Постанова № 36271998, 20.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2013 року Справа № 916/1211/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоТатькова В.І.суддів :Алєєвої І.В., Прокопанич Г.К.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "УкрАгро"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 08.10.2013 р.та рішеннягосподарського суду Одеської області від 17.06.2013 р.у справі№ 916/1211/13 господарського суду Одеської областіза позовом ПАТ "Оболонь"доТОВ "УкрАгро"прозобов'язання виконати умови Договору та стягнення за участю представників: від позивача- Сергієнко А.В., довір. № 163/0/25-13 від 06.11.2013 р.; - Мамонтова В.В., довір. № 179/0/25-13 від 19.12.2013 р.від відповідача- Бойко Д.Д., довір. № 1-д від 19.12.2013 р.

В С Т А Н О В И В:

У травні 2013 року ПАТ "Оболонь" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "УкрАгро" та просило суд зобов'язати останнього здійснити поставку ячменю в кількості 174 490 кг із дотриманням умов договорів серпня 2012 року та стягнути пеню у розмірі 73 042,06 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.06.2013 р. (суддя Зайцев Ю.О.) позов задоволено: зобов'язано ТОВ "УкрАгро" виконати умови договорів поставки № 1711 від 02.08.2012 р., № 1731 від 09.08.2012 р. та № 1736 від 21.08.2012 р. шляхом поставки 174 490 кг ячменю з дотриманням умов договорів ПАТ "Оболонь"; стягнуто з ТОВ "УкрАгро" на користь ПАТ "Оболонь" суму штрафних санкцій в розмірі 73 042,06 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 867,50 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2013 р. (головуючий суддя Ліпчанська Н.В., судді: Мацюра П.Ф., Лисенко В.А.) рішення господарського суду Одеської області від 17.06.2013 р. у даній справі залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ТОВ "УкрАгро" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, між ТОВ "УкрАгро" та ПАТ "Оболонь" були укладені договори поставки від 02.08.2012 р. № 1711, від 09.08.2012 р. № 1731, від 21.08.2012 р. № 1736.

Відповідно до п. 1.1 Договору № 1711 ТОВ "УкрАгро" (постачальник) зобов'язалося поставити ПАТ "Оболонь" (покупець) товар - 200 т ячменю, загальна ціна якого становить 460 000 грн.

Пунктом 3.1. Договору № 1711 передбачено, що зазначений товар повинен бути поставлений в період з 02.08.2012 р. по 30.08.2012 р. ТОВ "УкрАгро" за власний рахунок.

Згідно з п. 1.1. Договору № 1731 ТОВ "УкрАгро" (постачальник) зобов'язалося поставити ПАТ "Оболонь" (покупець) товар - 600 т ячменю 2 класу урожаю 2012 року, загальна ціна якого становить 1 380 000 грн.

Пунктом 3.1. Договору № 1731 визначено, що даний товар повинен бути поставлений у період з 09.08.2012 р. по 30.08.2012 р. ТОВ "УкрАгро" за власний рахунок.

У відповідності з п. 1.1. Договору № 1736 ТОВ "УкрАгро" (постачальник) зобов'язалося поставити ПАТ "Оболонь" (покупець) товар - 100 т ячменю пивоварного, урожаю 2012 р., загальна ціна якого становить 230 000 грн.

Пунктом 3.1. Договору № 1731 встановлено, що товар повинен бути поставлений у період з 21.08.2012 р. по 30.08.2012 р. ТОВ "УкрАгро" за власний рахунок.

Судами встановлено, що загальна кількість товару, який мало поставити ТОВ "УкрАгро", відповідно до умов укладених договорів, в період з 02.08.2012 р. по 31.08.2012 р., становить 900 т (900 000 кг) загальною вартістю 2 700 000 грн.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договорів ТОВ "УкрАгро" згідно видаткових накладних за період з 07.08.2012 р. по 20.08.2012 р. поставило 725 510 кг товару.

З метою досудового врегулювання спору, 25.12.2012 р. ПАТ "Оболонь" надіслало вимогу до ТОВ "УкрАгро", в якій зазначило про невиконання умов договорів в частині недопостачання товару у визначений договорами термін у кількості 174 490 кг на загальну суму 401 327 грн., а також просило ТОВ "УкрАгро" здійснити поставку решти товару та сплатити суму пені у зв'язку з простроченням виконання своїх зобов'язань.

Дана вимога була залишена без відповіді з боку ТОВ "УкрАгро", що і стало підставою для звернення ПАТ "Оболонь" до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з положеннями статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

З огляду на зазначені обставини справи та норми чинного законодавства, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих та правомірних висновків, прийнявши рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання ТОВ "УкрАгро" виконати свої зобов'язання за укладеними договорами шляхом поставки 174 490 кг ячменю.

Частиною 1 ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи викладене, місцевим та апеляційним господарськими судами правомірно встановлено, що розрахунок пені, здійснений позивачем у зв'язку з простроченням ТОВ "УкрАгро" виконання своїх зобов'язань, відповідає обставинам справи, а тому місцевим господарським судом обґрунтовано було задоволено вимоги про стягнення суми штрафних санкцій в розмірі 73 042,06 грн.

Щодо поданої до Вищого господарського суду України ТОВ "УкрАгро" касаційної скарги слід зауважити, що наведені стороною доводи не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій, які відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, а тому підстав для зміни або скасування прийнятих у справі рішення та постанови не вбачається.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "УкрАгро" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2013 р. та рішення господарського суду Одеської області від 17.06.2013 р. у справі № 916/1211/13 залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Татьков

С у д д і І.В. Алєєва

ГК. Прокопанич