Ухвала суду № 3626438, 14.04.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

                         ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                          У Х В А Л А

                                        ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

14 квітня 2009 року                                                                                      № 22-а-7044/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді                                          Довгополова О.М.,

суддів:                                                              Любашевського В.П., Богаченка С.І.

при секретарі судового засідання                 Федуніву Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області на постанову господарського суду Закарпатської області від 25 лютого 2008 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сведвуд Україна» до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень № 0000312300/2 від 17.11.2006 року та № 0000852351/3/73/22069601/753 від 24.01.2007 року,

В С Т А Н О В И Л А:

 В січні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинними прийнятих відповідачем податкових повідомлення – рішення № 0000312300/2 від 17.11.2006 року та № 0000852351/3/73/22069601/753 від 24.01.2007 року, якими позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 420242,00 грн. за червень 2006 року та 490628,00 грн. за травень 2006 року відповідно.

В обґрунтування вимог позивач покликався на правомірність формування податкового зобов’язання та податкового кредиту у квітні, травні та червні 2006 року.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 25 лютого 2008 року позовні вимоги задоволено. Судове рішення мотивоване безпідставністю зменшення відповідачем сум бюджетного відшкодування з ПДВ.

Постанову оскаржив відповідач, покликаючись на неправильне застосування норм п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 та п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі – Закон), просить скасувати постанову, відмовивши у задоволенні позову.

В поданих запереченнях на скаргу позивач, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Встановлено, що спірні податкові повідомлення – рішення були прийняті відповідачем за результатами проведених у серпні та вересні 2006 року позапланових перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за травень і червень 2006 року на підставі актів перевірок № 42/2351/22069601 від 28.07.2006 року та № 47/2351/22069601 від 08.09.2006 року.

При прийнятті спірних податкових повідомлень – рішень орган державної податкової служби виходив з того, що бюджетному відшкодуванню не підлягають суми, які хоча й були фактично сплачені у попередніх податкових періодах (квітень та травень 2006 року), проте на підставі податкових накладних, отриманих та включених до складу податкового кредиту з ПДВ у березні та квітні 2006 року відповідно. 

З такими висновками відповідача погодитися не можна з наступних підстав.

Правомірність формування позивачем від»ємного значення податкового кредиту у квітні та травні 2006 року відповідачем не заперечується та підтверджується матеріалами справи відповідно до положень п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 зазначеного Закону.

Підпунктом 7.7.2 цієї статті встановлено що вразі, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньомуподатковомуперіоді постачальникам  таких  товарів  (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Оскільки право на бюджетне відшкодування, крім інших вищенаведених умов щодо яких не виникає спору, перебуває у прямій залежності від суми фактично сплаченого ПДВ у попередньому податковому періоді, та не залежить від звітного періоду у якому покупець отримав податкові накладні з цього податку від постачальника товару та включив їх до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставного зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Таким чином, колегія судів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, доводи скарги не спростовують висновків суду, а тому скарга задоволенню не пілягає.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 195, 196, 198, 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області залишити без задоволення, постанову господарського суду Закарпатської області від 25 лютого 2008 року по справі № 5-14-17/4-А – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

              Головуючийсуддя                                                            О.М. Довгополов

              Судді                                                                                   В.П. Любашевський

                                                                                                 С.І. Богаченко