Постанова № 36261845, 20.09.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-2911/10/1970

"20" вересня 2010 р. Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої Дерех Н.В.

при секретарі Вальчук І.М., Ревус О.

участю:

представника позивача -Козак Н.В.

представника відповідача -Булахтін Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Тернопільської обласної спілки споживчих товариств до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про часткове скасування податкового повідомлення - рішення,

в с т а н о в и в:

Тернопільська обласна спілка споживчих товариств (надалі позивач, Облспоживспілка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі відповідач) про часткове cкасування податкового повідомлення - рішення № 0001282304/0 від 19 серпня 2010 року в частині донарахування податку на прибуток за основним платежем в сумі 24496 грн. та штрафних санкцій в сумі 12248 грн. Щодо решти сум податкового зобов'язання по основному платежу -15388 грн. та штрафних санкцій в сумі 7694 грн. то вони визнані позивачем.

В судовому засіданні представник позивача Тернопільської обласної спілки споживчих товариств позов підтримала та просила його задовольнити, мотивуючи тим, що прийняте податкове повідомлення-рішення в частині донарахування податку за основним платежем в сумі 24496 грн. та штрафних санкцій в сумі 12248 грн. є таким, що не відповідає нормам закону, оскільки відповідачем не взято до уваги дію норми Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР, підпунктом 7.4.2 статті 7 якого встановлено, що не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку на додану вартість, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів. Пунктом 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено загальні правила надання податкового кредиту щодо окремих видів господарських операцій, в тому числі при здійсненні операцій з придбання легкових автомобілів. Норма підпункту 7.4.2 визначена саме в Законі України «Про податок на додану вартість», який є спеціальним з питань оподаткування податком на додану вартість, і пояснила, що реалізуючи товар за ціною, нижчою придбання (виготовлення), підприємство отримує доход у вигляді виручки від реалізації. Товари (хлібобулочні і кондитерські вироби) Облспоживспілкою були продані за договірною, ринковою вартістю покупцям, які сплатили за це кошти.

В судовому засіданні представник відповідача Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції проти позову заперечив, просив відмовити у задоволені позовних вимог з огляду на наступне, оскільки, відповідно до ст. 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) встановлено, що ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону. Відповідно до пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону № 283/97 сплата податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, не включається до складу валових витрат. У зв'язку з тим, що віднесення до складу валових витрат регулюється виключно нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а Закон України «Про податок на додану вартість» визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, то сума податку на додану вартість, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), який буде включено до складу основних фондів, не включається до складу податкового кредиту, до складу валових витрат і не збільшує балансову вартість другої групи основних засобів, а погашається платником податку за рахунок інших джерел. Щодо збиткові операції в липні, серпні, вересні, жовтні 2008р , тобто Тернопільська обласна спілка споживчих товариств здійснювала реалізацію власної продукції (хлібобулочні, кондитерські вироби) по цінах нижчих собівартості. Згідно п.5.1, ст.5 Закону №283/97 передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, представника відповідача, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже, підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

За результатами документальної перевірки про результати планової виїзної перевірки Тернопільської обласної спілки споживчих товариств з питань дотримань податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2009 року був складений акт №7976/23-420/01767413 від 11 серпня 2010 року. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001282304/0 від 19 серпня 2010 року про донарахування сум податкового зобов'язання за основним платежем 39884 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями и сумі 19942 грн.

Розділом 3.1.3 «Амортизаційні відрахування»Акту встановлено, що за період з 01.04.2007р. по 31.12.2009 року Тернопільською обласною спілкою споживчих товариств задекларовано амортизаційні відрахування в сумі 1798759 грн. Перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань встановлено їх завищення на загальну суму 76346 грн.

Згідно ст.15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997р. передбачено що ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподаткованого прибутку, строки і порядок сплати зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону. Відповідно до п.п.5.3.3, п.5.3, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»«Не включаються до складу валових витрат витрати на ... сплату податку на додану вартість включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання...»При цьому згідно з п.п.8.2.2, п.8.2, ст..8 Закону - автомобільний транспорт відноситься до 2 групи основних фондів, а витрати по його придбанню підлягають амортизації.

На думку суду Відповідачем не взято до уваги дію норми Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР ( надалі Закон про ПДВ), підпунктом 7.4.2 статті 7 якого встановлено, що не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку на додану вартість, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів. Пунктом 7.4 Закону про ПДВ визначено загальні правила надання податкового кредиту щодо окремих видів господарських операцій, в тому числі при здійсненні операцій з придбання легкових автомобілів. Норма підпункту 7.4.2 визначена саме в Законі про ПДВ, який є спеціальним з питань оподаткування податком на додану вартість, а тому у даному випадку слід керуватись саме цим Законом.

ДПА України своїм листом від 07.06.2006р. №6482/5/16-1516 підтвердила, що за операціями по придбанню легкових автомобілів сума ПДВ не відноситься до податкового кредиту, а підлягає включенню до валових витрат підприємства.

Таким чином підпункт 7.4.2 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині визначення джерела відшкодування ПДВ, сплаченого при придбанні легкових автомобілів, який не включається до податкового кредиту, суперечить в цій частині Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і свідчить про наявність конфлікту інтересів між платником податків та контролюючим органом.

Одночасно підпунктом 4.4.1. Закону України №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»у редакції від 22.05.97р. №283/97-ВР п.1.32 визначає, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. В той же час прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ним витрати. Тож саме наявність доходу, а не прибутку свідчить про господарську діяльність операції, як того вимагає Закон про прибуток.

Реалізуючи товар за ціною, нижчою придбання (виготовлення), підприємство отримує доход у вигляді виручки від реалізації. Товари (хлібобулочні і кондитерські вироби) Облспоживспілкою були продані за договірною, ринковою вартістю покупцям, які сплатили за це кошти.

Як вбачається з матеріалів справи Облспоживспілкою, як юридичною особою здійснювалися і інші господарські операції, які належно відображені в обліку. В цілому по декларації за третій квартал 2008 року позивачем нараховано і сплачено 81 тис. грн. податку на прибуток, а за IV квартал 2008 року - 9 тис. грн.

Таким чином суд вважає, що здійснення підприємницької діяльності спрямоване на отримання доходу, а не прибутку, і доходу від конкретної, окремо взятої господарської операції, а не доходу від діяльності підприємства в цілому.

При цьому суд приймає до уваги листи ДПА України від 25.07.2003 року № 6519/6/15-1116 та від 19.09.2003 року № 7931/8/15-2415-8, згідно з яких вбачається, що чинним законодавством України не передбачено коригування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ при продажу товарів за ціною, нижчою від ціни їх придбання.

За таких обставин суд приходить до переконання, що позов Тернопільської обласної спілки споживчих товариств є підставним, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до п. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, що суд вважає за необхідним зробити у даному випадку та визнати податкове повідомлення - рішення Тернопільської об'єднаної Державної податкової

інспекції № 0001282304/0 від 19 серпня 2010 року частково протиправним.

керуючись Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Тернопільської обласної спілки споживчих товариств до Тернопільської

об'єднаної Державної податкової інспекції про часткове скасування податкового

повідомлення - рішення - задовольнити.

2. Податкове повідомлення - рішення Тернопільської об'єднаної Державної податкової

інспекції № 0001282304/0 від 19 серпня 2010 року визнати частково протиправним та скасувати в частині донарахування податку на прибуток за основним платежем в сумі 24496 ( двадцять чотири тисячі чотириста дев'яносто шість) грн. та штрафних санкцій в сумі12248(дванадцять тисяч двісті сорок вісім) грн.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.