КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" грудня 2013 р. Справа№ 927/749/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Гончарова С.А.
Майданевича А.Г.
за участю представників:
від прокуратури: Пантюхов О.В.,
від позивача: представник - Вторих А.В. - за довіреністю,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_4
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.09.2013 р.
у справі № 927/749/13 (суддя Мурашко І.Г.)
за позовом заступника Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова
до приватного підприємця ОСОБА_4
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2013 р. Чернігівський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_4 та, з врахуванням заяви про зміну предмету позову, остаточно просив витребувати від відповідача та повернути у користування позивача орендоване згідно договору оренди №101/2002ГоловКЕУ від 12.06.2002 р. майно - нежитлове приміщення АДРЕСА_1.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.09.2013 р. у справі №927/749/13 позовні вимоги задоволено повністю, витребувано від Приватного підприємця ОСОБА_4 та повернуто в користування Квартирно-експлуатаційному відділу м. Чернігів орендоване нерухоме майно - нежитлове приміщення № 185, загальною площею 313,56 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, стягнуто з Приватного підприємця ОСОБА_4 в доход Державного бюджету 1720,50 грн. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, приватний підприємець ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
У спільному відзиві на апеляційну скаргу прокурор та позивач зазначають, що наведені апелянтом підстави для скасування рішення є надуманими, такими, що не заслуговують на увагу.
Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 червня 2002 року між Міністерством оборони України в особі Головного КЕУ МО України (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_4 (орендар) був укладений договір оренди нерухомого військового майна № 101/2002/ГоловКЕУ, розташованого в Прилуцькому гарнізоні за адресою: АДРЕСА_1 (Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору від 12.06.02р., орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно частини нежитлового приміщення АДРЕСА_1 загальною площею 313,56м.кв., що знаходиться на балансі Лубенської КЕЧ району, вартість якої визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 21809грн.
Пунктами 2.1., 2.2. Договору від 12.06.02р. передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.
06 червня 2002 року між Лубенською КЕЧ району та ПП ОСОБА_4 був підписаний акт прийому передачі нежитлового приміщення буд. АДРЕСА_1 в оренду, згідно якого Лубенською КЕЧ району було передано, а ПП ОСОБА_4 прийнято в оренду нежитлове приміщення АДРЕСА_1, площею 313,56 кв.м., вартістю 21809,00 грн. Акт затверджений начальником КЕУ ПОК 10.06.2002р.
Згідно п. 2.3. Договору від 12.06.02р., назване в п. 1.1. нерухоме майно орендодавець передає орендарю для розміщення кафе - 100 кв.м, магазину промислових товарів - 25 кв.м, надання побутових послуг - 32,84 кв.м та підсобні приміщення - 155,72 кв.м.
Відповідно до п. 2.4. Договору від 12.06.02р., передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в акті оцінки, складеному за методикою, затвердженою Кабінетом міністрів України.
Згідно п.п. 2.5., 2.6. Договору від 12.06.02р., у разі припинення цього договору, майно повертається орендодавцю (балансоутримувачу) в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Орендодавець (балансоутримувач) повинен скласти акт приймання-передачі та прийняти майно протягом одного місяця. Орендар повертає майно орендодавцю (балансоутримувачу) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта прийняття-передачі.
Відповідно до п. 10.1. Договору від 12.06.02р., цей договір діє з 12.06.2002р. строком на 10 років до 12.06.2012р.
Згідно Витягу із наказу Начальника північного територіального квартирно-експлуатаційного управління № 7 від 16.09.05р. „Про призначена комісії по передачі фондів Конотопської та Лубенської квартирно-експлуатаційних частин (району), які розформовуються", згідно Директиви міністерства оборони України від 10.01.05р. № Д-322/1/01 „Про приведення організаційних заходів у Збройних Силах України у 2005 році" підлягають розформуванню Конотопська квартирно-експлуатаційна частина (району) (м. Конотоп, Сумська область), Лубенська квартирно-експлуатаційна частина (району) (м. Лубни, Полтавська область).
18 жовтня 2005 року був складений Акт прийому-передачі казарменно-житлового фонду, комунальних споруд та обладнання, квартирного майна, палива та території військових містечок № 6, 11, 12, 14, 16, 17, 19 м. Прилуки між Лубенською КЕЧ району та Чернігівською КЕЧ району, згідно якого Лубенська КЕЧ району передала, а Чернігівська КЕЧ району прийняла:
- казарменно-житловий фонд згідно опису № 1, який додається до цього акту;
- комунальні споруди, обладнання та об"єкти благоустрою військового містечка, згідно опису № 2, який додається до цього акту;
- меблі, казармений інвентар, пожежне обладнання і майно, паливо згідно опису № 3, який додається до цього акту;
- земельні ділянки;
- технічну документацію на казарменно-житловий фонд, комунальні споруди та обладнання, документи на землекористування та інші згідно опису № 4, який додається до цього акту. Територія військових містечок № 6, 11, 12, 14, 16, 17, 19 знаходиться в задовільному стані.
Міністерством оборони України в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України, що діє на підставі Положення про Головне КЕУ Збройних сил України (пункт 7), затвердженого наказом Міністра оборони України від 02.02.2005 р. № 91, враховуючи отримані з 29.03.2007 р. по 18.05.2007 р. погодження регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області розрахунків орендної плати до додаткових договорів, на виконання статті 118 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1846 "Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", було надано дозвіл начальнику КЕВ м. Чернігів, який діє на підставі Свідоцтва про реєстрацію КЕВ суб'єктом господарської діяльності у Збройних силах України від 02.06.2003 № 768, на укладення додаткових договорів до вже існуючих договорів оренди, зокрема, до Договору оренди № 101/2002/ГоловКЕУ від 12.06.2002 (а.с. 43, 44).
У зв'язку з цим, 01.01.2007р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігова, який згідно доказів в матеріалах справи є балансоутримувачем спірного державного майна, та приватним підприємцем ОСОБА_4 до Договору оренди № 101/2002 ГоловногоКЕУ від 12.06.2002 року було укладено Додатковий договір № 15.
Згідно з Додатковим договором № 15 від 01.01.07р. до Договору оренди від 12.06.02р. були внесені зміни, у тому числі до пункту 10.1. основного договору та викладено його у такій редакції, Договір діє з 01.01.2007 р. по 12.06.2012 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 22.11.2012р. по справі № 5028/2/66-2/71/2012 та Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2013р. по справі № 5028/2/66-2/71/2012 був встановлений факт, що договір оренди №101/2002/ГоловКЕУ від 12.06.02р. нерухомого військового майна, розташованого в АДРЕСА_1, який нотаріально непосвідчений, припинив дію з 12.06.2012р.
В зв'язку з чим, прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігова звернулись до суду з вимогою про витребування від Приватного підприємця ОСОБА_4 та повернути в користування до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів орендоване згідно договору оренди № 101/2002 ГоловКЕУ від 12.06.2002 року майно - нежитлове приміщення АДРЕСА_1.
Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до частини першої ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За умовами договору, а саме п. 10.1 Договору оренди № 101/2002/ГоловКЕУ від 12.06.02р. та Додаткового договору № 15 від 01.01.07р. до договору оренди № 101/2002ГоловКЕУ від 12.06.02р., договір діяв до 12.06.2012р.
Відповідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Так за умовами п. 5.8. Договору оренди від 12.06.02р., у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря з актом, складеним відповідною комісією МО України, за цінами, діючими на момент відшкодування.
Оскільки договір припинив свою дію 12.06.2012р., орендар Приватний підприємець ОСОБА_4 зобов'язаний був повернути позивачу орендоване майно 13.06.2012р.. Однак, як свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачем, нежитлові приміщення, одержані в оренду, до цього часу відповідачем не повернути позивачу.
30 травня 2012 року комісією позивача був складений Акт про неповернення орендованого майна по КЕВ м. Чернігів, згідно якого комісія склала акт обстеження нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 та засвідчила факт використання орендованого майна після закінчення терміну дії договору оренди, від добровільного повернення та звільнення майна та від підпису акту орендар відмовився.
Також додатково на адресу відповідача була направлена вимога за № 1488 від 18.07.13р. про негайне повернення та за актом прийому-передачі передати до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів орендоване згідно договору оренди № 101/2002ГоловКЕУ від 12.06.02р. майно - нежитлове приміщення АДРЕСА_1. Вимога № 1488 від 18.07.13р. була направлена на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується поштовими квитанціями та поштовими описами від 22.07.13р. в матеріалах справи.
На день розгляду справи в суді сторони не надали доказів звільнення та повернення відповідачем орендованого майна позивачу.
За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття Приватним підприємцем ОСОБА_4 об'єкту оренди, позовні вимоги в частині витребування від Приватного підприємця ОСОБА_4 та повернення в користування до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів орендованого згідно договору оренди № 101/2002 ГоловКЕУ від 12.06.2002 року майна - нежитлового приміщення АДРЕСА_1, підлягали задоволенню.
Крім того суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача суму судового збору у розмірі 1720,50 грн. у відповідності до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо незаконності прийняття заяви про зміну предмету позову, оскільки подання такої заяви було здійснено у відповідності до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду місцевим господарським судом справи по суті
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.
З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог повністю, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.092013 року у справі № 927/749/13 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 927/749/13 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В.В. Куксов
Судді С.А. Гончаров
А.Г. Майданевич
Судове рішення № 36269093, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 12.12.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 927/749/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: