Ухвала суду № 36279202, 20.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Дрюк П.М.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2013 року справа №220/567/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.

серкретар судового засідання Мосіна К.С.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Красьоха В.В. - за довір. від 08.10.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 06 листопада 2013 року у справі № 220/567/13-а за позовом ОСОБА_4 до Великоновосілківської районної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач (з урахуванням уточнених позовних вимог) звернувся до Великоновосілківського районного суду Донецької області з позовною заявою до Великоновосілківської районної ради про:

- визнання протиправними дії відповідача з приховування наявного іншого представницького мандату у голови Великоновосілківської районної ради Донецької області, суміщення ним своєї службової діяльності з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах на посаді голови Великоновосілківського районного товариства греків, отримання ним неправомірної вигоди та не дотримання відповідачем вимог ч.6 та ч.7 ст.5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»;

- зобов'язання Великоновосілківської районної ради Донецької області достроково припинити обов'язки голови Великоновосілківської районної ради Донецької області у зв'язку з порушенням останнім Конституції та законів України, в тому числі за ігнорування ст.6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Постановою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 06 листопада 2013 року у справі № 220/567/13-а (суддя Дрюка П.М.) у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, винести окрему ухвалу.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Наголошує на тому, що сумісництво відповідачем посади голови органу місцевого самоврядування з іншим представницьким мандатом є порушенням норм чинного законодавства України, зокрема, є корупційним діянням

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про участь у судовому розгляді апеляційної скарги не заявляв, у зв'язку з чим колегія суддів, керуючись ст. 128 КАС України вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

Рішенням Великоновелківської районної ради від 19.04.2006 року № 5/1-2 відповідач Шира В.П. обраний головою цієї ради.

Згідно протоколу звітно-виборної конференції Великоновоселківського районного товариства греків від 20.12.2007 року Ширу В.П. обрано головою Великоновоселківського районного товариства греків.

Між Великоновосілківською районною радою та Великоновосілківським районним товариством греків не укладалось жодних договорів за період з 01.12.2006 року по 30.09.2013 року. Ні районною радою, ні особисто головою районної ради не приймались рішення (розпорядження) про надання приміщень, будівель, споруд, землі чи іншої матеріальної чи фінансової допомоги за період з 01.12.2006 року по 30.09.2013 року, не надавалась допомога в проведенні зборів, конференцій, нарад, тощо Великоновосілківському районному товариству греків.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої та апеляційної інстанції, апелянт вказує на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради обирається відповідною радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради.

Як передбачено ч. 6 та ч. 7 ст. 5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб'єктами, які беруть участь у запобіганні, виявленні, а в установлених законом випадках - у здійсненні заходів щодо припинення корупційних правопорушень, відновленні порушених прав чи інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави, а також в інформаційному і науково-дослідному забезпеченні здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції, у міжнародному співробітництві в цій сфері, є:

1) уповноважені підрозділи органів державної влади;

2) місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування;

3) підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкованості та форми власності, їх посадові та службові особи, а також громадяни, об'єднання громадян за їх згодою.

Посадові і службові особи державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадові особи місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів зобов'язані у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції.

Тобто, відповідач є орган владних повноважень, на який покладено обов'язок здійснювати заходи щодо запобігання і протидії корупції.

Згідно ч. 3 ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» голова ради працює у раді на постійній основі, не може мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення є: особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад;

в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;

г) військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби;

ґ) судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, Голова, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій);

д) особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту;

е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, доходів і зборів;

є) члени Центральної виборчої комісії;

ж) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим;

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особам, зазначеним у пунктах 1 - 3 частини першої статті 4 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі:

1) неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти);

2) неправомірно сприяти призначенню на посаду особи;

3) неправомірно втручатися в діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб;

4) неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків.

За приписами ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» Особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, забороняється:

1) займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;

2) входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

У разі якщо Конституцією і законами України для окремих посад встановлено спеціальні обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, то їх додержання забезпечується за спеціальними процедурами.

Обмеження, передбачені частиною першою цієї статті, не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі), народних засідателів і присяжних.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що аналіз наведених норми законодавства свідчить про неможливість головою ради займатися будь-якою іншою оплачуваною діяльністю, розпоряджатися майном ради в інтересах іншого підприємства, організації та таке інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження голови районної, обласної, районної у місті ради також вважаються достроково припиненими без припинення повноважень депутата ради в разі:

1) звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови ради;

2) порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлених законом;

3) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Зазначені повноваження голови районної, обласної, районної у місті ради припиняються, а відповідна особа звільняється з посади голови ради з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.

Згідно до постанови Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13 червня 2013 року по адміністративній справі № 220/617/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року, ОСОБА_4 було відмовлено у задоволені позову до голови Великоновосілківської районної ради Шири Валерія Петровича про визнання протиправними дій відповідача з сумісництва посади голови Великоновосілківської районної ради Донецької області з іншою посадою голови Великоновосілківського районного товариства греків, що призвело до порушення відповідачем вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 6 та ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та зобов'язання голови Великоновосілківської районної ради Донецької області вжити заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та достроково припинити свої обов'язки голови Великоновосілківської районної ради Донецької області, у зв'язку з порушенням Конституції та законів України.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Згідно ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що Великоновосілківською районною радою Донецької області не порушено ч. 6 та ч. 7 ст. 5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» щодо сумісництва головою Великоновосілківської районної ради Донецької області своєї службової діяльності з роботою на громадських засадах та посаді голови Великоновоселківського районного товариства греків.

Крім того, з огляду на наведене, у відповідача не виникло зобов'язання достроково припиняти обов'язки голови Великоновосілківської районної ради Донецької області, у зв'язку з порушенням останнім Конституції України та законів України, в тому числі ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», а тому судом першої інстанції прийнято правомірно рішення про відмову у задоволені позову.

Щодо прийняття окремої ухвали судом апеляційної інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується.

Аналіз зазначеної норми закону свідчить про те, що адміністративному суду надане право на здійснення загального надзору за дотриманням законності суб'єктами владних повноважень.

Суттєвою вимогою зазначеної норми Закону є постановлення окремої ухвали внаслідок виявлення під час розгляду справи порушення закону.

Оскільки під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не встановлений факт порушення судом першої інстанції чинного законодавства, у суду відсутні підстави для постанови окремої ухвали.

Крім того, з норм процесуального Закону вбачається, що судам надане право ухвалити окрему ухвалу у разі виявлення під час розгляду справи порушення закону, а не визначений обов'язок направляти окрему ухвалу у зазначених випадках.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», ст. 2, ст.160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 06 листопада 2013 року у справі № 220/567/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 06 листопада 2013 року у справі № 220/567/13-а за позовом ОСОБА_4 до Великоновосілківської районної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 20.12.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 25.12.2013 року.

Головуючий суддя І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська