Ухвала суду № 36271573, 19.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10971/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

19 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2013 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро вин" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТзОВ "Бюро вин" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000134030, № 0000124030 від 31.05.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2013 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем в період з 25.04.2013 по 07.05.2013 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Бюро вин» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Саноіл Торг» (код ЄДРПОУ 372669136) за період з 01.03.2011 по 30.09.2012, за результатами якого складено акт № 525/40-30/34817341 від 16.05.2013.

В ході перевірки встановлено порушення: п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 115 266,00грн., у тому числі за ІІІ квартал 2011 року в сумі 560477,00грн. та за І квартал 2012 р. на суму 1554789,00грн.; п.185.1 ст.185, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 968 096,00грн.

Не погоджуючись з актом перевірки, позивач подав заперечення № 241 від 20.05.2013. Листом № 9823/10/40-372 від 28.05.13, позивача повідомлено, що висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки № 525/40-30/34817341 від 16.05.2013, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000134030 від 31.05.2013, за платежем податок на прибуток на загальну суму 2 503 963,25 грн., з яких за основним платежем 2115266,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 388697,25 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000124030 від 31.05.2013, за платежем податок на додану вартість, на загальну суму 2 338 284, 75 грн., з яких за основним платежем 1968096,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 370188,75 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив їх до Міністерства доходів і зборів України. Рішенням про результати розгляду скарги №6358/6/99-39-10-01-15 від 05.07.2013 Міністерства доходів і зборів України, скаргу позивача залишено без задоволення а податкові повідомлення - рішення № 0000134030 та №0000124030 від 31.05.2013 - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач мав господарські відносини з ТОВ «Бюро вин», відповідно до договору купівлі-продажу №07-05-11 від 07.05.2011.

При проведенні перевірки, відповідачем використовувався акт про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Саноіл торг» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ«ИНФИНИТИ» за період з 21.03.2011 по 30.09.2012 №788/22-20/37269136 від 22.03.2013, відповідно до якого відповідач зробив висновок, що оскільки реальність вчинення господарських операцій між ТОВ «Саноіл торг» та ТОВ«ИНФИНИТИ» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у ТОВ «Саноіл торг» не було підстав для податкового обліку господарських операцій. Правочини, укладені ТОВ «Саноіл торг» з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Виходячи з викладеного, відповідач на підставі актів перевірки контрагентів позивача, зробив висновок про те, що у результаті порушення контентом ТОВ «Саноіл торг» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства, угоди,укладені із ТОВ «Бюро вин» на поставку товару мають протиправний характер, а такий правочин по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, протирічать інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок , а отже згідно ч.2. ст. 228 Цивільного кодексу є нікчемним. Тому, взаємовідносини між ТОВ «Бюро вин» та ТОВ «Саноіл торг» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, на підтвердження реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Бюро вин», в матеріалах справи містяться копії договорів, акти прийому-передачі виконаних робіт, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі -Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу ст. ст. 204, 234, 228 ЦК України, ст. 207 ГК України, судом першої інстанції вірно зазначено, що необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами, не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків. Зазначена обставина відповідачем взагалі не досліджувалась, посадові особи сторін правочинів з цього приводу навіть не опитувались. Отже, судом першої інстанції вірно не взято до уваги доводи відповідача щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та контрагентами.

На момент укладання договорів, на яких ґрунтувалися взаємовідносини позивача з контрагентами, а також під час здійснення господарських операцій, згідно даних ЄДРПОУ контрагенти були зареєстровані в податкових органах як платники ПДВ.

У відповідності пп.14.1.27, пп.14.1.36, пп.14.1.181 п.14.1. ст.14, ст. 39, пп. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139, п.193.1 ст. 193, п.198.1, п.198.2., п.198.3, п.198.6. ст.198, п. 201.10, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" судом першої інстанції вірно зазначено, що для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (зокрема, податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Враховуючи зміст ст. 1, ст. 2, ч. 2 ст. 3, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, п. 1, 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011, колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентами, які на момент здійснення господарських операцій були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, оформлені договорами, які не були визнані в судовому порядку недійсними, а також підтверджені виданими контрагентом первинними документами, зокрема, податковими накладними, отже позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на податковий кредит та включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства.

Також, враховуючи положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у ТОВ «Бюро вин» були всі підстави для віднесення витрат пов'язаних із веденням господарської діяльності до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Міністерства доходів і зборів України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 24.12.2013.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

.

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.