Ухвала суду № 36275049, 09.12.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

про припинення провадження у справі

"09" грудня 2013 р. Справа № 911/4262/13

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши позов

Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоконтакт", м. Київ

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Шевченківське" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, с.Денихівка, Тетіївський район

про стягнення 8 237,13 грн.

за участю представників сторін:

позивач - Сандугей І.В.- предст., дов. б/н від 11.11.2013р.;

відповідач - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоконтакт" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Шевченківське" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України про стягнення 8 237,13 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.11.2013р. у справі №911/4262/13 було порушено провадження та призначено до розгляду на 09.12.2013р.

04.12.2013р. на адресу суду від позивача надійшла заява, у якій позивач зазначав, що суму основного боргу та 3% річних було сплачено відповідачем, на підтвердження чого позивачем були надані виписки з банківського рахунку. Проте, у зв'язку з тим, що ці проплати були здійснені вже після порушення провадження у справі, позивач просить суд покласти судові витрати на відповідача.

Судом було досліджено матеріали справи та подану заяву та встановлено, що позивач здійснив поставку товару відповідачу згідно з видатковою накладною № 515 від 18.07.2013р., відповідач належним чином зобов'язання з оплати товару не виконав, в зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість у розмірі 8 160, 00 грн., на яку позивачем були нараховані 3% річних у розмірі 77,13 грн.

З доданої до заяви виписки з особового рахунку позивача вбачається, що сума основного боргу та сума 3% річних в розмірі 8 237,13 грн., сплачена відповідачем в повному обсязі.

Відповідно до пункту 11 частини першої ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

В п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань.

За таких обставин, відповідно до пункту 11 ст. 80 ч. 1 ГПК України, провадження у справі № 911/4262/13 підлягає припиненню, у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Спір у справі виник в результаті неправомірних дій відповідача, який неналежним чином виконував свої зобов'язання, що призвело до необхідності звернення з позовом до господарського суду.

Погашення заборгованості відповідач здійснив лише 22 листопада 2013р., після звернення позивача з позовом до суду.

Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі, коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. Передбачені нею наслідки можуть наставати в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в пункті 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, так як спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача.

Позивач просить суд також включити до складу судових витрат витрати на послуги адвоката в сумі 2000,00 грн.

На підтвердження зазначених витрат, до позову додані копія Договору про надання адвокатських послуг № 11/11/2013-1 від 11.11.2013р., укладеного між адвокатом Кінебас Олексієм Михайловичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоконтакт" (клієнт), згідно якого Кінебас О.М. зобов'язався надавати юридичні послуги у частині представлення його інтересів у суді та надання консультацій в обсязі, передбаченому у договорі.

В обґрунтування заявлених вимог, позивачем до позовної заяви були додані копії свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю Кінебас Олексія Михайловича та квитанції про сплату наданих адвокатом послуг у розмірі 2000, 00 грн.

Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Склад судових витрат визначений ст. 44 ГПК України і складається з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 6.3 Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно до позиції, викладеної в пункті 6.5 Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Обґрунтовуючи розмір адвокатського гонорару, позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували розумність витрат на оплату послуг адвоката.

Також, варто зазначити, що позовну заяву підписав директор ТОВ «Біоконтакт» Чаповський М.І., що не дає суду підстав вважати, що вона була підготована саме адвокатом Кінебас О.М., а у судовому засіданні по даній справі від позивача приймав участь представник за довіреністю Сандугей І.В., що підтверджується протоколом судового засідання від 09.12.2013 р. та довіреністю, яка наявна у матеріалах справи.

Розглянувши вимогу позивача про відшкодування за рахунок відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 2000,00 грн., враховуючи, що дана справа не становить жодної складності, у судовому засідання приймав участь не адвокат, а представник за довіреністю, а також те, що позивачем жодним чином не обґрунтовано розумну необхідність такого розміру адвокатської винагороди, суд вважає суму адвокатських послуг неспіврозмірною, явно завищеною порівняно із ціною позову, складністю справи та обсягом необхідних дій адвоката по захисту інтересів позивача. За таких обставин суд обмежує відшкодування позивачу витрат на послуги адвоката за рахунок відповідача співрозмірною сумою в 500,00 грн.

Керуючись ст. 44, 49, п. 11 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, п. 4 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд -

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі припинити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Шевченківське" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (09832, Київська область, Тетіївський район, код ЄДРПОУ 00497696) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоконтакт" (03170, м. Київ, вул. Костюка,39, код ЄДРПОУ 30931207) 1 720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок) судового збору та 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

3. Копії ухвали надіслати сторонам у справі.

Суддя Щоткін О.В.