Ухвала суду № 36271901, 18.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 листопада 2013 року Справа № 913/362/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Бакуліної С.В., Данилової Т.Б., Козир Т.П., Мирошниченка С.В., Шевчук С.Р.,розглянувши заяву Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 08.08.2013у справі№ 913/362/13-гза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_6доПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі відділення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Луганське регіональне управлінняза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруна стороні позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛСО"простягнення 289 800,00 грн. та зобов'язання повернути майно у належному стані

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 16.04.2013, яке залишене без зміни постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2013, задоволені позовні вимоги про стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю у сумі 289800,00 грн. та про зобов'язання повернути у належному стані суборендоване майно за договором б/н від 20.01.2009.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2013 у справі № 913/362/13-г судові рішення судів попередніх інстанцій скасовані, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 08.08.2013 у справі № 913/362/13-г, в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове судове рішення, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України норм матеріального права, а саме статті 785 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 16.11.2011 у справі №5002-29/1854.1-2011, від 26.03.2013 у справі №7/45, від 18.07.2013 у справі №5004/1128/12, від 19.12.2012 у справі №4/639, від 03.07.2013 у справі №5004/1353/12, від 03.09.2013 у справі №915/208/13-г, від 06.03.2012 у справі №13/72.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови, про перегляд якої подано заяву та зі змісту постанов, на які посилається заявник, предметом позовних вимог у справах є стягнення з відповідача неустойки у зв'язку з несвоєчасним поверненням об'єкта оренди.

У постанові від 08.08.2013 у справі №913/362/13-г, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції скасував судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову про стягнення неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення орендованого приміщення та зобов'язання повернути майно у належному стані, виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, які засвідчують, що суборендар звертався до суборендодавця та власника орендованого майна з пропозицією про підписання угоди щодо припинення договору оренди та підписання актів приймання-передачі (повернення) орендованого майна, що спростовує наявність елементу користування річчю як способу ухилення суборендаря від повернення майна.

Водночас у постановах від 16.11.2011 у справі №5002-29/1854.1-2011, від 26.03.2013 у справі №7/45, від 18.07.2013 у справі №5004/1128/12, від 19.12.2012 у справі №4/639, від 03.07.2013 у справі №5004/1353/12, від 03.09.2013 у справі №915/208/13-г, від 06.03.2012 у справі №13/72, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції, у частині, що стосується доводів заявника, дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна з огляду на встановлені фактичні обставини справи, а саме:

- відповідач (орендар) в порушення умов договору та вимог закону не вчинив жодних дій щодо повернення об'єкту оренди та продовжував користуватись орендованим приміщенням після припинення дії договору (справи № 5002-29/1854.1-2011, № 7/45, № 4/639, № 5004/1353/12, № 915/208/13-г, 13/72 );

- відповідач (орендар) не вчинив жодних дій, спрямованих на виконання рішення господарського суду в іншій справі, яке набрало законної сили, щодо звільнення орендованого приміщення та продовжував безпідставно користуватись спірним приміщенням (справа №5004/1128/12).

З наведеного вбачається, що відповідні правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.

З огляду на зазначене відсутні передбачені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи №913/362/13-г до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 у допуску справи №913/362/13-г до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Судді С.Бакуліна Т.Данилова Т.Козир С.Мирошниченко С.Шевчук