Ухвала суду № 3626312, 12.05.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                  Головуючий у 1 інстанції –Кошкош О.О.                                                                                                                                         Суддя-доповідач – Ястребова Л.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 УХВАЛА

Іменем України

12 травня 2009  року                                                                           справа № 2-а-1646/09/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                  Ястребової Л.В.

суддів:                                       Колеснік Г.А., Шаптала Н.К.

при секретарі судового засідання

Козловій О.М.за участю представників:

від позивача:

від відповідача:  

не з’явився

не з’явивсярозглянувши у відкритому

апеляційну скаргусудовому засіданні в м. Донецьку

Державної  податкової інспекції у

Будьонівському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного судувід19 березня 2009 рокупо адміністративній справі№ 2-а-1646/09за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробнича фірма «Іскра 95» доДержавної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецькапровизнання недійсним податкового повідомлення -рішення, - 

ВСТАНОВИЛА:

            Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2009 року у справі № 2-а-1646/09 у повному обсязі задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Іскра 95» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька, визнане недійсним податкове повідомлення–рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька від 18 лютого 2008 року  № 0000791501/0/403/15-013/23418050/1853/10 з мотивів не доведеності правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.  

            В апеляційній скарзі  відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального  права. 

            Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, проте не скористалися своїм правом бути присутніми під час розгляду справи.

               Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

     Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Іскра 95» 05.12.1995 року зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради як юридична особа, з 10.07.2007 року включене до ЄДРПОУ, взяте на облік до ДШ у Будьонівському районі м. Донецька 13.12.1995 року.

15 лютого 2008 року відповідачем складений акт № 356/15-011/23418050 про результати документальноїневиїзної  перевірки позивача з питання своєчасної сплати податку на прибуток до бюджету.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення 0000791501/0/403/15-013/23418050/1853/10 від 18.02.2008 року, яким  застосовані

штрафні (фінансові) санкції у розмірі 19298,93 грн. за затримку на 256 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 38597,86 грн.400387 грн. 79 коп. за платежем: податок на прибуток.

Правовою   підставою   прийняття   спірного   податкового    повідомлення-рішення визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III(надалі - Закон № 2181).

Листом від 05.095.05 № 24 позивач повідомляв відповідача про наявність бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, яка невідшкодована та підтверджена актами документальних перевірок. Листом від 06.05.05 №25 позивач просив ДПА у Донецькій області та відповідача провести залік з податку на прибуток за зазначеною декларацією по строку платежу 22.05.05 наявною бюджетною заборгованістю, що підтверджується матеріалами справи.

Суть   спору  полягає  в  правомірності  твердження  відповідача  про   порушення позивачем граничного строку сплати узгоджених податкових зобов'язань.

Статтею 1 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита, не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Відповідно до ст.9 цього Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок сплати зобов'язань платників податків також встановлений Законом України № 2181-ПІ від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом про оподаткування.

Підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 (у редакції п.п. 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 550-ГУ) передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно

до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1-17.1.6 цього пункту, чи ні.

Підпунктом 17.1.7. п.17.1 Закону № 2181 встановлений обов'язок платника податків сплатити штраф, зокрема у розмірі десяти відсотків від узгодженої суми податкового зобов'язання, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, тобто самим Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до абзацу першого преамбули та п. 19.6 ст. 19  Закон № 2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону.

Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання доволі чітко встановлені цим законом у п. 5.3.1. ст. 5 та передбачають обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпункт 4.1.4. визначає, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що може, зокрема, дорівнювати календарному року. При цьому, цей підпункт (з урахуванням останнього речення частини другої) пов'язує строк подачі декларації з базовим податковим (звітним) періодом, визначеним відповідним законом з питань оподаткування.

Відповідно до ст. З Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо відсутності на момент прийняття спірного повідомлення-рішення повноваження податкового органу на визначення податкових зобов'язань (боргу), у погашення яких спрямовуються сплачені платником податків кошти.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач в рахунок сплати податкового зобов'язання за декларацією зарахував, в тому числі платіжне доручення, в якому визначене призначення платежу - податок на прибуток за 11 місяців 2005 року, податок на прибуток за 2005 рік.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, пункту 10.1 статті 10, підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податковий орган уповноважений здійснювати самостійні заходи з погашення податкового боргу за платника податків шляхом винесення безпосередньо податковим органом, як органом стягнення: рішення про стягнення активів, надіслання банку, обслуговуючому платника, платіжної вимоги на суму податкового боргу, складення та надіслання платнику податків повідомлення про здійснення перерозподілу суми, що сплачена платником податку саме в погашення податкового боргу, окремо на погашення пені та інше.

Відповідно до норм Конституції та законів України податковий орган зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На виконання покладених на податковий орган функцій ДПА України було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що ні Інструкція, яка була затверджена наказом Головної Державної податкової інспекції України від 12.05.94 № 37 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 03.09.01 N 342, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2001 р. за N 887/6078) і яка діяла до 13.08.2005р., а ні Інструкція, яка набрала чинності з 13.08.2005р (Наказ Державної податкової адміністрації України 18.07.2005 № 276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123) не містять у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач не мав права скерувати зазначені кошти в рахунок сплати податкових зобов’язань інших податкових періодів.

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, а відтак постанова суду є законною і обгрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.

            Керуючись статтями 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2009 року у справі № 2-а-1646/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Іскра 95» до Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Будьнівському районі м. Донецька № 0000791501/0/403/15-013/23418050/1853/10 від 18 лютого 2008 року   – залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України  протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів: