Постанова № 3626038, 18.12.2008, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Категорія статобліку – 65

Справа № 2-а-6009/08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

за результатами розгляду справи в судовому засіданні

18 грудня 2008 року                                                                                                        м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Захарчук Н.В.

при секретарі – Михалевич І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Прокурора Кіровського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження до Державного підприємства «Дніпровський проектний інститут», третя особа Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, про стягнення підвищеної плати за неефективне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Кіровського району м.Дніпропетровська звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження про стягнення з Державного підприємства «Дніпровський проектний інститут» підвищеної плати за неефективне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 18-5/3.22-26 від 22.04.2008 р. на суму 22221грн. 54коп. Третя особа по справі Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області.

Позивач підтримав позовні вимоги та просить суд задовольнити їх повністю.

Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування заперечень посилається на те, що Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області при обчислені обсягу фактичного споживання активної енергії визначено по приладах обліку, а обсяг фактичного споживання реактивної енергії визначено не по приладах обліку, тобто по факту споживання, а розрахунково. Також, позивач користувався формулою 15.1 «Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів», яка має гриф «Для службового користування», а тому не була надана відповідачеві.

Крім того, відповідач додатково зазначив, що довідка про споживання електроенергії за період, що перевірявся, яка була надана перевіряючому інспектору третьої особи, була виконана на базі рахунків, що надавалися ДП «Дніпровський проектний інститут» підприємством Дніпропетровські міські електричні мережі для оплати спожитої активної електроенергії згідно взаємозафіксованих показів приладів обліку активної електроенергії, а обсяги для оплати реактивної електроенергії в цих рахунках розраховувались згідно Додатку № 9а від 30.05.2005 р., тобто якщо навіть реально були відсутні (або незначні), то згідно діючої нормативної бази (ПКЕЕ, Наказ Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 р. № 19) обов’язково нараховувались в обсязі 80% від інструментально зафіксованого обсягу споживання активної енергії.

Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та оцінивши їх у сукупності вважає необхідним задовольнити даний позов частково з наступних підстав.

Згідно з додатком до Наказу ДІзЕ від 30.11.2007р. № 234 "Про затвердження плану-графіку проведення перевірок ефективності використання ПЕР на підприємствах, установах та організаціях на 2008 рік та перевірок підприємств ПЕК та ЖКГ щодо підготовки їх до роботи в осінньо-зимовий період 2008-2009р.р.",у квітні місяці 2008р. була передбачена перевірка ДП "Дніпровський проектний інститут"

17.03.2008р. за вихідним № 18-5/1.25-557 відповідачу було надіслано лист-повідомлення про перевірку з наданням додатків, а саме:

1. Програма перевірки підприємства (установи, організації) з питань енергозбереження.

2. Перелік документів, які надаються підприємством інспекторам з енергозбереження.

3. Перелік документів, що надаються підприємством до початку проведення комплексної перевірки стану використання ПЕР для проведення експертизи норм питомих витрат ПЕР.

14.04.2008р. територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області було видано доручення на перевірку установи.

Проведеною прокуратурою Кіровського району м. Дніпропетровська перевіркою встановлено, що державним інспектором територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровський області 22 квітня 2008р при проведенні комплексної перевірки раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів на Державному підприємстві «Дніпровський проектний інститут» виявлено перевитрати природного газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у зв’язку зперевитратами електроенергії в електричних мережах установи за рахунок відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного значення tgф1 до tgф2,чим було порушено вимоги п. "е" ст. 11 та ст.17 Закону України "Про енергозбереження", Постанови Кабінету Міністрів України №699 від 02.09.1993 року "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших ресурсів в народному господарстві", Постанови Кабінету Міністрів України №1071 від 07.07.2000р. "Про деякі заходи щодо раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів".

 Перевірка відповідача була здійснена на підставі п.4. "Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів", затверджених наказом Держкоменергозбереження від 04.08.2000р. №64, зареєстрованим в Мін'юсті України 25.09.2000р. за №653/4874 (далі – Порядок).

Відповідно до п.п. 6, 7 Порядку підчас перевірки, інспектор здійснював обстеження ДП "Дніпровський проектний інститут", отримував від закріплених відповідальних з боку підприємства відповідні матеріали, в тому числі - Довідку споживання активної та реактивної електроенергії.

Відповідно до п.п. 8, 9 Порядку та на підставі отриманих даних були визначені обсяги перевитрат ПЕР, а саме перевитрати електроенергії за рахунок відхилення коефіцієнту потужності від величини нормативного значення.

Розрахунки перевитрат електроенергії були зроблені на підставі вищевказаної довідки, наданої особою відповідача, та "Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів", яка прийнята та набрала чинності згідно з наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 13.12.2006 р. № 89.

Так, річні втрати електроенергії - 25,542 тис.кВтг

         вартість 1000 кВтг складає 435 грн., а перерахунок в грошовому виразі - 11110,77 грн.,

що  у подвійному розмірі становить22221,54 тис. грн.

Отже,в грошовому вимірі сума, яка належить відповідачу до сплати, становить:

11110,77 х 2 = 22221,54грн.

Розрахунки наведені в п.4.3. Акту перевірки від 22.04.2008р. №18-5/3.26-28.

На підставі п.12 Порядку 22.04.2008р. був складен Акт перевірки за № 18-5/3.26-28, в якому  зафіксованівстановлені факти нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсівДП «Дніпровський проектний інститут», та Припис до Акту.

Відповідно ст. 11 п. «е» Закону України "Про енергозбереження" економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у виглядінадбавок до діючих цін і тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Таким чином, за результатами перевірки до ДП "Дніпровський проектний інститут"застосовано Постанову про підвищену плату за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів № 18-5/3.22-26 від 22 квітня 2008р. на суму 22221грн. 54коп. Підставою єПостанова Кабінету Міністрів України № 699 від 02.09.1993р. "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві".

Відповідно до п.п. 16.17 "Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів неефективного використання" Державне підприємство «Дніпровський проектний інститут» повинно було внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування. У разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку.

Відповідач підвищену плату за неефективне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів на момент звернення до суду не сплатив, кошти до державного бюджету не надійшли, чим заподіяно шкоду державі, так як не формуються у достатніх обсягах ресурси забезпечення обороноздатності країни та безпеки, створення та підтримання на належному рівні матеріальних ресурсів, реалізації державних і міждержавних цільових програм , тощо.

Кошти, отримані внаслідок застосування підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів стягуються в доход Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 4 «Положення про територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області», затверджене Державною інспекцією з енергозбереження від 08.10.07 р. №211, територіальне управління інспекції має право складати акти перевірок та видавати обов’язкові для виконання приписи стосовно усунення порушення норм законодавства у сфері енергозбереження під час видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання, споживання паливно-енергетичних ресурсів; застосовувати до підприємств, установ та організацій підвищену плату за неефективне (нераціональне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, відповідно до діючого законодавства України та нормативно-правових актів.

Закон України «Про енергозбереження» визначає «нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів» як прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів (далі – ПЕР), їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії, та при цьому визначає поняття кожного з вказаних видів нераціонального (неефективного) використання ПЕР:

- прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів - втрата паливно-енергетичних ресурсів поза технологічними процесами (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);

- марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів - систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теплоустаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);

- та визначає, що "норми питомих витрат палива та енергії" - це регламентована величина питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для даного виробництва, процесу, даної продукції, роботи, послуги.

Метою впровадження економічного механізму енергозбереження в господарчу практику є інтенсифікація та розширення процесів енергозбереження в умовах становлення та розвитку ринкових відносин в економіці. Завданням економічного механізму енергозбереження є стимулювання раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів, створення виробництва і широкого застосування енергетично ефективних технологічних процесів, обладнання та матеріалів.

Відповідно до статті 11 Закон України «Про енергозбереження», встановлені, зокрема, наступні економічні заходи для забезпечення енергозбереження, які передбачають:

е) введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами;

є) застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.

Отже, встановлені два види заходів введення плати у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами та економічні санкції за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.

Статтею 17 вказаного Закону передбачено, що економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за:

а) марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів;

б) несвоєчасне проведення експертного обстеження використання паливно-енергетичних ресурсів, за їх споживання понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення системи стандартів у дію - нормами питомих витрат енергоресурсів, а також за невідповідність показників когенераційних установок кваліфікаційним показникам;

Законом окремо визначено, що за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів понад встановлені показники норм питомих витрат суб'єкти господарювання сплачують збір за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів (енергетичний збір) у розмірі 200 відсотків вартості перевитрачених ресурсів. До обсягу перевитрат паливно-енергетичних ресурсів, на які нараховується енергетичний збір, не включається обсяг видів палива та паливно-енергетичних ресурсів, отриманих суб'єктом господарювання з альтернативних джерел енергії.

Порушення законодавства про енергозбереження тягне за собою встановлену цим Законом, а також чинним законодавством України дисциплінарну, адміністративну або цивільну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні у використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні інших вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

Таким чином, законодавством визначені різні види правопорушень, та різні види санкцій за такі порушення.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» від 02 вересня 1993 р. N 699 затверджено «Розміри плати за газ, що тимчасово споживається на виробничі потреби понад встановлені середньодобові норми, а також у разі неефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами (електростанціями)», згідно розділу П «Плата за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання» якого встановлено, що за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.

Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.

Відповідно до пункту 9 «Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання», затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04 серпня 2000 р. N 64, обсяги марнотратного споживання і прямих втрат ПЕР визначаються у перерахунку на річне споживання або на період від виникнення до виявлення порушення, крім випадків, які підтверджуються документально відповідно до додатків 5 і 17 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. N 623. Обсяг цих втрат визначається незалежно від стану виконання підприємством встановлених норм питомих витрат енергоресурсів.

Таким чином, застосована до відповідача плата є економічною санкцією у формі плати за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання, яка розраховується у двократному розмірі встановленої на ПЕР ціни за річний обсяг перевитрат таких ПЕР, що відображено в акті перевірки підприємства, та відповідає допущеному підприємством порушенню.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні. 

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума підвищеної плати за неефективне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсіввідповідачем в добровільному порядку не сплачена, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки судові витрати по справі позивачем не здійснювались, з урахуванням норм ст.ст.87, 94 КАС України, суд вважає за необхідне відмовити у вимогах позивача щодо стягнення судових витрат по справі на відповідача.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Прокурора Кіровського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження до Державного підприємства «Дніпровський проектний інститут», третя особа Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, про стягнення підвищеної плати за неефективне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Дніпровський проектний інститут» в доход Державного бюджету України 22221грн. 54коп. (двадцять дві тисячі двісті двадцять одну грн. 54коп.), код бюджетної класифікації 21081200, з перерахуванням цієї суми на розрахунковий рахунок 31115106700005 Красногвардійський район в ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код 24244847.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

            Текст постанови у повному обсязі виготовлений 23.12.2008 р.

Суддя                                                                                                                              Н.В. Захарчук