Ухвала суду № 36279154, 12.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/2872/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

12 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Черкаській області про визнання неправомірними дій та визнання незаконним припису, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2010 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Черкаській області про визнання неправомірними дій та визнання незаконним припису. Свої вимоги обґрунтовує тим, що дії інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Черкаській області щодо проведення перевірки вважає неправомірними, вчиненими з суттєвими порушеннями вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України від 23 травня 2011 № 553.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що 17.07.2013 року відповідачем проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, вході якої встановлені конкретні порушення вимог містобудівного законодавства, а саме: позивач на земельній ділянці на підставі договору оренди земельної ділянки від 19.04.2012 року №71104000104 (цільове призначення - для комерційного використання) з серпня по жовтень 2010 року здійснила поступову реконструкцію існуючого нежитлового приміщення під магазин продовольчих товарів та будівництво павільйону з легких металевих конструкцій, розміром приблизно 6 м х 10 м. Роботи проведені позивачем без дозволу на виконання будівельних робіт, що є порушенням абз. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про основи містобудування», ч. 1 ст. 36 та п. 2 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 року «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт».

В результаті проведення даної позапланової перевірки відповідачем складено акт перевірки від 17.07.2013 року, припис № 160 від 17.07.2013 року, акт про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності від 17.07.2013 року № 350 та постанову від 22.07.2013 р. за № 340 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Вищевказаною постановою позивача визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2. ч. 2. ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі - 11180 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з такими діями та приписом відповідача, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Стосовно правомірності проведеної відповідачем позапланової перевірки та складання акту слід вказати, що відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності приписів та вимог інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач придбала павільйон з продажу садово-городньої продукції по АДРЕСА_1, в 2012 році замовила в ПП «Абрис 2005» містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкту: «Реконструкція існуючого приміщення з добудовою під магазин продовольчих товарів та кафе та будівництво павільйону продаж садово-городньої продукції по АДРЕСА_1».

В абз. 1-2 пункту 2 Порядку виконання будівельних робіт - будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання замовником за формою згідно з додатком 1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт Держархбудінспекції або її територіальному органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (далі - декларація) або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення.

Незважаючи на замовлення містобудівного розрахунку з техніко-економічними показниками, позивачем було проведено реконструкцію павільйону по АДРЕСА_1, без отримання у відповідача дозволу на виконання будівельних робіт, що є порушенням вищевказаного Порядку виконання будівельних робіт.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно організував та провів позапланову перевірку реконструйованого позивачем магазину як об'єкту самочинного будівництва, за результатами якого склав акт перевірки від 17.07.2013 року, яким зафіксовані виявлені порушення містобудівних правил.

Частиною 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України № 553 передбачені права посадових осіб інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Так, посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що за результатами проведеної перевірки та зафіксованими порушеннями будівельних норм під час самочинної реконструкції магазину, що належить на праві власності позивачу, відповідачем правомірно було видано 17.07.2013 р. позивачу припис про усунення порушень діючого законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису - до 19.09.2013 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що посилання позивача на лист-роз'яснення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 30.01.2012 року № 40-17-484, в якому йдеться мова про відсутність підстав для притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності в даному випадку не має відношення до даного публічно-правового спору, оскільки аспектами оскаржуваного припису від 17.07.2013 року № 350 є не притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а усунення нею порушень державних будівельних норм у визначені терміни.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що дії відповідача при проведенні позапланової перевірки були здійснені в межах своїх повноважень, а винесення припису відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Відтак, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним, а тому підстав для її задоволення немає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.