Ухвала суду № 36277628, 18.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 р. Справа № 27728/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

суддів Шавеля Р.М., Савицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмовому провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ремкомбуд» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.05.2010 р. у справі № 2а-3478/09/0970 за позовом Приватного підприємства «Ремкомбуд» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.05.2010 р. у справі № 2а-3478/09/0970 за позовом ПП «Ремкомбуд» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №0002052302/0 від 22.12.2009 року, яким донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1388 810 грн. та за №0002042302/0 від 22.12.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2129322 грн. ПП «Ремкомбуд» у позові було відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити. Апеляційна скарга мотивована відсутністю підстав для визнання нікчемними правочинів із контрагентами у зв'язку з тим, що такі не знаходяться за юридичною адресою та не мають дозволу на виконання роботи підвищеної небезпеки, не володіють власною тракторною, сільськогосподарською та дорожньо - будівельною технікою, а за свідченням їх керівників, такі не підписували договори із апелянтом. Ствердив, що роботи, які виконували ці контрагенти, скаржником були належно здані замовникам і недоліків виявлено не було. Витрати на придбання автомобіля підставно не включались до валових витрат, оскільки він включений до основних засобів, на нього нараховується амортизація, яка і включається до складу валових витрат. Безпідставним вважає також висновок про збільшення валових доходів на суму кредиторської заборгованості 23016,30 грн., по якій не сплив строк оплати згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України. Вважає, що суд безпідставно не взяв до уваги податкові накладні, наявність яких є єдино достатньою підставою для включення відповідних сум до податкового кредиту.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив за безпідставністю з мотивів, вказаних у письмовому запереченні. Посилався, зокрема, на висновки перевірки відносно протиправного характеру правочинів між ПП «Ремкомбуд» та ТОВ «ЗД Будівництво», ТОВ «Б. К. Реконструкція», ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «Київ-Логістикс», ТОВ «Проект-модерн», ТОВ «ЛГ «Кредо-плюс», ТОВ «Фірма «Бізнеспрофістар», ТОВ «Вестком - Н», оскільки останні не могли здійснювати жодних операцій та бути субпідрядниками чи здійснювати поставку товарів (робіт, послуг) згідно з укладеними договорами в силу того, що їх слід вважати фіктивними. Також вказав на відсутність з боку позивача обов'язкового підтвердження належними доказами реального виконання господарських операцій, так як при проведенні перевірки було надано тільки окремі акти виконаних робіт, а також на невідповідність податкового обліку, який вівся позивачем у період, який підлягав перевірці. Суду пояснив, що протягом періоду, за який проводилась перевірка, ПП «Ремкомбуд» під час здійснення підприємницької діяльності не декларувало в повному обсязі всі отримані доходи, неправомірно включало до складу податкового кредиту на підставі цих декларацій суми коштів від здійснення фінансово-господарської діяльності, завищувало валові витрати, що призвело до заниження сум податкових зобов'язань підприємства. Звернув увагу і на те, що при проведенні перевірки були відсутні належно оформлені документи бухгалтерського обліку. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд проведено в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційну скаргу не слід задовольнити з наступних підстав.

Як правильно встановив суд першої інстанції, відповідачем проведено позапланову виїзну комплексну документальну перевірку ПП «Ремкомбуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2006 року по 30.09.2009 року. За результатами перевірки виявлено допущені позивачем порушення вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1, 4.2 ст.4, п.7.2, пп.7.3.1, 7.3.5 п.7.3, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.4, п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»та п.п. 1.20.5, 1.32 ст.1, п.3.1 ст.3, п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.2.5 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.6.1 п.5.6, п.п.5.7.1 п.5.7, п.5.9 ст.5, п.6.1 ст.6, п.п.7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7, п.п.8.2.2 п.8.2, п.п.8.3.1, п.п.8.3.2 п.8.3 ст.8, п.10.1 ст.10, п.п.11.3.1, п.п. 11.3.5 п.11.3 ст.11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств». Вищевказані порушення зафіксовані в акті перевірки за №20899/23-2/33644936 від 09.12.2009 року, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання.

На підставі акту ДПІ в м. Івано-Франківську прийняла оскаржувані рішення: за №0002052302/0 від 22.12.2009 року, яким донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1388 810 грн., в тому числі 924514 грн. основного боргу та 464296 грн. штрафних (фінансових) санкцій та за №0002042302/0 від 22.12.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2129322 грн., в тому числі 1120220 грн. основного боргу та 1009102 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були прийняті у зв'язку із виявленими фактами завищення валових витрат шляхом протиправного включення до їх складу витрат за операціями, що проведені на підставі договорів, укладених із ПП «Ремкомбуд»та ТОВ «ЗД Будівництво», ТОВ «Б. К. Реконструкція», ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «Київ-Логістикс», ТОВ «Проект-модерн», ТОВ «ЛГ «Кредо-плюс», ТОВ «Фірма «Бізнеспрофістар», ТОВ «Вестком - Н». Тому за наслідками проведеної перевірки дані витрати були виключені зі складу валових, а валові доходи позивача збільшені на суму 4437283 грн.

ПП «Ремкомбуд» було зареєстроване платником податку на додану вартість та при здійсненні своєї господарської діяльності вчиняло операції по придбанню товарів (робіт, послуг) під час ліквідації наслідків повені, яка мала місце на території області в липні 2008 року. За період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року при формуванні валових витрат підприємства включено до їх складу 12690521 грн. витрат, понесених при придбанні товарів (робіт, послуг) у ТОВ «ЗД Будівництво», ТОВ «Б. К. Реконструкція», ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «Київ-Логістикс», ТОВ «Проект-модерн», ТОВ «ЛГ «Кредо-плюс», ТОВ «Фірма «Бізнеспрофістар», ТОВ «Вестком - Н». Сама можливість здійснення будь-якої господарської діяльності вказаними суб'єктами та дійсність договорів із ними заперечується ДПІ в м. Івано - Франківську.

Суд першої інстанції підставно встановив згідно із дослідженими доказами, що між ПП «Ремкомбуд»та ТОВ «ЗД» Будівництво» було укладено договори підряду за №24/ІФ-1, за №24/ІФ-2 від 24.11.2008 року, за №24/ІФ-2М від 25.11.2008 року, погоджені та підписані посадовими особами сторін. Однак виконання робіт згідно з вказаними договорами не відбувалося. Була винесена постанова про порушення кримінальної справи від 04.02.2010 року за фактом ухилення від сплати податків директора ПП «Ремкомбуд» ОСОБА_1 Відповідно до листа УПМ ДПА в Івано-Франківській області від 25.11.2009 року за №7313/7/26-34/1067 ПП «Ремкомбуд» виконувало роботи по берегоукріпленню річок Перемийська та Любіжня у смт. Делятин та річки Смотрич в с. Майдан Надвірнянського району. Згідно з документами, представленими до перевірки, роботи виконувало ТОВ «ЗД» Будівництво», яке за своєю юридичною та фактичною адресою не знаходиться, місцезнаходження посадових осіб не відоме. Директор вказаного суб'єкта визнав, що про господарські операції Товариства з ПП «Ремкомбуд» йому нічого не відомо, звітність до ДПІ та інші документи від імені вказаного підприємства не підписувались, про види та суть діяльності ТОВ «ЗД»Будівництво» за вказаний період нічого пояснити не може. Відповідно до інформації з ДРФО ДПА України (лист № 28-262/137 від 29.10.2009 року) протягом 2008-2009 років працюючих на ТОВ «ЗД» Будівництво» не було встановлено, доходи на вказаному підприємстві ніхто не отримував. Особою, яка підписала дані документи від імені ТОВ «ЗД»Будівництво», вказано ОСОБА_2, ідентифікувати якого неможливо, оскільки такий громадянин не був ні посадовою, ні уповноваженою особою ТОВ «ЗД» Будівництво». Згідно з листом № 04/2770 від 22.10.2009 року, отриманим від Територіального управління Держгірпромнагляду по м. Києву та Київській області ТОВ «ЗД»Будівництво» не надавався дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки при будівництві. Згідно з листом № 078-2545 від 10.2009 р., отриманим від інспекції технічного нагляду Київської МДА, ТОВ «ЗД»Будівництво» не реєструвало ні тракторну, ні сільськогосподарську та дорожньо - будівельну техніку. З пояснень голови сільської ради Верхній Майдан вбачається, що усі роботи по будівництву дамби р. Смотрич з лівого та правого берегів виконували працівники ПП «Ремкомбуд» із залученням жителів села, які також виконували будівельні роботи, а не стверджуваний контрагент. Жодні інші субпідрядні організації до будівництва не залучались.

Мотиви апеляційної скарги про теоретичну можливість вказаного суб'єкта, незважаючи на наведене, все ж виконувати підрядні роботи, у т.ч. із залученням техніки інших організацій, не доведені у встановленому порядку належними доказами.

Були також укладені договори ПП «Ремкомбуд» з контрагентом ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «Київ - Логістикс» із надання в оренду будівельних машин та механізмів від 01.10.2008 року, від 23.10.2008 року та від 28.11.2009 року і договір про надання послуг автотранспортом від 17.11.2008 року. Однак, як вбачається з листа УПМ ДПА в Івано-Франківській області від 02.12.2009 року за №7456/7/26-34/1081, отримано пояснення у директора ТОВ «ТЕК» Київ Логістикс» гр. ОСОБА_3, який повідомив, що на прохання особи на ім'я ОСОБА_9 зареєстрував на себе підприємство «ТЕК» Київ Логістикс» в кінці 2007 року. Договори та іншу документацію, від імені підприємства ТОВ «ТЕК» Київ Логістикс» не укладав та не підписував. Ні ПП «Ремкомбуд», ні посадові особи даного підприємства йому не знайомі. Також, згідно з листом № 078-2627 від 23.11.2009 року, отриманим від інспекції технічного нагляду Київської МДА ТОВ «ТЕК» Київ Логістикс» не реєструвало тракторну, сільськогосподарську та дорожньо - будівельну техніку. Фактично роботи виконано ПП «Курман» та особами ближніх сіл. Зокрема, опитаний з даного приводу директор ПП «Курман» повідомив, що в період з вересня по грудень 2008 року їхнє підприємство екскаватором АТЛАС 1204, автомобілями КамАЗ 55111, КрАЗ виконували роботи по насипанню дамби на р. Прут в с. Кийданч Коломийського району, а також роботи по ліквідації наслідків стихії у с. Соколівка Косівського району. Вказана техніка обслуговувалась працівниками ПП «Курман». Іншої техніки за вказаний період роботи не використовувалось. Для виконання допоміжних робіт використовувалась бригада з 8-10 чоловік, яка складалась із місцевих жителів та мешканців сіл.

Досліджуючи господарські відносини ПП «Ремкомбуд» з ТОВ «Б. К. Реконструкція» та ТОВ «Проект-модерн» на виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків повені в с. Красна, с. Великий Майдан Надвірнянського району і с. Кийданч Коломийського району, суд першої інстанції підставно встановив, що згідно з поясненнями голів сільських рад вказаних населених пунктів та осіб, які безпосередньо виконували роботи на даних об'єктах, стало відомо, що усі роботи на даних об'єктах виконували працівники ПП «Ремкомбуд» із залученням жителів сіл, у яких виконувались роботи. Директор ТОВ «Проект Модерн» гр. ОСОБА_4 має вищу освіту за спеціальністю «Журналістика» і з 11 жовтня 2008 р. по 11 грудня 2008 р. працював редактором в редакції українських календарів та художніх листівок ДП «Преса України». Відповідно до інформації з ДРФО ДПА України лист № 28-262/153 від 27.10.2009 р. протягом 2008-2009 років на ТОВ «БК» Реконструкція» отримували доходи 2 особи. Згідно з листом № 04/2770 від 22.10.2009 р., отриманим від Територіального управління Держгірпромнагляду по м. Києву та Київській області ТОВ «Проект Модерн», ТОВ «БК» Реконструкція» не надавався дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки при будівництві. Згідно з листом № 078-2545 від 28.10.2009 р., отриманим від інспекції технічного нагляду Київської МДА ТОВ «Проект Модерн», ТОВ «БК» Реконструкція» не реєстрували тракторну, сільськогосподарську та дорожньо - будівельну техніку. Ці підприємства формують податковий кредит від ТОВ «Вестком-Н», яке не звітує належним чином до ДПІ за місцем реєстрації.

Відносно іншого контрагента ПП «Ремкомбуд» - ТОВ «ЛГ «Кредо-плюс», з яким 30.10.2008 року укладено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом, судом першої інстанції підставно встановлено, що між даними підприємствами господарські відносини фактично були відсутні. Директор «ЛГ» Кредо-плюс» ОСОБА_5 повідомив, що на прохання іншої особи зареєстрував на себе підприємство ТОВ «ЛГ» Кредо-плюс»в 2007 року без мети заняття підприємницькою діяльністю і отримання доходу, в статут підприємства грошові кошти не вносив, будь-яких документів, в тому числі і податкових звітностей, від імені підприємства не підписував, а також не підписував і не видавав нікому на це доручення.

Досліджуючи господарські відносини ПП «Ремкомбуд» з ТОВ «Фірма «Бізнеспрофістар» із придбання товарів суд першої інстанції підставно встановив, що згідно з листом №8270/7/26-05 від 22.10.2009 р., отриманим з ГВПМ ДПІ в Оболонському районі м. Києва ТОВ «Фірма» Бізнеспрофістар» за юридичною та фактичними адресами не знаходиться, про що до єдиного державного реєстру зроблено відповідний запис, та не звітує належним чином до ДПІ за місцем реєстрації. Відповідно до листа № 900/7/26-00 від 23.10.2009р. директор ТОВ «Фірма» Бізнеспрофістар» гр. ОСОБА_6 в даний час заарештований за підозрою у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.296, 186, 304 КК України, та знаходиться у слідчому ізоляторі Вінницької врми№1. Згідно з наявними у матеріалах справи поясненнями, взятими в ОСОБА_6, останній відношення до реєстрації та діяльності ТОВ «Фірма» Бізнеспрофістар» не мав. Також пояснив, що про дану фірму вперше чує.

Щодо господарських відносин між ПП «Ремкомбуд» та ТОВ «Вестком - Н» із придбавання товарно - матеріальних цінностей, то згідно з відповіддю ВПМ ДПІ у Києво - Святошинському районі за №4712/7/26-009/3750 від 07.12.2009 року ТОВ «Вестком-Н» не знаходиться за юридичною та фактичною адресами та не звітує до ДПІ за місцем реєстрації належним чином. Встановити місцезнаходження засновника та керівника ТОВ «Вестком-Н» ОСОБА_7 не можливо, оскільки вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, всім звітам ТОВ «Вестком-Н», починаючи з березня 2008р. по березень 2009р. присвоєно статус «до відома». ТОВ «Вестком-Н» протягом 2008 - 2009 років формує податковий кредит по великій кількості підприємств України, але не звітує належним чином до ДПІ.

Та обставина, що кожен з цих фактів сам по собі може не свідчити з необхідністю про нкчемність правочину, не впливає на висновки суду, оскільки, оцінивши докази в їх сукупності, суд першої інстанції на засадах змагальності дійшов правильного висновку про безпідставне формування валових витрат та податкового кредиту.

Згідно із п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, згідно з яким первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Згідно з вимогами ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо, - безпосередньо після її закінчення. Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавств та не порушувати публічний порядок, встановлений ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Однак, надані позивачем документи, зокрема укладені з вищезазначеними контрагентами договори та деякі акти виконаних робіт і акти приймання виконаних підрядних робіт, не підтверджують реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Відповідно до ч.5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.5 ст.203 вищевказаного Кодексу, є підставою недійсності правочину. Крім того, згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина перша), а отже, є нікчемним (частина друга). Отже, зазначені договори відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п. 1, 5 ст.203 ЦК є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті. Абзацом 4 підпункту 5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В порушення зазначеного встановлено, що ПП «Ремкомбуд» у 4 кварталі 2008 року до складу валових витрат декларацій з податку на прибуток за 2008 рік включена вартість товарів (робіт, послуг) на загальну суму 4437 283 грн. за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів та первинних документів, які складені в порушення вимог чинного законодавства та в порушення публічного порядку, встановленого Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із ТОВ «ЗД Будівництво», ТОВ «Б. К. Реконструкція», ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «Київ-Логістикс», ТОВ «Проект-модерн», ТОВ «ЛГ «Кредо-плюс», ТОВ «Фірма «Бізнеспрофістар», ТОВ «Вестком - Н». Крім того, в ході перевірки встановлено, що згідно з даними оборотно-сальдової відомості станом на 30.09.2009 року обліковується кредиторська заборгованість, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, встановленого ст.257 ЦК України, на загальну суму 23016,32 грн. Однак ПП «Ремкомбуд» не здійснено компенсацію вартості товарів (робіт, послуг) іншим товариствам, тому останнім не понесено витрат на придбання товарів (робіт, послуг) на суму 19409 грн. і неправомірно включено цю суму до складу валових витрат. Посилання скаржника на ч. 2 ст. 530 ЦК України та невстановленість строку виконання грошового зобов'язання не було доведено ним у встановленому порядку належними доказами.

Також в ході перевірки встановлено, що підприємством віднесено до складу валових витрат витрати на придбання робіт за договорами із ТОВ «Промислово-індустріальний союз», ТОВ «Приват Інтертрейдінг», на загальну суму 72625 грн. Однак наданими до перевірки документами, а саме актами виконаних робіт, підприємством не доведено зв'язок понесених витрат за 3 квартал 2009 року з їх подальшим використанням у власній господарській діяльності.

Пункт 5.1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначено поняття валових витрат виробництва та обігу, повинен тлумачитись у системному зв'язку з п.1.32 цього Закону, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Таким чином, зі змісту викладених положень законодавства випливає, що до складу валових витрат відносяться ті витрати, що здійснені платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, та не зазначені в п.5.3 ст.5 Закону. Тому відсутність безпосереднього зв'язку витрат на придбання послуг у ТОВ «Промислово-індустріальний союз», ТОВ «Приват Інтертрейдінг» на загальну суму 72625 грн. з господарською діяльністю позивача вказує на незаконність включення відповідних сум до складу валових витрат.

Крім того, у ході перевірки встановлено, що у лютому 2007 року ПП «Ремкомбуд» здійснено продаж автомобіля КАМАЗ 43101 покупцю-фізичній особі за ціною 21000 грн. Перевіркою з'ясовано, що попередня операція з придбання автомобіля ПП «Ремкомбуд» проведена на підставі накладної від 16.11.2006 року за №9/523 на 112000 грн., виписаної продавцем ДП МОУ «Київський автомобільний ремонтний завод». Згідно з даними бухгалтерського обліку підприємства дана операція не включена до складу валових витрат за 2 квартал 2007 рік, як витрати з придбання товару в сумі 93333 грн. Цим самим позивачем порушено пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3-5.8 цієї статті.

Також під час перевірки визначення сум скоригованих валових витрат з податку на прибуток за 4 квартал 2006 року проводилось відповідно до вимог ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та згідно з представленими посадовими особами підприємства до перевірки документами бухгалтерського та податкового обліку витрати в сумі 44851 грн. не підтверджені даними бухгалтерського та податкового обліку, а отже порушено п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону. За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем донараховано податок на прибуток в сумі 2129322 грн., в тому числі 1120220 грн. основного боргу та 1009102 грн. штрафних (фінансових) санкцій ПП «Ремкомбуд» правомірно.

Крім того, перевіркою встановлено, що ПП «Ремкомбуд» до складу податкового кредиту було включено податкові накладні від ТОВ «ЗД Будівництво», ТОВ «Б. К. Реконструкція», ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «Київ-Логістикс», ТОВ «Проект-модерн», ТОВ «ЛГ «Кредо-плюс», ТОВ «Фірма «Бізнеспрофістар», ТОВ «Вестком - Н» та завищено суму податкового кредиту на 904676 грн. Податкові зобов'язання ПП «Ремкомбуд» з податку на додану вартість відповідачем правомірно визначені на підставі відсутності документального підтвердження придбання товарів (робіт, послуг) у товариств та нікчемності договорів з ними.

Відповідно до п.1.7. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Згідно з пп.7.4.4, п.7.4. ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп.17.1.3. п.7.1 ст.7 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Крім того, судом першої інстанції правомірно встановлено, що позивачем було придбано роботи за договорами із ТОВ «Промислово-індустріальний союз», ТОВ «Приват Інтертрейдінг», на загальну суму 72625 грн. Як встановлено в ході перевірки, підприємством віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту податку на додану вартість послуги нематеріального характеру за цими договорами. Однак, скаржником не доведено зв'язок понесених витрат для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Тому, згідно з пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. В порушення даної норми ПП «Ремкомбуд» в липні 2009 року включено до складу податкового кредиту суми згідно з виписаними податковими накладними на придбання послуг у ТОВ «Промислово-індустріальний союз», ТОВ «Приват Інтертрейдінг», за якими підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 14525 грн. Витрати з придбавання товару (автомобіля КАМАЗ - 43101) в сумі 93333 грн. не включено до складу валових витрат за 1 квартал 2007 року. Цим самим порушено п.4.1, п.4.2 ст.4 вищевказаного Закону і занизив зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15167 грн.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог відповідають закону та матеріалам справи.

За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положенням частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В розумінні ст. 3 КАС України рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань. Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Апелянт у встановленому законом порядку не довів наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду. Враховуючи наведене, судове рішення відповідає закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ремкомбуд» - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.05.2010 р. у справі № 2а-3478/09/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Шавель Р.М.

Савицька Н.В.