Ухвала суду № 36262761, 19.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 р.Справа № 820/6222/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства Спеціального проектно-конструкторського і технологічного бюро електроапаратури науково-виробничого об'єднання "Електроапарат" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2013р. по справі № 820/6222/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова

до Державного підприємства Спеціального проектно-конструкторського і технологічного бюро електроапаратури науково-виробничого об'єднання "Електроапарат"

про відшкодування виплаченої наукової пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства Спеціального проектно-конструкторського і технологічного бюро електроапаратури науково-виробничого об'єднання "Електроапарат", в якому просив суд стягнути з відповідача різницю у розмірі виплаченої пенсії науковим працівникам в сумі 25667,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно із вимогами Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року (далі - Порядок) на відповідача покладено обов'язок вносити до Пенсійного фонду України кошти на покриття сум наукових пенсій стосовно колишніх співробітників, які займали посади, пов'язані з науковою роботою. Оскільки за період з березня по липень 2013 року відповідачем не було в добровільному порядку сплачено суму відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, в зв'язку з чим, склалась заборгованість у загальному розмірі 25667,03 грн., яка підлягає стягненню у примусовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року зазначений адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Представник відповідача надав письмову заяву про перенесення розгляду справи у зв'язку з його участю в іншому судовому засіданні.

Колегія суддів, вирішивши клопотання представника відповідача, вважає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки участь представника у судовому засіданні Харківського окружного адміністративного суду, якому він віддав перевагу, не може слугувати підставою для визначення іншої дати розгляду справи Харківським апеляційним адміністративним судом

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДП СПКТБЕ НВО «Електроапарат» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова.

Колишнім працівникам ДП СПКТБЕ НВО «Електроапарат», які мали право на призначення пенсії відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", а саме: гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, була призначена пенсія згідно цього Закону.

Для призначення пенсії цим особам як науковим працівникам, відповідачем було надано відповідні довідки.

Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова були направлені відповідачу повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між розміром пенсій, призначених згідно з Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів. Вказані повідомлення були отримані уповноваженою особою підприємства, про що свідчить особистий підпис, та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлень про вручення рекомендованого поштового відправлення.

З наданих повідомлень та розрахунку суми позову про відшкодування витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумами пенсій, призначених згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумами пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, відповідачем за період з березня по липень 2013 року має бути відшкодована частка різниці у розмірі пенсії у сумі 25667,03 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не доведено виконання ним обов'язку, передбаченого Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сплату у встановленому чинним законодавством порядку до органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням коштів для фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з березня по липень 2013 року включно.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" науково-технічна діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій. Її основними формами (видами) є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов'язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Відповідно до вимог абз.3 ст. 24 Закон України "Про наукову та науково-технічну діяльність", різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

У відповідності до п. 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року (далі Порядок), за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Згідно з п. 5 Порядку, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Відповідно до ч. 9 Порядку різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3-8 цього Порядку.

Матеріалами справи підтверджено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова були направлені відповідачу повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між розміром пенсій, призначених згідно з Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів. Вказані повідомлення були отримані уповноваженою особою підприємства, про що свідчить особистий підпис, та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлень про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Однак, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надані докази щодо сплати у встановленому Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Відповідно до ч.1 ст. 71 К Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідачем не доведено виконання ним обов'язку, передбаченого Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сплату у встановленому чинним законодавством порядку до органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням коштів для фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з березня по липень 2013 року включно, позивачем в силу наданих повноважень пред'явлений позов про стягнення суми такої заборгованості, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем відповідно до ч.1 ст.71 КАС України доведено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також обґрунтовано правомірність його вимог щодо стягнення заборгованості.

Відповідно до наявних в матеріалах справи Довідок про суми пенсій призначених гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, з урахуванням визначеної у Повідомленнях частки плати підприємства по кожному пенсіонеру, сума різниці між сумою пенсії, призначеної даним особам на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з березня по липень 2013 року складає 25667,03 грн.

Судом встановлено, з наданих повідомлень та розрахунку суми позову про відшкодування витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумами пенсій, призначених згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумами пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, відповідачем за період з березня по липень 2013 року має бути відшкодована частка різниці у розмірі пенсії у сумі 25667,03 грн.

Відповідачем не було надано доказів оскарження вказаних повідомлень про розрахунок сум ані в судовому, ані в адміністративному порядку. За таких підстав вказані розрахунки вважаються узгодженими відповідачем. У добровільному порядку відповідачем названу заборгованість сплачено не було.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача про стягнення суми заборгованості, яка виникла внаслідок несплати в установлений строк суми відшкодування позивачу різниці між сумою пенсій призначених колишнім працівникам на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з березня по липень 2013 року.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року по справі № 820/6222/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Спеціального проектно-конструкторського і технологічного бюро електроапаратури науково-виробничого об'єднання "Електроапарат" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2013р. по справі № 820/6222/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.