Ухвала суду № 36274596, 10.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12507/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П.,Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Житлобудекспрес" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2012 №0001152202, №0001142202 та наказу від 25.07.2012 №1064/22,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Житлобудекспрес" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 05.09.2012 року № 0001152202 та № 0001142202, а також визнати протиправним і скасувати наказ відповідача № 1064/22 від 25.07.2012 року «Про проведення документальної позапланової перевірки».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2012 року позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2012 №0001152202, №0001142202, задоволено.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 25.07.2012 р. № 1064/22 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Інвестиційна промислово-будівельна Компанія «Новітні Технології» за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2011 р.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки від 22.08.2012p. р. № 658/22-2/32915133, яким зафіксовано виявлені під час перевірки порушення норм податкового законодавства України, а саме: пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.19.1 ст.139, п. 149.1 ст.149 Податкового кодексу України та ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, в результаті чого було занижено податок на прибуток підприємства, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього на суму 138871,0 грн., в т. ч.: ІІІ квартал 2011 p. -138871,0 грн.; п.185.1 ст.185, п.188.1. ст.188, п.198.1., п.198.3, п.198.6 ст.198, п.2001, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України та ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, в результаті чого було занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету в загальному розмірі 120757,0 грн., у т.ч.: за липень 2011 року на суму 67064,0 грн., за вересень 2011 року на суму 53693,0 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р»: від 05.09.2012 р. №0001142202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 120757 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 30189 грн. та від 05.09.2012 р. №0001152202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 138871 грн.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів не погоджується із огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ "Компанія "Житлобудекспрес" та ТОВ «Інвестиційна промислово-будівельна Компанія «Новітні Технології» було укладено договори субпідряду на виконання будівельних робіт № 02/04-11 від 02.04.2011 та № 02/06-11 від 02.06.2011 року, за умовами яких субпідрядник приймає на себе зобов'язання власними та залученими силами та засобами виконати загальнобудівельні роботи на будівельному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Петропавловська, 50, 50-Б та загальнобудівельні роботи на об'єкті будівництва: житловий будинок № 11 м. Осокорки-Північні 6 мікрн. В Дарницькому районі м. Києва у встановлені договорами строки, а Генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити вищевказані роботі.

На виконання умов вказаного договору позивачем було отримано від ТОВ «Інвестиційна промислово-будівельна Компанія «Новітні Технології» наступні документи: довідку про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2011 року на суму 251984, 54 грн., ПДВ - 50369,91 грн.; акт приймання виконаних робіт за липень 2011 року на суму 251984, 54 грн., ПДВ - 50369,91 грн.; довідку про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року на суму 268466,49 грн., ПДВ - 53693,30 грн.; акт приймання виконаних робіт за серпень 2011 року на суму 268466,49 грн., ПДВ - 53693,30 грн..

Разом з тим. Згідно договору 02/06-11 від 02.06.2011 позивачем було отримано від ТОВ «Інвестиційна промислово-будівельна Компанія «Новітні Технології» наступні документи: довідку про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2011 року на суму 83333,48 грн., ПДВ - 16666,70 грн.; акт приймання виконаних робіт за липень 2011 року на суму 83333,48 грн., ПДВ - 16666,70 грн..

В податковому обліку вищевказані господарські операції позивачем були відображені у складі рядка 04 «Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування» податкової декларації з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 603785,0 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2011 року на суму 603785,0 грн.

Відповідно до наданих до перевірки документів вбачається, що ТОВ "Компанія "Житлобудекспрес" до складу податкового кредиту віднесло суми ПДВ по податковим накладним виписаними ТОВ «ІПБК «Новітні Технології» № 4 від 14.07.2011 року; № 11 від 20.07.2011 року; № 23 та 24 від 29.07.2011 року; № 26 від 31.08.2011 року на загальну суму 724 541, 42 грн., в тому числі ПДВ за липень 2011 року - 67064,0 грн., за серпень 2011 року - 53693,0 грн.

Від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надійшли акти від 25.05.2012 року № 303/22-3/35632482 та № 2343/22-9/35632482 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвестиційна промислово-будівельна Компанія «Новітні Технології» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період: січень, лютий, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при визначені доходів та витрат за вищевказані періоди та відсутність реального здійснення операцій ТОВ «Інвестиційна промислово-будівельна Компанія «Новітні Технології» при придбані та продажу товарів (робіт, послуг).

Зважаючи на це, відповідач дійшов висновку про те, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Інвестиційна промислово-будівельна Компанія «Новітні Технології» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про відсутність належної правосуб'єктності останнього.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Інвестиційна промислово-будівельна Компанія «Новітні Технології» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Таким чином, у зв'язку з непідтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Інвестиційна промислово-будівельна Компанія «Новітні Технології» були відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, де первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації власника) на їх проведення.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю, розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що має цінову визначеність.

Для дослідження аналізу зазначених видів діяльності потрібно дослідити адміністративно-господарські можливості здійснення господарської діяльності та виконання господарських зобов'язань перед контрагентами.

Зазначена позиція визначена Вищим адміністративним судом України в листі від 02.06.11 № 742/11/13-11.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.1 та п.2 ст. 9 Закону України №996-ХГУ від 16.07.1999 р. "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п. 2.1 та п.п.2.4 п.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції; та для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до ст. 138.2, ст. 138.8, ст.138.8.1 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну); до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналізуючи вищенаведені норми чинного закондаства, колегія суддів зазначає, що наявність у ТОВ "Компанія "Житлобудекспрес" податкових накладних та документів, які відповідно до Податкового кодексу України є необхідними для формування податкового кредиту, не є безумовною підставою для віднесення ним сум до складу податкового кредиту декларації з ПДВ, оскільки відомості, які містяться в таких документах, не підтверджені зустрічною звіркою, та неможливо ідентифікувати як такі, що призначені для використання в межах господарської діяльності платника податку.

В свою чергу, статус ТОВ "Компанія "Житлобудекспрес" та ТОВ «Інвестиційна промислово-будівельна Компанія «Новітні Технології» як платників ПДВ не спростовує наявність вчинених позивачем порушень та не може свідчити про правомірність формування ним податкового кредиту з ПДВ.

Разом з тим, твердження позивача про те, що платник податків не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни його контрагентами, в цілому є вірною, однак в даному випадку не спростовує допущені позивачем порушення податкового законодавства та не може звільняти останнього від настання відповідних юридичних наслідків.

Водночас, суд не погоджується з твердженнями відповідача про нікчемність правочинів між ТОВ "Компанія "Житлобудекспрес" та ТОВ «Інвестиційна промислово-будівельна Компанія «Новітні Технології» і вважає такі доводи відповідача необґрунтованими і безпідставними, з огляду на відсутність належного документального підтвердження завідомо умисної мети і факту спрямованості правочинів на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, з чим частина перша ст. 228 ЦК пов'язує визначення порушення публічного порядку.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати правочин нікчемним. Між тим, помилкові твердження відповідача щодо нікчемності правочину, у даному випадку, не спростовують відсутність належно оформлених первинних документів по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Інвестиційна промислово-будівельна Компанія «Новітні Технології», тому за цих обставин лише помилковість посилань відповідача на нікчемність правочинів не може бути достатньою підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2012 року та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Житлобудекспрес" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2012 №0001152202, №0001142202 та наказу від 25.07.2012 №1064/22, слід відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2012 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Житлобудекспрес" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2012 №0001152202, №0001142202 та наказу від 25.07.2012 №1064/22 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

Повний текст постанови виготовлено - 23.12.13р.

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.