками; 49531,11 грн. - пеня, в тому числі 33523,68 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 03 липня 2012 року по 03 липня 2013 року включно та 16007,25 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 03 липня 2012 року по 03 липня 2013 року включно.

Стягнення заборгованості із ОСОБА_2 провести шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 19 жовтня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Нововолинського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №5082, - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 188,9 кв.м. та земельну ділянку площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки, як продаж на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, визначивши початкову вартість предмета іпотеки, яка встановлена шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності на момент укладення іпотечного договору від 19 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Нововолинського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №5082 в розмірі 851593 (вісімсот п'ятдесят одну тисячу п'ятсот дев'яносто три) грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, кожного зокрема в користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" по 1720 (одній тисячі сімсот двадцять) грн. 50 коп. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом десяти днів з дня отримання його копій.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя М.М. Ушаков