Ухвала суду № 3625543, 31.03.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2009 року №22-а-12020/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів: Стародуба О.П., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання Ільницькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізотрейд» на постанову господарського суду Тернопільської області від 16 травня 2008 року у справі № 13а/50-1191(7а/52-1880) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізотрейд» до Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізотрейд» звернулось до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000382309/0/65526 від 10.10.2006 року.

В позовній заяві зазначає, що під час перевірки позивача податковий орган прийшов до висновку про порушення підприємством пп. 7.2.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і на цій підставі відмовив позивачеві у включенні сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту. Вважає, що порушень не допускали, а відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 16 травня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що податкова накладна відповідно до пп. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. Позивачем було використано податковий кредит у вересні та жовтні 2005 року на підставі податкових накладних, складених УПП «Укртехмаш». Наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 року затверджено Порядок заповнення податкової накладної, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037, згідно п.18, якого усі примірники податкової накладної підписується особою уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів та скріплюється печаткою такого платника податку - продавця.

Оскільки постачальником товарно-матеріальних цінностей позивачу було УПП «Укртехмаш» засновником, директором, головним бухгалтером та єдиним працівником, якого виступав громадянин - ОСОБА_1 і який згідно довідки адресного довідкового бюро УМВСУ в Тернопільській області помер 17.07.2005 року, то організовувати поставку в вересні та жовтні 2005р. та складати і підписувати податкові накладні ОСОБА_1, як єдина уповноважена посадова і працююча особа продавця не міг.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2007 року у справі № 9/305-4301, яка набрала законної сили з дати її прийняття, господарські зобов'язання між УПП «Укртехмаш» та ТОВ «Ізотрейд» як по передачі товарно-матеріальних цінностей так і їх оплати, визнанні недійсними.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що складання податкових накладних і організація поставок товарно-матеріальних цінностей вчинено не встановленою особою (особами), тому податкові накладні на підставі яких позивач використав податковий кредит не відповідають вимогам чинного законодавства і не дають права позивачу на податковий кредит.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізотрейд» подало апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову якою позов задовольнити.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що податкові накладні складені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять усі необхідні реквізити, підписані без застосування факсимільного підпису, скріплені печаткою підприємства-контрагента, а тому в силу пп. 7.2.6, 7,4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» є належною підставою включення сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту.

Крім цього, апелянт посилається на пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Таким чином, з моменту оплати товару (в т.ч. і сплати суми ПДВ) платник податку, набуває право на податковий кредит.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з»явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено невиїзну позапланову перевірку позивача на предмет правильності нарахування та своєчасності сплати ПДВ до бюджету за період з 01.09.2005 року по 30.10.2005 року по результатах якої складено акт №16159/23-09/33091042 від 15.09.2006 року та прийняте податкове повідомлення-рішення №0000382309/0/65526 від 10.10.2006 року про донарахування 57400 грн. ПДВ за основним платежем та стягнення 28700 грн. штрафних санкцій.

У вересні-жовтні 2005 року, за період, що перевірявся, ТзОВ «Ізотрейд» було отримано від УПП «Укртехмаш» товарно-матеріальні цінності на загальну суму 344400 грн., в тому числі ПДВ - 57400 грн. згідно податкових накладних.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 вищенаведеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пп. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Як вбачається з пп. 7.2.4 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи позивач використав податковий кредит у вересні та жовтні 2005 року на підставі податкових накладних, складених УПП «Укртехмаш».

Наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 року затверджено Порядок заповнення податкової накладної, який зареєстровано в Мін'юсті України 23.06.1997 року за №233/2037, згідно п.18, якого усі примірники податкової накладної підписується особою уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів та скріплюється печаткою такого платника податку - продавця.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що постачальником товарно-матеріальних цінностей позивачу було УПП «Укртехмаш» засновником, директором, головним бухгалтером та єдиним працівником, якого виступав громадянин - ОСОБА_1 і який згідно довідки адресного довідкового бюро УМВС України в Тернопільській області помер 17.07.2005 року. Тобто організовувати поставку в вересні та жовтні 2005р. та складати і підписувати податкові накладні ОСОБА_1, як єдина уповноважена посадова і працююча особа платника податку не міг.

Колегія суддів також зазначає, що згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при порушенні постачальником порядку заповнення податкової накладної отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Оскільки покупець не скористався свої правом звернутись у встановлені законодавством строки з відповідною зявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням, тому втратив право на включення до податкового кредиту сум ПДВ.

Крім цього, колегія суддів зауважує, що у відповідності до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини встановлені судовими рішеннями в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2007 року у справі № 9/305-4301 визнано недійсними, укладені між УПП «Укртехмаш» та ТзОВ «Ізотрейд» господарські зобов'язання як по передачі товарно-матеріальних цінностей, так і по оплаті їх вартості.

У зв'язку з цим, колегією суддів не беруться до уваги доводи апеляційної скарги стосовно дати виникнення права платника податку на податковий кредит, якою вважається дата здійснення списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, та посилання апелянта на те, що платник податку, набуває право на податковий кредит з моменту оплати товару (в т.ч. і сплати суми ПДВ).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив всі обставини справи, вірно застосував норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування постанови немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізотрейд» на постанову господарського суду Тернопільської області від 16 травня 2008 року у справі № 13а/50-1191(7а/52-1880) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізотрейд» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення залишити без задоволення, а постанову господарського суду Тернопільської області від 16 травня 2008 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: О.П. Стародуб

Д.М. Старунський