ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2009 року №22а-10328/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Багрія В.М., Ліщинського А.М.
при секретарі судового засідання: Неміш О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ДПІ у Міжгірському районі на постанову господарського суду Закарпатської області від 22.05.2008 року у справі за позовом ТзОВ «Сведвуд Україна» до ДПІ у Міжгірському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-
встановила:
У березні 2008 року ТзОВ «Сведвуд Україна» звернулося з позовом до ДПІ у Міжгірському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідачем у березні 2007 року проведено невиїзну перевірку на підставі якої складено акт перевірки від 13.03.2007 року №63/20469265/23 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Стен ЛТД» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень-квітень 2006 року.
На підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.03.2007 року №0000062301/0/894/7-2, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень-квітень 2006 року на 66835 грн.
Правонаступником ТзОВ «Стен ЛТД» є ТзОВ «Сведвуд Україна».
Вважаючи дане рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду.
Постановою господарського суду Закарпатської області від 22.05.2008 року позов задоволено. _____________
Суддя 1 інст. Васиковський О.В. Ряд.стат.звіту №2.11.1 Суддя доповідач – Улицький В.З.
Справа №16/2/5008 Справа №22а-10328/08/9104.doc
Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 13.03.2007 року №0000062301/0/894/7-2, яким ТзОВ «Сведвуд Україна» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 66835 грн.
Постанову суду оскаржила ДПІ у Міжгірському районі. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що за результатами виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю „Стен ЛТД" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень-квітень 2006 року, державною податковою інспекцією у Міжгірському районі складено акт від 13.03.2007 року №63/20469265/23, де зроблено висновок про те, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування, що пов'язано з порушенням п. 1.8. ст. 1 та пп. 7.4.1. п.7.4., пп.7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР та встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за березень 2006 року – 32995 грн., за квітень 2006 року -33840 грн. Також, вказано, що дана сума підлягає включенню до р. 26 декларації.
На підставі даного актуприйнято податкове повідомлення-рішення від 13.03.2007 року №0000062301/0/894/7-2, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 66835грн.
Згідно декларації за березень 2006 року сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок склала 205559 грн., а згідно декларації за квітень 2006 року – 128368 грн. Проте, перевіркою визначено, що бюджетному відшкодуванню по деклараціях за березень-квітень 2006 року підлягає сума 172564 грн., та сумі 94528 грн., а сума 32995 грн. та 33840 грн. заявлена до бюджетного відшкодування рахується як не підтверджена у зв'язку з неможливістю встановлення факту сплати ПДВ в сумі 66835 грн. до бюджету.
Проте такий висновок апелянта не відповідає обставинам справи.
Згідно декларацій за березень 2006 року залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду становить 205559 грн., а за квітень 2006 року становить 128368 грн. Сума податку на додану вартість, фактично сплачена постачальникам у попередніх звітних періодах, складає 849600 грн. та 733816 грн., що відображено в ряд. 3 розрахунку сум бюджетного відшкодування та підтверджено наявними у матеріалах справи переліками експортних відвантажень за березень-квітень 2006 року та реєстром отриманих та виданих податкових накладних. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2006 року - 205559 грн. а за квітень 2006 року 128368 грн. (ряд. 4 розрахунку суми бюджетного відшкодування).
Відповідно до пп.7.2.8. п. 7.2, ст. 7 Закону №168/97-ВР платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею З та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма І порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.
Перевіркою не встановлено порушення порядку ведення податкового обліку ТзОВ „Стен ЛТД" (ТзОВ „Сведвуд Україна), про що вказано в акті перевірки. Також, перевіркою не встановлено відсутності податкових накладних або неправильного ведення реєстру.
Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); (підпункт „а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом №107-У1 (107-17) від 28.12.07; б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту.
Отже, позивачем правильно визначено показники від'ємного значення податку на додану вартість та доведено право на відшкодування від'ємного значення у зв'язку із фактичною сплатою податку на додану вартість у попередньому періоді.
Посилання апелянта на «Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» затверджені наказом ДПА України від 18.08.2005 року №350, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки такі носять внутрішній характер, не затверджені у Міністерстві юстиції України і мають нижчу юридичну силу ніж Закон України «Про податок на додану вартість».
Оцінивши зібрані докази в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і необгрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ДПІ у Міжгірському районі залишити без задоволення, а постанову господарського суду Закарпатської області від 22.05.2008 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
В. Улицький
В. Багрій
А.Ліщинський
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 3626440, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.04.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22а-10328/08/9104. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: