Постанова № 36267511, 17.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р. Справа№ 925/1407/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Суліма В.В.

за участі представників:

від позивача: Жигадло І.Б. - представник

від відповідача: Давидов В.М. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.10.2013 року по справі № 925/1407/13 (суддя Кучеренко О.І.)

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Публічного акціонерного товариства «Уманьферммаш»

про стягнення 37 230,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Уманьферммаш» про стягнення 37 230,48 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.10.2013 року по справі № 925/1407/13 позовні вимоги ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» задоволено частково, а саме:

Стягнуто з ПАТ «Уманьферммаш» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 2 532,96 грн. - пені, 1 830,00 грн., - 3% річних, 98,33 грн. - інфляційних втрат.

В частині стягнення 32 767,88 грн. провадження у справі - припинено.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 29.10.2013 року у справі № 925/1407/13 в частині припинення провадження зі стягнення основного боргу та прийняти нове рішення у справі, яким позовні вимоги ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дослідження всіх істотних обставин справи, а тому підлягає скасуванню.

У своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції безпідставно зазначив про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем у зв'язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог, оскільки вимоги не були однорідними, так як ціна на газ по договорам на постачання природного газу, на підставі яких відповідачем проведено взаємозалік, не є однаковою.

Крім того, позивач зазначає, що заяву про проведення взаємозаліку ДК «Газ України» не отримувала, а з наявної в матеріалах справи заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог вбачається, що в ній неправильно вказано прізвище та ім'я голови правління, а квитанція, якою відповідач підтверджує направлення позивачу зазначеної заяви не містить ні адреси, ні переліку документів, що направлялись.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 17.12.2013.

Представник відповідача 17.12.2013 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

30.08.2011 між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Уманьферммаш» (покупець) було укладено Договір поставки природного газу №55/303/11 (надалі - Договір).

За умовами Договору постачальник зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього Договору.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що ціна за 1000 куб.м природного газу становить 3 425,97 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітній період) до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Додатковою угодою №2 від 30.08.2011 до Договору сторони визначили терміни та об'єми поставки газу по місяцях.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач передав відповідачеві у серпні-жовтні 2011 року природного газу на загальну суму 49 305,97 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу для потреб промислових споживачів від 31.08.2011, від 30.09.2011 та від 31.10.2011.

Відповідач зобов'язання за Договором в частині своєчасної та повної сплати вартості поставленого газу не виконав, в результаті чого у Публічного акціонерного товариства «Уманьферммаш» утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 32 775,66 коп., що не заперечується відповідачем та підтверджується актом звіряння розрахунків від 26.11.2012.

Крім того, 25.05.2011 між цими ж сторонами був укладений договір про закупівлю природного газу №77/012/11, відповідно до якого позивач зобов'язувався поставити відповідачеві імпортований природній газ у визначених договором об'ємах, на виконання якого ПАТ «Уманьферммаш» перерахувало ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» грошові кошти у розмірі 32 767,88 грн., але останній газ на зазначену суму не поставив.

21.10.2013 відповідачем до канцелярії суду першої інстанції було подано заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, яка була 08.10.2013 направлена голові правління ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», що підтверджується оригіналом поштової квитанції №3603 від 08.10.2013, у якій зазначено, що на підставі ч.3 ст.203 ЦК України відповідач інформує про зарахування зустрічної вимоги у сумі 32 767,88 грн.

Колегія суддів не приймає заперечення апелянта на те, що у зазначеній заяві неправильно вказано прізвище керівника підприємства позивача, оскільки зазначена обставина не впливає на суть правовідносин між сторонами та можливість взаємозаліку, крім того, необґрунтованим є посилання на неотримання зазначеної заяви, оскільки з чека поштової організації (а.с. 54 т. 1) вбачається, що отримувачем відправлення є саме ДК «Газ України», а відповідно до інформації, що міститься на офіційному сайті Укрпошти поштове відправлення № 2030103898912 отримано представником ДК «Газ України» за довіреністю 11.10.2013.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань.

З аналізу акту звірки взаємних розрахунків вбачається, що різниця у взаємних зобов'язаннях позивача та відповідача становить 7,78 грн. (32 775,66 грн. (за договором №55/303/11) - 32 767,88 грн. (за договором №77/012/11), яку платіжним доручення №11389 від 25.12.2012, відповідач перерахував позивачу, зобов'язання є грошовими, тобто однорідними та зустрічними, а тому зобов'язання відповідача в частині сплати вартості отриманого природного газу на суму 32 767,88 грн. є припиненим у зв'язку з зарахуванням, а в частині 7,78 грн. припиненими у зв'язку з погашенням заборгованості.

Положеннями п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, відтак провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості підлягає до припинення.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Нормами ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.3.1 Договору сторони погодили, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу

Враховуючи, що відповідач зобов'язання по сплаті вартості поставленого газу виконав несвоєчасно, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що відповідно до арифметично правильного розрахунку з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 532,96 грн. пені за періоди з 06.10.2011 по 06.04.2012 та з 06.11.2011 по 06.05.2012.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат та 3% річних колегія суддів зазначає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 98,33 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2011 року по червень 2013 року та 1 830,00 грн. 3% річних за період з 06.10.2011 та з 06.11.2011 по 27.08.2013.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга позивача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 29.10.2013 по справі № 925/1407/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 925/1407/13 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Л.О. Рєпіна

В.В. Сулім