Ухвала суду № 3626313, 12.05.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                                                      Головуючий у 1 інстанції – Смагар С.В.

                                                                                                                      Суддя-доповідач – Ястребова Л.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 УХВАЛА

Іменем України

12 травня 2009  року                                                               справа № 2-а-30735/08/0570

зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ястребової Л.В.

суддів:                       Колеснік Г.А.

                                   Шаптала Н.К.

при секретарі судового засідання

Козловій О.М.за участю представників: від позивача:не з’вивсявід відповідача:Майдиков С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької областіна постанову Донецького окружного адміністративного судувід21 січня 2009 рокупо адміністративній справі№ 2-а-30735/08за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мінерал-Кераміка» с. Златоустівка Донецької областідоДержавної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької областіпро

визнання недійсним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИЛА:

            Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2009 року у справі № 2-а-30735/08 задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінерал-Кераміка» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області, визнане недійсним рішення Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінерал-Кераміка» як платника податку на додану вартість викладене в акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 07 жовтня 2008 року № 24.

            Відповідач не погодився з рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволені позовних вимог відмовити. Доводить, що до складу оподатковуваних поставок відповідно до п.п. г п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» входять саме операції з поставки, а не операції з придбання.

             Представники відповідача під час апеляційного розгляду підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача в судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином. 

            Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

      Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінерал-Кераміка» 16 липня 2007 року було зареєстровано як юридична особа, 14 серпня 2007 рову відповідачем позивач був зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100058724.

З дня реєстрації і до теперішнього часу для досягнення цілей, зазначених у статуті, позивач уклав  господарські договори, згідно яких отримував від різних суб'єктів господарювання; послуги щодо проведення геологорозвідувальних,   проектно-дослідних   робіт, створення   науково-технічної документації та інше.

Із матеріалів справи вбачається, що за отримані послуги позивач сплачував грошові кошти, в тому числі податок на додану вартість, в свою чергу, контрагенти позивача надавали йому податкові   накладні.   Згідно   наданих   податкових   накладних  позивач   формував податковий кредит відповідно до звітних податкових періодів, що підтверджується копіями податкових декларацій з податку на додану вартість, долучених до матеріалів справи.

Між сторонами немає розбіжностей щодо своєчасного надання позивачем відповідачеві декларації з податку на додану вартість за весь період своєї господарської діяльності, а також факт відсутності господарських операцій, за якими б позивач міг визначити власні податкові зобов’язання з податку на додану вартість.

У листопаді 2008 року, відповідачем проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка позивача податкових декларацій з податку на додану вартість за період з вересня 2007 року по серпень 2008 року. За результатами перевірки відповідачем складена довідка від 6 листопада 2008 року № 3644/1520/34975096, відповідно до якої виявлена відсутність у позивача обсягів поставок при наявності податкового кредиту за період з вересня 2007 року по серпень 2008 року. На підставі зазначеної довідки було складено акт від 07 жовтня 2007 року № 24   про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (позивача у справі). Дата анулювання реєстрації визначена 7 жовтня 2008 року.

Правовою підставою прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість визначений підпункт «г»   пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Проблемою даного спору стало різне тлумачення підпункту «г» п. 9.8 статті 9 Закону України «Про додану вартість», а саме, поняття «оподаткуванні поставки» та «оподаткуванні поставка товарів (послуг)».

Згідно п.п. «г» п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» анулювання реєстрації здійснюється у разі, якщо особа, яка зареєстрована як платник податку не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних місяців або подає декларацію (податковий розрахунок), які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб’єкта господарювання.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що даною нормою не визначається, що оподатковувані поставки  повинні виходити тільки від позивача, для того, щоб він мав можливість визначити податкові зобов’язання.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону № 168 поставка товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, постави та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на  такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів та операції з передачі майна орендодавцем на баланс орендаря згідно з договорами фінансової оренди або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Поставка послуг – будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

За приписами п. 1.1 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» оподатковувана операція – це операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Окремі поняття «оподатковувана поставка» чи «поставка» діючим законодавством не визначені. Єдине визначення поставки в Законі України «Про податок на додану вартість» пов’язане із визначенням поставки товарів (послуг).

Відповідно до підпункту 25.4 пункту 25 наказу Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 року за № 208/4429), яким затверджене Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства. Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

         Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 198, 200, 205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

            Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області – залишити без задоволення.

           Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2009 рокуу справі № 2-а-30735/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінерал-Кераміка» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про визнання недійсним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість – залишити без змін.          Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання в повному обсязі відповідно до статті 160 цього кодексу – з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: