Постанова № 36275043, 10.12.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2013 р. Справа № 917/1794/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників:

позивача - Калько В.В. за довіреністю № 58 від 01.10.2013р.,

відповідача - Тарасенка Р.В. довіреністю №2-13 від 28.12.2012 р.,

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх.№3429П/3-11) на рішення господарського суду Полтавської області від 22.10.13 у справі № 917/1794/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термастіл", м. Полтава

до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ в особі філії Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд", м. Полтава, в особі Будівельно-монтажного управління №1, м. Полтава

про розірвання договору ,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 р. позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Термастіл", звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи - Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ в особі філії Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд", м. Полтава в особі Будівельно-монтажного управління №1, про розірвання укладеного між ними договору № 076 від 25 січня 2013 р. про закупівлю товарів за державні кошти, на підставі ст. 651 ЦК України, у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов даного договору. Крім того, позивач просив судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 22 жовтня 2013 р. у справі № 917/1794/13 (суддя Ківшик О.В.) в позові відмовлено.

Позивач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 22 жовтня 2013 р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, крім того, судові витрати покласти на відповідача.

Заявник апеляційної скарги не погоджується з висновками суду, викладеними в оскаржуваному рішенні та вважає, що дане рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано та встановлено обставини, що мають значення для вирішення даної справи.

Відповідач у відзиві проти вимог апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною та необґрунтованою, а рішення господарського суду - законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - залишити без змін.

У судове засідання 04.12.2013р. прибули представники сторін та надали пояснення по справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на скаргу доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників позивача і відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Стаття 655 ЦК України закріплює законодавче визначення договору купівлі-продажу, згідно з яким це договір, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За загальним правилом (частина перша статті 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною другою статті 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.

Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (частина третя статті 692 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що 25.01.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Термастіл" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", м. Київ в особі філії Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд", м. Полтава, в особі Будівельно-монтажного управління №1 (покупець) був укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти № 076 (далі договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався у 2012-2013 р.р. поставити покупцеві товар, а останній зобов'язався прийняти і оплатити такі товари (п.п. 1.1., 6.1.1.).

Зокрема, у даному договорі сторони правочину домовились про таке:

- найменування товарів - споруди та каркаси металеві, код за ДК 016-97 (28.11.2). Номенклатура, асортимент, кількість, ціна товару визначаються згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору. (п. 1.2.);

- сума, визначена в договорі становить 1574 415,10 грн. (в тому числі ПДВ - 262 402,52 грн.). Сума, визначена в договорі може бути зменшена за взаємною згодою сторін, при зменшенні обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків покупця (п.п. 3.1., 3.2);

- оплата вартості товарів здійснюється структурним підрозділом - управлінням покупця та/або покупцем протягом 30 календарних днів з дня поставки структурному підрозділу - управлінню покупця та/або покупцю партії товарів, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця (п. 4.1.);

- датою поставки товарів вважається дата підписання сторонами або продавцем й структурним підрозділом - управлінням покупця видаткових накладних (п. 5.10.);

- покупець у випадку порушення зобов'язань з оплати товару несе відповідальність передбачену ст. 625 Цивільного кодексу України (п. 7.3.);

- даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного його виконання сторонами обов'язків по договору, але не більше 2-х років (п. 10.1.).

Крім того, на виконання умов договору між сторонами була складена специфікація № 1 (додаток № 1 до договору), в якій останні узгодили асортимент, кількість, ціну товарів (а.с. 13-14).

У червні 2013 р. позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Термастіл", звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ в особі філії Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд", м. Полтава, в особі Будівельно-монтажного управління №1 60434,61 грн. заборгованості, з яких : 59 981,05 грн. основного боргу та 453,56 грн. 3% річних за період з 05.03.2013 р. по 04.06.2013 р., у зв'язку з неналежним виконанням умов договору останнім.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 15.07.2013 р. у справі № 917/1139/13, яке постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2013р. залишено в силі, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Розглядаючи вказану господарську справу № 917/1139/13, господарський суд Полтавської області виходив з того, що спір між сторонами у справі виник саме з умов договору про закупівлю товарів за державні кошти № 076 від 25.01.2013 р., яким передбачений обов'язок покупця здійснити оплату вартості товарів структурним підрозділом - управлінням покупця та/або покупцем протягом 30 календарних днів з дня поставки структурному підрозділу - управлінню покупця та/або покупцю партії товарів, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця (п.4.1.).

Проте, відповідач прийняті на себе згідно договору зобов'язання належним чином не виконав, здійснив лише часткову оплату за отриманий товар у розмірі 152862,20 грн., що є порушенням вимог статей 692, 525 та 526 Цивільного кодексу України.

І як було встановлено судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду рішення господарського суду Полтавської області від 15.07.2013 р. у справі № 917/1139/13, останній платіж відповідач здійснив 31.07.2013 р. в сумі 59 981,05 грн., тобто - після прийняття вказаного рішення.

У разі, якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги розірвання договору з підстав, передбачених статтею 651 ЦК України.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

ТОВ "Термастіл" посилається на те, що подальше виконання договору є таким, що позбавляє Товариство того, на що воно розраховувало при укладенні договору - прибутку.

Враховуючи вищевикладені факти, колегія суддів вважає, що ТОВ "Термастіл"у відповідності до вищевказаних приписів чинного законодавства та умов договору цілком обґрунтовано набуло право вимоги на розірвання договору, оскільки відповідач не виконав свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк.

Так, матеріали справи свідчать, що на адресу ТОВ "Термастіл" відповідачем було направлено лист №1350/01 від 09.08.2013р., в якому зазначено, що ПАТ "Укртрансгаз" має намір продовжити господарські взаємовідносини з ТОВ "Термастіл" на умовах раніше укладеного договору.

ТОВ "Термастіл" у відповіді № 41 від 14.08.2013р. на цей лист, у зв'язку з тим, що ПАТ "Укртрансгаз" порушило порядок розрахунків за поставлений товар, запропонувало змінити порядок розрахунків між сторонами або розірвати договір.

20.08.2013р. у листі № 1403/01 ПАТ "Укртрансгаз" повідомило позивача про свою незгоду на зміну умов договору або його розірвання, що змусило ТОВ "Термастіл" звернулося до господарського суду Полтавської області з відповідним позовом.

Відповідно до приписів ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

З аналізу позовної заяви ТОВ "Термастіл" вбачається, що вона містить зазначення, яке саме право позивача порушене, не визнається та оспорюється. Аналогічним чином в заяві є посилання на спричинення шкоди охоронюваним законом інтересам позивача.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вбачає порушення цивільних прав суб'єкта звернення з позовом - ТОВ "Термастіл" та необхідність захисту його інтересів.

Так, під цивільним правом слід розуміти юридичну можливість визначеного суб'єкта впливати на конкретне благо (майнове чи немайнове).

Цивільне право суб'єкта завжди є правом на певну цінність - матеріальну або духовну, що вирізняє таку юридичну можливість від правоздатності особи як абстрактної можливості бути суб'єктом цивільних правовідносин, мати суб'єктивні права та обов'язки.

Зміст цивільного права зазвичай становлять три юридичні можливості (правомочності): а) можливість вести себе певним чином (право "на власні дії"); б) можливість вимагати певної поведінки від інших (право "на чужі дії"); в) можливість захисту порушеного права в юриcдикційному порядку (в судовому порядку, шляхом звернення до державних органів, третейського суду тощо).

Колегія суддів також вважає необхідним підкреслити, що факт оспорювання угоди позивачем створює підстави для отримання ним судового захисту, оскільки захист є похідним від виду порушення права і має відповідати меті його поновлення, то в даному випадку позивачем наведені конкретні права, яким може бути спричинена шкода внаслідок відмови у розірванні договору.

Визначення охоронюваного законом інтересу міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі N 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої ст. 4 ЦПК України 1963 р., зокрема, тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес". В цьому Рішенні КСУ визначив, що "поняття "охоронюваний законом інтерес", яке вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам".

Виходячи з цього визначення, колегія суддів дійшла висновку, що у спірних правовідносинах порушено охоронюваний законом інтерес ТОВ "Термастіл", який підлягає судовому захисту.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та встановлено наступні обставини, а саме:

- не враховано, що постачальник ТОВ "Термастіл" неналежним виконанням ПАТ "Укртрансгаз" умов укладеного договору в частині своєчасної оплати за поставлений товар (п. 4.1.договору), позбавляється значної частини свого інтересу у виконанні вказаного договору, і у даному випадку серйозність порушення повинна визначатися не шкодою, а її співвідношенням з тим, чого могла очікувати від виконання договору зацікавлена сторона;

- не врахована неможливість досягнути певного результату сторонами на майбутнє, оскільки на даний час, як стверджує позивач, він не має наміру продовжувати співпрацю з відповідачем, і усі механізми досудового вирішення даного спору (щодо розірвання вказаного договору) вичерпано;

- не встановлено, що стало підставою порушення умов договору відповідачем, а відповідачем не надано доказів відсутності коштів, браку фінансування, що, у свою чергу, не є підставою для неналежного виконання умов договору, оскільки справедливість вимагає від суду враховувати при оцінці істотності порушення також і саму поведінку боржника, що порушив договір, а також і інтереси іншої сторони.

Оскільки колегія суддів вбачає цивільний інтерес позивача, обґрунтований належними та допустимими доказами наявними в матеріалах справи, який підлягає правовому захисту і у цьому зв'язку може вважатись законним, то і наявні підстави для задоволення позову, так як порушення відповідачем строків оплати є істотним, оскільки підтверджено судовим рішенням, яке набрало чинності, на яке позивач не міг розраховувати під час укладення договору, оскільки у вказаному правочині сторони чітко визначили строк оплати - 30 днів.

Пунктами 2, 3 ст. 13 Цивільного кодексу України визначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Судова колегія вважає, що позиція відповідача свідчить, що саме його дії на протязі виконання договору, є неправомірними та такими, що вчинюються з наміром завдання шкоди своєму контрагенту - ТОВ "Термастіл", тому колегія суддів вважає, що саме дії відповідача не відповідають вимогам вказаних норм Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 84 ГПК України, судове рішення повинно містити, зокрема, обставини справи, встановлені господарським судом, причини виникнення спору, докази, на підставі яких прийнято рішення, доводи, за якими господарський суд відхилив докази сторін, законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення. Ст. 43 ГПК України встановлено, що оцінка доказів судом здійснюється при повному, об'єктивному та всебічному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів відзначає, що висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Термастіл" щодо розірвання спірного договору є неправомірними з вищенаведених обставин, оскільки суперечать приписам чинного законодавства та не відповідають обставинам справи, що згідно з вимогами п. З. ч. І ст.104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового рішення, яким позов має бути задоволено - розірвано договір № 076 від 25 січня 2013 р. про закупівлю товарів за державні кошти.

Питання про судові витрати вирішується відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, 99,101,102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 22.10.2013р. у справі № 917/1794/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Розірвати договір № 076 від 25 січня 2013 р. про закупівлю товарів за державні кошти, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Термастіл" та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", м. Київ в особі філії Будівельно-монтажної фірми "Укргазпромбуд", м. Полтава, в особі Будівельно-монтажного управління №1.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Узвіз Кловський, 9/1 ЄДРПОУ 00156630, код 300198026656 р/р 26003086609000 в ПАТ КБ "Надра" м. Київ, МФО 380764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термастіл", м. Полтава (36000, м. Полтава, вул. Половка, 70 р/р 260044978 в ПАТ "Полтава-Банк", МФО 331489, ЄДРПОУ 34742308) 1147,00 грн. судового збору за подання позову та 573,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписано 09.12.2013 р.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.