КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/10431/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
У Х В А Л А
Іменем України
12 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайка» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Чайка» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги обґрунтовує тим, що, на його думку, в його діях відсутні порушення, вказані в акті перевірки, результати якої не підтверджені відповідними доказами і не відповідають вимогам податкового законодавства України, оскільки надані до перевірки документи підтверджують правильність формування позивачем валових витрат і податкового кредиту з ПДВ.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2013 року задоволено вказаний позов частково. Визнано протиправними і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києві Державної податкової служби від 23.05.2013 року № 0001542260. Визнано протиправними і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києві Державної податкової служби від 23.05.2013 року № 0001552260 у частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 517723 грн. (у т.ч.: основний платіж - 345087 грн., штраф - 172636 грн.). Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Чайка" в задоволенні позову в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києві Державної податкової служби від 23.05.2013 року № 0001552260 у частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 465 грн. (у тому числі: 372 грн. - основний платіж, 93 грн. - штраф).
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем проведено документальну планову перевірку позивача за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.
За результатами даної перевірки складено акт від 08.05.2013 року № 1478/22-621/24720182, за змістом якого даною перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого, як зазначено в акті, позивачем завищено валові витрати на загальну суму 60321 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на 15080 грн. за 4 кв. 2010 року та заниження податку на прибуток на 10370 грн. 1-2 кв. 2011 року, а також за порушення позивачем п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.2, 201.6, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено ПДВ на загальну суму 345459 грн., у т.ч.: за грудень 2010 року - 12064,12 грн., за вересень 2011 року - 92649,30 грн., за січень 2012 року - 78881,07 грн., за березень 2012 року - 9876,65 грн., за червень 2012 року - 106504,43 грн., за липень 2012 року - 45484,06 грн. Згідно з актом зміст порушень полягає у тому, що за висновком відповідача операції з придбання позивачем товарів (робіт, послуг) у ПП "Спейсез Ту Рент" на суму 72384,72 грн. (у т.ч. ПДВ - 12064,12 грн.) і в ТОВ "Тандем Авто" на суму 59259,37 грн. (у т.ч. ПДВ - 9876,56 грн.) не мають реального характеру, тому віднесення позивачем 109704 грн. до валових витрат за 4 кв. 2010 року і 1-2 кв. 2012 року, а також 21940 грн. до податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010р. та березень 2012 року є неправомірним. Також, за висновком відповідача, позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту з ПДВ: - 171530 грн. податку, нарахованого по операціям з придбання позивачем робіт (послуг) у ТОВ "Торговий будинок "Східна Україна"; - 106504 грн. податку, нарахованого по операціям з придбання позивачем робіт (послуг) у ТОВ "Фірма Аква"; - 45484 грн. податку, нарахованого по операціям з придбання робіт (послуг) у ТОВ "Харків-Ком"; оскільки операції не мають реального характеру.
На підставі висновків зазначеного акта відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 23.05.2013 року № 0001542260, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 31812 грн. (у т.ч.: основний платіж - 25450 грн., штраф - 6362 грн.); № 0001552260, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 518188 грн. (у т.ч.: основний платіж - 345459 грн., штраф - 172729 грн.).
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи даний позов частково суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача в частині визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001542260 та № 0001552260 у частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 517723 грн. (у т.ч.: основний платіж - 345087 грн., штраф - 172636 грн.). є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.
Валовими витратами згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у т.ч. витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3 - 5.7 цієї статті.
Витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку не належать до складу валових витрат (пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94).
Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Згідно з пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у п. 7.2 ст. 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).
Аналогічні правила податкового обліку валових витрат визначені п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, які застосовуються до витрат, понесених після 01.04.2011 року.
Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України).
Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч. 2 ст. 3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9) та які повинні містити обов'язкові реквізити первинних документів, визначені у ч. 2 ст. 9.
Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням платником товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.
Судом першої інстанції було встановлено, що в результаті перевірки було виявлено відображення позивачем в податковому обліку з податку на прибуток і ПДВ результатів фінансово-господарських відносин з ПП "Спейсез Ту Рент", ТОВ "Тандем Авто", ТОВ "Торговий будинок "Східна Україна", ТОВ "Фірма Аква", ТОВ "Харків-Ком" і задекларовано в складі валових витрат 109704 грн. та в складі податкового кредиту з ПДВ 345459 грн.
В акті зазначено, що по операціям з ПП "Спейсез Ту Рент" позивачем було включено до валових витрат за 4 кв. 2010 року 60321 грн. витрат на придбання товарів і до податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року 12064 грн. нарахованого у зв'язку з цим податку.
Перевіркою встановлено, визнається позивачем і підтверджується матеріалами справи, що позивачем (Покупець) на підставі рахунку-фактури ПП "Спейсез Ту Рент" (Прода-вець) від 30.12.2010 року № 586 і видаткової накладної від 30.12.2010 року № 522 придбано товар визначеного найменування, кількості і ціни, загальною вартістю 60321,60 грн. (без ПДВ). Продавцем нараховано ПДВ в сумі 12064,12 грн. і виписано податкову накладну від 30.12.2010 року № 657 на загальну вартість 72384,72 грн. (у т.ч. ПДВ - 12064,12 грн.). Перевіркою встановлено, що транспортування товару здійснювалося постачальником. Оплата за товар здійснювалася позивачем в безготівковій формі, згідно банківських виписок від 12.01.2011 року на суму 33340 грн. (у т.ч. ПДВ - 5556,67 грн.) і на суму 39044,72 грн. (у т.ч. ПДВ - 6507,45 грн.).
Також в акті перевірки зазначено, що по операціям з ТОВ "Тандем Авто" позивачем включено до валових витрат за 1-2 кв. 2012 року 49383 грн. витрат на придбання робіт з технічного обслуговування автомобілів і витратних матеріалів і до податкового кредиту з ПДВ за березень 2012 року 9876,65 грн. нарахованого у зв'язку з цим податку.
Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що між позивачем (Замовник) і ТОВ "Тандем Авто" (Виконавець) укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування від 18.03.2011 року № 37/11, на виконання якого ТОВ "Тандем Авто" здійснено ряд робіт з використанням витратних матеріалів на загальну суму 49383,27 грн. (без ПДВ). Виконання робіт визначеного найменування, обсягу і ціни, а також найменування, кількість і ціна використаних витратних матеріалів, оформлено актами наданих послуг від 07.03.2012 року № АСН0013020 на суму 2232,02 грн. (у т.ч. ПДВ - 372 грн.) та від 17.05.2012 року № АСН0013268 на суму 57027,35 грн. (у т.ч. ПДВ - 9504,56 грн.). Виконавцем нараховано ПДВ на загальну суму 9876,65 грн. і виписано податкові накладні від 07.03.2012 року № 27 на суму 2232,02 грн. (у т.ч. ПДВ - 372 грн.) 16.03.2012 року № 5 на суму 57027,35 грн. (у т.ч. ПДВ - 9504,56 грн.).
Також встановлено, що оплата за роботи здійснювалася позивачем в безготівковій формі, згідно банківських виписок від 27.02.2012 року на суму 2232,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 372,10 грн.) та від 16.03.2012 року на суму 57027,90 грн. (у т.ч. ПДВ - 9504,65 грн.).
Слід зазначити, що податкова накладна від 07.03.2012 року № 27 на суму 2232,02 грн. (у т.ч. ПДВ - 372 грн.) виписана ТОВ "Тандем Авто" по факту надання робіт, оформлених актом від 07.03.2012 року № АСН0013020, водночас податкова накладна від 16.03.2012 року № 5 на суму 57027,35 грн. (у т.ч. ПДВ - 9504,56 грн.) виписана по факту списання з рахунку позивача коштів як передплати за роботи згідно банківської виписки від 16.03.2012 року.
По операціям з ТОВ "Торговий будинок "Східна Україна" позивачем включено до податкового кредиту з ПДВ за вересень 2011 року і січень 2012 року суму податку в розмірі 171530,37 грн., нарахованого у зв'язку з придбанням експлуатаційно-господарських послуг та послуг з прибирання будинків відповідно до укладених договорів від 31.08.2011 року № 24/11, від 31.08.2011 року № 25/11, від 31.08.2011 року № 26/11.
Згідно з договором від 31.08.2011 року № 24/11 ТОВ "Торговий будинок "Східна Україна" (Виконавець) зобов'язується надати експлуатаційно-господарські послуги (послуги з утримання в чистоті будівель, дворів по вул. Бастіонна, 6 і 6а). Згідно з договором від 31.08.2011 №25/11 Виконавець зобов'язується надати у 2011р. послуги з прибирання будинків (послуги з утримання адмінбудинку) м. Київ, вул. Межигірська, 11, і вул. Грушевського, 12/2. Згідно з договором від 31.08.2011 року № 26/11 Виконавець зобов'язується надати послуги з управління нерухомістю (послуги з господарського обслуговування адмінбудинку) за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 11, і вул. Грушевського, 12/2.
На підтвердження правильності включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 171530,37 грн., позивач надав до перевірки виписані Виконавцем у зв'язку з поставкою робіт (послуг) відповідні податкові накладні.
Виконання робіт підтверджено актами здачі-прийняття робіт.
Оплата придбаних послуг здійснена позивачем в безготівковій формі, перелік банківських виписок та суми грошових платежів детально відображено в акті.
По операціям з ТОВ "Фірма Аква" позивачем включено до податкового кредиту з ПДВ за червень 2012 року суму податку в розмірі 106504,43 грн., нарахованого у зв'язку з придбанням експлуатаційно-господарських послуг та послуг з прибирання комунальних послуг відповідно до укладених договорів від 30.04.2012 року № 2-04/12, від 30.04.2012 року № 3-04/12, від 30.04.2012 року № 4-04/12, від 06.04.2012 року № 10-06/12.
Згідно з договором про надання послуг від 30.04.2012 року № 2-04/12 ТОВ "Фірма "Аква" (Виконавець) зобов'язується надати експлуатаційно-господарські послуги (послуги з утримання в чистоті будівель, дворів по вул. Бастіонна, 6 і 6а. Згідно з договором від 30.04.2012 року № 3-04/12 Виконавець зобов'язується надати послуги з прибирання будинків (послуги з утримання адмінбудинку) у 2012 році по вул. Межигірській, 11. Згідно з договором від 30.04.2012 року № 4-04/12 Виконавець зобов'язується надати послуги з управління нерухомістю (послуги з господарського обслуговування адмінбудинку) по вул. Межигірській, 11. Згідно з договором від 04.06.2012 року № 10-06/12 Виконавець зобов'язується надати послуги із збирання, підбирання та транспортування побутових твердих відходів і міського сміття для обслуговування Міністерства фінансів України у м. Києві, по вул. Межигірській, 11.
На підтвердження правильності включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 106504,43 грн., позивач надав до перевірки виписані Виконавцем у зв'язку з поставкою робіт (послуг) відповідні податкові накладні.
Виконання робіт підтверджено актами здачі-прийняття робіт.
Оплата придбаних послуг здійснена позивачем в безготівковій формі, про що свідчать банківські виписки.
По операціях з ТОВ "Харків-Ком" позивачем включено до податкового кредиту з ПДВ за липень 2012р. суму податку в розмірі 45484,05 грн., нарахованого у зв'язку з придбанням експлуатаційно-господарських послуг, послуг з прибирання та послуг з управлінням майном відповідно до укладених договорів від 25.06.2012 року № 14-06/12, від 26.06.2012 року № 15-06/12, від 27.06.2012 року № 16-06/12.
Згідно з договором про надання послуг від 25.06.2012 року № 14-06/12 ТОВ "Харків-Ком" (Виконавець) зобов'язується надати експлуатаційно-господарські послуги (послуги з утримання в чистоті будівель, дворів по вул. Бастіонна, 6 і 6а. Згідно з договором від 26.06.2012 №15-06/12 Виконавець зобов'язується надати послуги з прибирання будинків (послуги з утримання адмінбудинку) по вул. Межигірській, 11. Згідно з договором від 27.06.2012 року № 16-06/12 Виконавець зобов'язується надати послуги з управління нерухомістю (послуги з господарського обслуговування адмінбудинку) по вул. Межигірській, 11.
На підтвердження правильності включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 45484,05 грн., позивач надав до перевірки виписані Виконавцем у зв'язку з поставкою робіт (послуг) відповідні податкові накладні.
Виконання робіт підтверджено актами здачі-прийняття робіт.
Оплата придбаних послуг здійснена позивачем в безготівковій формі.
До перевірки було надано належні первинні документи, що підтверджують задекларовані показники валових витрат і податкового кредиту з ПДВ по операціям з ПП "Спейсез Ту Рент" і ТОВ "Тандем Авто", а також податкового кредиту з ПДВ по операціям з ТОВ "Торговий будинок "Східна Україна", ТОВ "Фірма Аква", ТОВ "Харків-Ком". Перевіркою не встановлено відсутності необхідних документів бухгалтерського і податкового обліку, обов'язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Також перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих первинних документів вимогам чинного законодавства.
Водночас, судом першої інстанції було встановлено, що господарські зобов'язання недійсними (фіктивними) в судовому порядку не визнавалися, зміст господарських зобов'язань не суперечить вимогам національного законодавства, а складені на їх виконання фінансово-господарські документи підтверджують факти господарських операцій, не містять розбіжностей і відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.
Дійсність вказаних первинних документів підтверджується тим, що названі контрагенти в установленому порядку були зареєстрованими суб'єктами господарювання, платниками ПДВ, тому зобов'язані були нараховувати ПДВ та згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України вправі були виписувати податкові накладні, які згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є підставою для формування податкового кредиту.
Колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції твердження відповідача про ненадання позивачем розрахункових документів по операціям з ТОВ "Фірма Аква", оскільки дана обставина не впливає на виникнення у позивача права на податковий кредит, оскільки не спростовує нарахування сум ПДВ відповідно до податкових накладних, виписаних по факту виконання робіт (перша подія). Водночас фактична сплата ПДВ постачальникам товарів (робіт, послуг) має обов'язкове значення для бюджетного відшкодування. Крім того, до суду надано копії банківських виписок, які підтверджують здійснення безготівкових розрахунків за придбані послуги, включно з ПДВ.
Отже, посилання відповідача на недійсність і нікчемність правочинів з контрагентами судом першої інстанції вірно не взято до уваги, оскільки в порушення п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України такі висновки перевірки зроблені відповідачем без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою стверджувати про недійсність або нікчемність правочину, а також не відповідають вимогам ст.ст. 204, 215, 216, 228, 234 ЦК і ст.ст. 207, 208 ГК. Відповідачем не надано конкретних доказів порушення публічного порядку, а саме спрямованості правочинів на заволодіння коштами (майном) держави. Надходження до ДПІ "актів нікчемності" інших органів ДПС не є підставою визнання правочинів недійсними або нікчемними, оскільки цивільний закон таких підстав не встановлює.
При цьому колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції вказаний в акті перевірки і наданий до матеріалів справи транзитний акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 06.04.2011 року № 220/233/37006165 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПП "Спейсез Ту Рент" в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства з ПДВ за грудень 2010 року", в якому зроблено висновок про нікчемність правочинів ПП "Спейсез Ту Рент" з покупцями і продавцями відповідно до ст. 228 ЦК.
Посилання в акті на транзитний акт Індустріальної МДПІ м. Харкова ДПС від 10.08.2012 року № 556/22-207/22709118 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Фірма Аква" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та їх реальності та повноти відображення в обліку" не спростовує доказів позивача, оскільки фактично зустрічна звірка між ТОВ "Фірма Аква" і ТОВ "Чайка" за червень 2012 року не проводилася.
В той же час колегія суддів вважає обгрунтованим невзяття до уваги судом першої інстанції до уваги і надану позивачем копію постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2012 року № 2а-10164/12/2670 про визнання протиправними дій Індустріальної МДПІ м. Харкова ДПС по проведенню зустрічної звірки ТОВ "Фірма Аква" за період квітень-червень 2012 року, оскільки на час вирішення даної справи вказана постанова не набрала законної сили.
Вказаний в акті перевірки і надана до суду копія транзитного акта ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 28.08.2012 року № 785/2201/34015418 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Торговий будинок "Східна Україна" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2012р.", не спростовує доказів позивача, оскільки фактично зустрічна звірка між ТОВ "Торговий будинок "Східна Україна" і ТОВ "Чайка" за вересень 2011р. і січень 2012р. не проводилася у зв'язку з відсутністю ТОВ "Торговий будинок "Східна Україна". В той же час, інформація системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України не створює для платника податків правових наслідків, позаяк не є первинною бухгалтерською чи податковою документацією.
Неможливість органів ДПС провести перевірку чи зустрічну звірку не є достатнім доказом відсутності фінансово-господарських відносин між позивачем і контрагентами та не спростовує правове значення складених за такими операціями первинних документів, а тому не є підставою для неврахування відповідачем наданих до перевірки первинних документів. Окрім цього, вищевказані транзитні акти є недопустимим доказом по справі в частині визначення органом ДПС правомірності правочинів і оцінки дійсності господарських зобов'язань платників та визнання їх недійсними і нікчемними, оскільки за відсутності відповідних правових і фактичних підстав та без належного документального підтвердження органами ДПС зроблено суб'єктивні висновки щодо результатів господарської діяльності платників.
Судом першої інстанції вірно не взято до уваги вказаний в акті перевірки і надану до суду копію транзитного акта ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 23.07.2012 року № 642/2201/34015418 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Торговий будинок "Східна Україна" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2012р.", оскільки він не стосується періодів здійснення фінансово-господарських операцій з позивачем (вересень 2011р., січень 2012р.).
Також безпідставними є посилання відповідача на вказаний в акті перевірки і наданий до матеріалів справи транзитний акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 05.03.2013 року № 866/2201/38158950 "Про результати позапланової перевірки ТОВ "Харків-Ком" щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Остек Систем Груп" їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року", оскільки він не стосується господарських взаємовідносин з позивачем.
Судження відповідача про відсутність достатніх ресурсів для провадження ПП "Спейсез Ту Рент", ТОВ "Тандем Авто", ТОВ "Фірма Аква", ТОВ "Торговий будинок "Східна Україна", ТОВ "Харків-Комп" господарської діяльності є необґрунтованими і вірно не взяті до уваги судом першої інстанції, оскільки в даному випадку вони не підтверджені належними доказами, а ґрунтуються виключно на припущеннях. При цьому транзитні акти органів ДПС або службові записки підрозділів податкової міліції, які містять суб'єктивні висновки непідтверджені відповідними доказами, не є належними доказами цих фактів.
Інших аргументованих заперечень і доказів відсутності реальності господарських операцій та спростування доводів і доказів позивача відповідач не зазначив і не надав.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які відповідно правил податкового законодавства України є достатнім підтвердженням фактів здійснення господарських операцій з придбання товарів, робіт (послуг), а також правильності обчислення і повноти нарахування валових витрат і ПДВ.
Відповідач не надав належної оцінки поданим до перевірки документам, натомість допустив відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, які належним чином встановлені і доведені не були, внаслідок чого висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток та ПДВ є необ'єктивними, нормативно необґрунтованими і документально не підтвердженими.
Окремо колегія суддів зазначає про помилковість зазначеного на с. 36 акта висновку перевірки і заперечень відповідача про завищення податкового кредиту на суму 9876,65 грн. внаслідок подвійного включення позивачем до податкового кредиту з ПДВ за березень 2012р. і травень 2012р. ПДВ в сумі 9876,65 грн. по операціям з ТОВ "Тандем Авто".
Так, перевіркою вірно встановлено і підтверджується наявними у справі податковими деклараціями позивача з ПДВ за березень і травень 2012р., додатків 5 до них і реєстрів отриманих податкових накладних за березень і травень 2012р. з квитанціями № 2 про їх одержання ДПІ, що позивачем було двічі задекларовано у складі податкового кредиту з ПДВ за березень і за травень 9876,65 грн. по контрагенту ТОВ "Тандем Авто" на підставі одних й тих самих податкових накладних від 07.03.2012 року №27 на суму ПДВ - 372 грн. і від 16.03.2012 року №5 на суму ПДВ 9504,56 грн.
Між тим, відповідачем не було враховано, що позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2012р. (одержаний ДПІ 27.06.2012 року вх. №9036874046) і реєстр отриманих податкових накладних за червень 2012р. (одержаний ДПІ 10.07.2012 року вх. №9039493821), згідно з якими позивачем зменшено податковий кредит травня 2012р. на 9505 грн. по податковій накладній ТОВ "Тандем Авто" від 16.03.2012 року №5, проведено сторнування цієї податкової накладної в реєстрі, донараховано податкових зобов'язань на суму 9505 грн. і самостійно нараховано штраф у розмірі 285 грн. (3%). Також, 27.06.2012 позивачем сплачено до бюджету ПДВ в загальній сумі 9790 грн. ПДВ, що підтверджується наданою позивачем до суду копією банківської виписки за 27.06.2012 року.
Таким чином, донарахування позивачу 9505 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 2376 грн. є безпідставним і неправомірним.
Однак, позивач не надав до суду доказів виправлення повторного включення до складу податкового кредиту з ПДВ за травень 2012р. ПДВ у сумі 372 грн. згідно з податковою накладною від 07.03.2012 року №27, у зв'язку з чим позивач не спростував факт подвійного включення до податкового кредиту з ПДВ 372 грн. і завищення податкового кредиту на дану суму, тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що донарахування позивачу 372 грн. основного платежу з ПДВ і застосування штрафу в сумі 93 грн. є правомірним і відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2013 року № 0001552260 у цій частині.
Отже, враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у діях позивача зазначених в акті порушень і правомірність декларування позивачем спірних сум валових витрат і податкового кредиту з ПДВ, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам цивільного і податкового законодавства України та в достатній мірі підтверджені наданими до суду доказами. Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прийнятих рішень, тих обставин, які стали підставою для їх прийняття, та невірне застосування відповідачем норм податкового і цивільного законодавства, вказують на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування і задоволення позову.
Відтак, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним, а тому підстав для її задоволення немає.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Т.М. Грищенко
В.Е. Мацедонська
.
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.
Судове рішення № 36279210, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/10431/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: