Ухвала суду № 3626334, 12.05.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                                          Суддя - доповідач – Ханова Р.Ф.

                                                                                                          Суддя 1 інстанції – Галатіна О.О.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 Ухвала

Іменем України

12 травня 2009 року                                                                           справа № 2-а-23402/0570

зал судового засідання № 10 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів:                       Василенко Л.А.      

                                   Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання

Кірсановій М.В.за участю представників: від позивача:Бікезіна О.В. – за дов від 6 квітня 2009 року

Дегтярьова Т.М. – за дов. від 6 квітня 2009рокувід  відповідача:

від третіх осіб

Духницька К.Е.- за дов. від 19 січня 2009року                    

Переход В.В. – за дов. від 16.квітня 2009 року

Сіганова М.В.- за дов. від 8 травня 2009 року

вірозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуКонтрольне - ревізійного управління в Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного судувід 18 грудня 2008 року (у повному обсязі складена                   23 грудня 2008 року) по адміністративній справі№ 2-а-23402/08/0570 (суддя Галатіна О.О.)за позовомОбласного комунального управління «Донецьктеплокомуненерго»

до

Контрольного-ревізійного управління «Донецьктеплокомуненерго»

про

за участю  третіх осіб:

визнання вимоги недійсною

1)Донецької обласної ради

2)Головного управління житлово-комунального господарства Донецької державної адміністрації

ВСТАНОВИЛА:

Постановою  Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року у справі № 2-а-23402/08 (арк. справи 65–73) з мотивів обґрунтованості, задоволені позовні вимоги (арк. справи 1-4) обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Контрольно-ревізійного управління Донецькій області, визнана недійсною вимога контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 17 вересня 2008 року № 06-10/ 3135 (арк.. справи 23).        

В апеляційній скарзі (арк. справи 75-77) з посиланням на неповне з’ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права  просить  скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає, що спірна вимога узгоджується з приписами бюджетного законодавства, її прийняття обумовлене нецільовим використанням бюджетних коштів відповідачем який отримавши певну суму від обласної ради на поповнення статутного фонду як капітальні зобов’язання спрямував їх на погашення поточних зобов’язань, а саме в погашення кредиту банку який в свою чергу було взято для сплати податку на прибуток.

Позивач проти апеляційної скарги у наданих суду письмових запереченнях, та його представники під час апеляційного перегляду проти доводів скарги заперечують, у задоволенні апеляційної скарги просять відмовити, вважають рішення суду таким, що прийняте відповідно до закону, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Про день, час, та місце апеляційного розгляду  справи сторони були повідомленні належним чином.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 03337119 (арк. справи 6-16).  

Контрольно-ревізійне управління в Донецькій області (надалі контролюючий орган) є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за номером 22006090, є суб’єктом владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Протягом серпня 2008 року здійснив позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ОКП «Донецьктеплокомуненерго» за період з 1 січня 2006 року по 4 липня 2008 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 15 серпня 2008 року №060-023 (арк.. справи 17-22).

Заступником начальника управління  17 вересня 2008 року прийнята та скерована вимога №06-10/3135 (акр. справи 23), яка є способом реалізації владних управлінських функцій відповідачем.  

Предметом вимоги є 4 пункти якими передбачено :

- необхідністю протягом 10 днів після надходження Вимоги перерахувати суму у розмірі 16616 700 грн. за рахунок власних (не бюджетних коштів) у доход відповідного бюджету за кодом бюджетної класифікації «Інші надходження»;

- прийняти необхідні заходи дисциплінарного та матеріального впливу до осіб, винних у допущених порушеннях;

- провести збори колективу з ознайомленням матеріалів ревізії з наданням протоколу зборів;

- після закінчення терміну виконання Вимоги надіслати письмову інформацію щодо її виконання, у т.ч. перерахування коштів у дохід бюджету на адресу: 83017, м. Донецьк, бульвар Шевченка, буд. 26.

Проблемою даного спору є правомірність спірної вимоги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції  виходив з того, що відповідач під час розгляду справи не довів належними та допустимими доказами підтвердження правомірності порушення, яке обумовило перший пункт вимоги, наступні пункти якої є послідовними від першого пункту.

Як встановлено під час позапланової ревізії, та доводиться апелянтом під час апеляційного провадження позивач допустив використання інших трансфертів всупереч бюджетним призначенням, внаслідок використання у грудні 2006 року бюджетних коштів (коштів спеціального фонду обласного бюджету) у розмірі 16616,70 тис. грн. виділених Рішенням Донецької обласної Ради від 23 листопада 2006 року №5/6-100 на поповнення статутного капіталу та затверджених Планом використання за КЕКВ 2410 «Капітальні видатки» КФК 180409, КВК 190, на погашення зобов’язань за кредитним договором від 21 грудня 2006 року №15-93/02-10536/06  укладеним з метою отримання коштів для оплати податку на прибуток.

Апелянт доводить порушення позивачем пункту 7 статті 8, статті 119 Бюджетного Кодексу України від 21 червня 2001 року №2542-3, роз’яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету затверджених Наказом Державного казначейства України від 4 листопада 2004 року №194, пункту 9 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228 (надалі Порядок).

Відповідач доводить, що при отримані бюджетних коштів у грудні 2006 року на поповнення статутного капіталу за КЕКВ 2410 у розмірі 16616,7 тис. грн., позивачем було використано їх не на капітальні видатки, а перераховано платіжним дорученням №271 від 25 грудня 2006 року на погашення зобов’язань за кредитним договором, що відповідає поточним видаткам та суперечить бюджетним призначенням.

Як правильно встановив суд першої інстанції, та підтверджено під час апеляційного провадження рішенням Донецької обласної ради від 23 листопада 2006 року (арк. справи 27-28) визначено врахувати у складі обласного бюджету надходження податку на прибуток підприємства позивача за 9 місяців поточного року, які виникли у зв’язку з проведенням централізованих розрахунків згідно статті 116 Закону України « Про Державний Бюджет України на 2006 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2006 року №705 в частині погашення заборгованості минулих років по різниці в тарифах на теплову енергію, яка відпущена населенню, у сумі 16616,7 тис. грн.. Зазначені кошти скерувати на збільшення статутного фонду обласного комунального підприємства (позивача по справі).

Суд першої інстанції виходячи з даного рішення та Статуту підприємства дійшов висновку що кошти отриманні на поповнення статутного фонду є власними коштами підприємства і правомірно скеровані останнім на погашення кредитної заборгованості банку, отриманої підприємством з метою погашення податку на прибуток. Аналізуючи приписи бюджетного законодавства суд першої інстанції встановив відсутність бюджетного порушення, яке призвело до складання та скерування спірної вимоги.

Колегія суддів погоджує доводи суду першої інстанції, зазначає, що поповнення статутного фонду підприємства є  поповнення його обіговими коштами, які правомірно витрачені позивачем в залежності від мети діяльності підприємства.

Колегія суддів зазначає, що згідно плану використання бюджетних коштів (арк. справи 33) дані кошти передбачені у складі капітальних видатків у тому числі погашення зобов’язань за кредитом банку.

Відповідно до частини першої статті 119 Бюджетного Кодексу України нецільове використання бюджетних коштів,  тобто витрачання їх  на  цілі,   що   не   відповідають   бюджетним   призначенням, встановленим  законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет,  виділеним бюджетним асигнуванням  чи  кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів,  що  витрачені  не  за  цільовим  призначенням,  і притягнення   відповідних   посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної  чи  кримінальної  відповідальності  у   порядку, визначеному законами України.

У межах спірних відносин позивач дотримався рішення ради, склад бюджетного порушення є відсутнім.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на пункт 9 Порядку з огляду на недоведеність порушення викладеного у абзаці першому яким передбачено, що одержувачі витрачають бюджетні кошти відповідно до плану використання бюджетних коштів,  та відсутність приписів абзацу другого як виключеного Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 2005 року №103.

            Колегія суддів не приймає посилання апелянта на Роз’яснення які затверджені наказом Державного казначейства  України наказом №194, з огляду на, те що зазначений наказ не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, не підлягає застосуванню за правилами КАС України відповідно до частини 3 статті 9.

Колегія суддів зазначає, що спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем як контролюючим своїх функцій, а саме невідповідність висновків обставинам справи, визначення бюджетного правопорушення на власний розсуд без його доведення. Зазначене суперечить як бюджетному законодавству, так і правилам адміністративного судочинства.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, підстави для скасування постанови відсутні.  

Керуючись статтями 9, 24, 66, 69, 82, 184, 195, 196, 198, 200, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року у справі № 2-а-23402/08/0570 – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду  області від 18 грудня 2008 року у справі № 2-а-23402/08/0570 залишити без змін.  

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 12 травня  2009  року в присутності представників сторін.  

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції..

Головуючий:                                                                                         Р.Ф. Ханова

Судді:                                                                                                      Л.А. Василенко

                                                                                                                  М.І.Старосуд  

З оригіналом згідно:

Суддя                                                 Р.Ф. Ханова