Постанова № 3626176, 14.04.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа 2а-20544/09/1270

Категорія № 2.11.15

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 квітня 2009 року  

 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді                                       Смішливої Т.В.

            при  секретарі                       Гапоновій І.В.

за участю представників сторін:

від позивача:                         Колотович Д.О.,  дов. № 4 від 08.01.2009 р.

від 1-го відповідача –           Ізварін Т.Г., дов. № 12410/10 від 14.04.2009 року,0 від 05.12.2007 р.                            Бачура О.В., дов. № 1601/10 від 20.01.2009 р.

від 2-го відповідача –           не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства виробнича торгівельно-комерційна фірма «Приват-Коммерс» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську та Головного управління  державного   казначейства   України   у  Луганській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень, серпень 2007 року у сумі 234916 грн., -

                                                           В С Т А Н О В И В:

19 лютого 2009 року  позивач звернувся з адміністративним позовом про стягнення з державного бюджету України суми відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за податковими деклараціями за липень 2007 року у сумі 181882 грн. та серпень 2007 року у сумі 53034 грн. на загальну суму 234916 грн.

В  обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі результатів проведеної перевірки податковим органом був складений акт №1498/23-6/21700942 від 05.11.2007р. у пункті 1 висновків якого вказується, що на порушення п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР МПП ВТКФ «Приват-Коммерс» завищено суму бюджетного відшкодування у липні 2007 року на 181882 грн., у серпні 2007 року на суму 53034 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000322360/0 від 12.11.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 234916,00 грн. у тому числі по періодах: за липень 2007 року у сумі 181882,00 грн. та за серпень 2007 року у сумі 53034,00 грн.

Вказане податкове повідомлення рішення позивачем було оскаржено до суду і постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01.09.2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.01.2009 року, скасовано податкове повідомлення-рішення №0000322360/0 від 12.11.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 234916,00 грн. у тому числі по періодах: за липень 2007 року у сумі 181882,00 грн. та за серпень 2007 року у сумі 53034,00 грн.

Незважаючи на це та вимоги ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» перший відповідач не надав висновки про правомірність заявлення ПДВ до відшкодування на загальну суму 234916 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги про стягнення з державного бюджету України суми відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість на загальну суму 234916 грн.  підтримав посилаючись на те, що правомірність заявлення до відшкодування зазначеної у позові суми підтверджено судовими постановами, які набрали законної сили.

Представники першого відповідача Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганська (далі - Ленінської МДПІ) позовні вимоги не визнали, зазначили, що постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.09.2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.01.2009 року оскаржено в касаційному порядку, однак, на даний час рішення за касаційною скаргою не прийнято, дату розгляду справи не призначено. Вважали, що до перегляду вищевказаних судових постанов у касаційному порядку неможливо ставити питання про відшкодування ПДВ з державного бюджету, а також наполягали на тому, що позивачем порушено вимоги п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Представник другого відповідача Головногоуправління державного казначейства   України у Луганській областіу судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані  докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Мале приватне підприємство «Виробнича торгівельно-комерційна фірма «Приват-Коммерс» (далі – МПП ВТКФ «Приват-Коммерс»), здійснює підприємницьку діяльність на підставі Статуту підприємства (а.с. 14-28). МПП ВТКФ «Приват-Коммерс» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 01.11.1994 року за номером 13821200000006241, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію. (а.с. 10).

 МПП ВТКФ «Приват-Коммерс» внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки № 35514 від 02.10.2003 року, ідентифікаційний код 21799042. (а.с. 11).

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість  № 17300720, індивідуальний податковий номер 217990412369 від 17.04.2001 року. (а.с. 12)

МПП ВТКФ «Приват-Коммерс» згідно довідки форми 4-ОПП (про взяття на облік платника податків) № 1063 від 17.12.2002, знаходиться на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську з 20.01.1995 року. (а.с. 13).

Як платник податку на додану вартість позивач 15.08.2007 року подав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за липень 2007 року  (а.с. 64-67), якою визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку у розмірі 182004 грн. (код рядка 25, 25.1), а 11.-9.2007 року – декларацію за серпень 2007 року із визначенням суми бюджетного відшкодування у розмірі 170251 грн. (а.с. 68-71)

Достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2007 року у сумі 122 грн. та серпень 2007 року у сумі 117217 грн. підтверджена Актом про результати виїзної позапланової перевірки МПП ВТКФ «Приват-Коммерс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період червень - серпень 2007 року (а.с. 38-59).

Підпунктом «в» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

За результатами невиїзної документальної перевірки МПП ВТКФ «Приват-Коммерс»  з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період червень – серпень 2007 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську зроблено висновок про те, що МПП ВТКФ «Приват-Коммерс» завищено суму бюджетного відшкодування  ПДВ у липні 2007 року на суму 181882 грн., у серпні 2007 року на суму 53034 грн. (а.с. 59)

Податковим повідомленням рішенням Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську № 0000322360/0 від 12.11.2007 року МПП ВТКФ «Приват-Коммерс» зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 234916 грн. за період липень 2007 року – 181882 грн., серпень 2007 року - 53034 грн. (а.с. 37)

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01.09.2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.01.2009 року, скасовано податкове повідомлення-рішення №0000322360/0 від 12.11.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 234916,00 грн. у тому числі по періодах: за липень 2007 року у сумі 181882,00 грн. та за серпень 2007 року у сумі 53034,00 грн.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням  в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили. Не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 01.09.2008 року у справі за позовом МПП ВТКФ «Приват-Коммерс» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання нечинним  податкового повідомлення – рішення № 0000322360/0 від 12.11.2007 набрала законної сили, посилання представника першого відповідача на те, що вказана судова постанова оскаржена у касаційному порядку судом до уваги не приймається тому, що відповідачем не надано до суду ухвали суду касаційної інстанції про зупинення виконання вказаної постанови суду першої інстанції.

 Таким чином, податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок та на підставі постанови Луганського окружного адміністративного суду від 01.09.2008 року повинен був надати висновок про відшкодування з бюджету невідшкодованої частини ПДВ за декларацією за липень 2007 року – 181882 грн., серпень 2007 року - 53034 грн.

 З огляду на принцип допустимості доказів, що визначений частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не вникає спору.

Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій, що зробив перший відповідач у справі.

 Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, (далі - Порядок 209) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

Таким чином, органи Державного казначейства здійснюють операції з перерахування коштів держбюджету з податку на додану вартість за висновками податкових органів або за рішенням суду, у зв'язку з чим Головне УДК України у Луганській області правомірно залучено в якості другого відповідача.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд погоджується з доводами позивача щодо правильності визначення податкових зобов'язань та суми податкового кредиту, а також правильності визначення суми бюджетного відшкодування, тому позовна вимога щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості за декларацією за липень 2007 року у сумі 181882 грн., серпень 2007 року - 53034 грн. підлягає задоволенню.

Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168 /97-ВР від 03.04.1997 р.,  ст. ст. 2, 11, 17, 87, 94, 98, 158 – 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                               П О С Т А Н О В И В:

 Позовні вимоги Малого приватного підприємства Виробнича торгівельно-комерційна фірма «Приват-Коммерс»задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31117030700006 в ГУ УДК в Луганській області, МФО № 804013, код ОКПОУ № 24046582, по коду бюджетної класифікації доходів 14010200 «бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами»)  на користь Малого приватного підприємства Виробнича торгівельно-комерційна фірма «Приват-Коммерс»  (91000, м.Луганськ, вул. 50 років утворення СРСР, 22, ЄДРПОУ 21799042, р/р 2600715233 в ЛОД ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» м.Луганськ, МФО 304007) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за податковими деклараціями з податку на додану вартість за липень 2007 року у сумі 181882 грн. та за серпень 2007 року у сумі 53034 грн. на загальну суму 234916 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31111095700003 в ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, ідентифікаційний код 24046582, код бюджетної класифікації доходів 22090200 – «Державне мито, віднесене до інших категорій») на користь  Малого приватного підприємства Виробнича торгівельно-комерційна фірма «Приват-Коммерс»  (91000, м.Луганськ, вул. 50 років утворення СРСР, 22, ЄДРПОУ 21799042, р/р 2600715233 в ЛОД ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» м.Луганськ, МФО 304007) судові витрати у розмірі 1700 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.   Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу— з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено  17 квітня 2009 року.

СУДДЯ