Постанова № 36271903, 17.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Справа № 916/326/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Драйвс"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14 травня 2013 року

у справі № 916/326/13-г

господарського суду Одеської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003"

до Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"

про розірвання договору

та за зустрічним

позовом Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003"

про розірвання договору

за участю представників

позивача - Левченко Л.В.

відповідача - Дюндик А.Г.

скаржник - Рабович І.О.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Мілленіум 2003" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" про розірвання договору спільної діяльності № 694-О від 31 жовтня 2007 року.

Позовні вимоги мотивовані з посилкою на загальні норми зобов'язального права та ст.1141 ЦК України тим, що в порушення умов договору відповідачем не передано в якості внеску у сумісну діяльність складу № 22, на базі якого передбачалось створення митно-складського комплексу. Крім того портом не звільнено склад цивільної оборони та частка складу №26.

У березні 2013 року Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мілленіум 2003" із зустрічним позовом про розірвання зазначеного договору.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що умови договору про сумісну діяльність не виконуються з боку ТОВ „Мілленіум 2003", що ставить під сумнів ефективність даного договору та доцільність подальшої співпраці.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05 квітня 2013 року (суддя Демешин О.А.) залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14 травня 2013 року (судді Лисенко В.А., Журавльов О.О., Філінюк І.Г.) у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено. Розірвано Договір № 694-о про спільну діяльність в Іллічівську морському торговельному порту (Договір простого товариства) від 31 жовтня 2007року, укладений між Державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Мілленіум 2003".

Судові рішення мотивовані приписами частини 1 статті 1141 та частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Суди дійшли висновку, що умови договору про сумісну діяльність не виконуються з боку ТОВ „Мілленіум 2003", внаслідок чого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні цього договору. Відмова у первісному позові обґрунтована тим, що ДП „Іллічівський морський торговельний порт" виконало свій обов'язок щодо передачі спірного майна за умовами договору.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаст Драйвс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14 травня 2009 року та рішення господарського суду Одеської області від 05 квітня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31 жовтня 2007 року між сторонами був укладений договір спільної діяльності № 694-О, за яким останні домовились об'єднати свої вклади та спільно діяти без створення юридичної особи з метою одержання прибутку шляхом організації і експлуатації Комплексу на базі митне - ліцензійного складу №22, складу Цивільної оборони, складу № 26 із службове - побутовою будівлею і прилеглих територій для облаштування пункту всіх видів контролю і огляду, зокрема, державними органами, автотранспорту і вантажів, що виїжджають за територію Порту, автотранспортом, надання складських послуг з метою збільшення ефективності господарсько-фінансової діяльності Сторін.

Внеском ДП „Іллічівський морський торговельний порт" у спільну діяльність, був склад № 22 загальною площею 1870 кв. м. вартістю 2715951грн. Внеском ТОВ „Мілленіум 2003" у спільну діяльність, були витрати на реконструкцію, модернізацію та поліпшення основних фондів Порту, переданих у спільну діяльність.

Відповідно до пункту 2.1. Договору сторони зобов`язалися об'єднати свої вклади і без створення юридичної особи спільно діяти з метою одержання прибутку шляхом організації та експлуатації Комплексу на базі Митно-ліцензійного складу №22, складу цивільної оборони, складу №26 із службово-побутовою будівлею і територій, що прилягають, для обладнання пункту всіх видів контролю й огляду та інше.

У відповідності до п.4.1.13 Договору, Порт вносить свій вклад, визначений у Додатках до Договору.

Пунктом п.5.15.1 передбачено, що сторони здійснюють діяльність шляхом об'єднання внесків, які визначені в додатках до Договору.

Відповідно до пунктів 3, 4 Додатку № 2 до Договору та Додатку №2 до Додаткової угоди від 14 грудня 2007 року до спірного договору - позивач зобов`язався приступити до розробки проектної документації не пізніше 1 місяця з моменту передачі Портом своїх основних фондів, а у строк не пізніше 3-х місяців сторони зобов`язалися узгодити проектну документацію, одержати необхідні дозвільні документи на будівельні роботи, а позивач зобов`язався приступити до робіт не пізніше тридцяти робочих днів з моменту одержання відповідних дозволів на виконання робіт.

У відповідності до п. 11.3 Договору, у разі неможливості або недоцільності подальшого здійснення спільної діяльності, а також, в разі невиконання сторонами п.8.6. (в даному випадку неодержання Портом гарантованого прибутку в сумі 900000 грн. на рік у зв`язку із не введенням Комплексу в експлуатацію) сторони мають право розірвати такий договір.

Відповідно до п. 2 додатку № 2 до Договору про спільну діяльність вартість вкладу підприємства визначається на підставі узгодженої сторонами проектної документації і фактично проведених робіт. При цьому, сторонами встановлено поетапність внесення вкладу Підприємством:

1. Розробка проектної документації, яку Підприємство повинно розпочати в строк не пізніше місяця з моменту передачі мана Портом.

2. Узгодження проектної документації сторонами та отримання дозвільних документів на будівництво в строк не пізніше 3-х місяців.

3. будівельні роботи, до яких Підприємство повинно стати не пізніше 30 робочих днів з дня отримання дозволів.

На виконання додатку № 2 до спірного Договору, ТОВ „Мілленіум 2003" було виконано розробку і узгодження проектної документації та отримано дозвільні документи на будівництво. Зокрема, між ТОВ „Мілленіум 2003" та МП „Ніколан" було укладено договір, відповідно до якого МП „Ніколан" виконав ескізний проект Митно-складського комплексу ТОВ „Мілленіум 2003". Відповідно до цього проекту було передбачено розбирання існуючого складу, винос його за територію спільної діяльності та будівництво на іншому місці. Зазначений проект було затверджено Портом.

Будівельні роботи з реконструкції митно-складського комплексу ТОВ „Мілленіум 2003" на території Порту виконуються на підставі проектної документації, яка розроблена ТОВ „Тріо" та затверджена 05 травня 2008 року начальником Порту.

Відповідно до Рішення Виконавчого комітету Іллічівської міської ради № 454 від 24 квітня 2008 року „Про погодження Товариству з обмеженою відповідальністю „Мілленіум 2003" та Іллічівському морському торгівельному порту місця розташування митно-складського комплексу на території Іллічівського морського порту" було погоджено реконструкцію складських та службово-побутових будівель з метою улаштування митно-складського комплексу на території Іллічівського морського торгівельного порту, включаючи реконструкцію складу №22 після його демонтажу та перенесення на інше місце.

Листом від 01 липня 2008 року позивач направив відповідачу на узгодження робочий проект „Митно-складського комплексу" ТОВ „Мілленіум 2003" щодо демонтажу існуючого складу № 22 з переносом його на інше місце на території ДРП „ІМТП" з подальшою реконструкцією.

Крім того, листом від 18 серпня 2008 року Порт погодив робочий проект демонтажу складу № 22 з перенесенням його на інше місце.

Відповідно до актів приймання-передачі Портом у якості внеску у спільну діяльність передано наступне майно: склад цивільної оборони 1-го району, будівля металевого складу № 26; службове-побутове приміщення, складський комплекс.

12 серпня 2009 року ТОВ „Мілленіум 2003" уклало Договір підряду №12-08009 з ТОВ „Стройтехмонтаж" на виконання робіт з реконструкції митно-складського комплексу ТОВ „Мілленіум 2003 на території ІМТП.

В матеріалах справи є акти про визнання витрат ТОВ „Мілленіум 2003" частиною вкладу згідно договору №694-о про спільну діяльність від 31 жовтня 2007 року.

Факт передачі Портом складу № 22 до спільної діяльності підтверджується в Акті № 820-16/3 від 11 січня 2013 року Державної фінансової інспекції при проведенні ревізії.

Таким чином, апеляційна інстанція встановила, що передача складу №22 до спільної діяльності фактично відбулася.

ТОВ „Мілленіум 2003" були порушені терміни будівництва, передбачені Дозволом на виконання будівельних робіт № 58 від 08 лютого 2011 року виданого Інспекцією ДАК в Одеській області. Строк дії вказаного Дозволу було встановлено до 31 грудня 2011 року.

Суди відмовляючи у задоволенні позовних вимог зазначили, що оскільки до цього часу перенесення складу № 22 в інше місце у повному обсязі не здійснено, а сам склад державною комісією до експлуатації не приймався, це призвело до неможливості подальшого здійснення спільної діяльності та прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Однак, з зазначеним висновком погодитися не можна, оскільки договір про сумісну діяльність спрямований на отримання прибутків, то поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось питання саме істотного порушення умов договору, а також чи сторони спірного договору отримали прибуток на який розраховували при укладенні договору.

Так, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Драйвс" звертаючись з касаційною скаргою зазначає, що останнім було передано майно сторонам оскаржуваного договору, яке зберігалось на складах, які були створені під час виконання умов оскаржуваного договору.

Суди розірвавши спірний договір не дослідили наслідки розірвання договору спільної діяльності в частині порушення прав третіх осіб, а саме судами не з'ясовано питання розподілу прав та обов'язків позивача та відповідача щодо укладання під час виконання договору про спільну діяльність договорів з третіми особами щодо проведення розрахунків та повернення на майна переданого на зберігання.

Враховуючи зазначене вище, прийняті судові рішення не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, в порушення вимог ч. 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх фактичних обставин справи, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

Таким чином, суди попередніх інстанцій не забезпечили всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, припустились порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Метою касаційного перегляду справи є перевірка застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Зважаючи на те, що касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази, а також враховуючи, що прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства, вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід прийняти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаст Драйв» задовольнити.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14 травня 2013 року та рішення господарського суду Одеської області від 05 квітня 2013 року скасувати.

3. Справу № 916/326/13-г передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. О. Кочерова

С. С. Самусенко