Постанова № 3625939, 02.04.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 квітня 2009 року справа № 2а-1332/09/2370

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Чалій А.С.,

за участю представника позивача Павленко М.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетинг аналіз ГБР» про стягнення податкового боргу в сумі 746,07 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду державна податкова інспекція у м. Черкаси (далі-позивач) просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетинг аналіз ГБР» (далі-відповідач) на користь бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси 746,07 грн. податкового боргу.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що станом на 06.02.2009 року відповідач має податковий борг перед бюджетом в сумі 746,07 грн.

У судовому засіданні представником позивача підтримані позовні вимоги в повному обсязі, відповідач представника відповідача в засідання не направив, хоча належним був повідомлений про день та час судового розгляду справи.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Маркетинг аналіз ГБР» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 06.03.2000 р. за № 10261200000000032, ідентифікаційний код юридичної особи - 30759454 та взяте на облік як платник податків у державній податковій інспекції у м. Черкаси.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що платниками податку є: субєкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України так і за її межами.

Станом на 06.02.2009 року відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 746,07 грн., із них по податку на прибуток у сумі 66,07 грн. та по податку на додану вартість в сумі 680,00 грн.

Податковий борг перед бюджетом у розмірі 66,07 грн. виник по податку на прибуток підприємств, внаслідок неподання податкових декларацій по податку на прибуток у строки передбачені законодавством за 1 півріччя 2008 р., що підтверджується актом перевірки № 5224/15-177 від 16.09.2008 р. «Про результати невиїзної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетинг аналіз ГБР» з питань своєчасності подання податкової звітності за 1 півріччя 2008 р.».

За наслідками вказаної перевірки до відповідача були застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 170,00 грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням № 0017091501/1 від 17.09.2008 року. Вказане податкове повідомлення-рішення № 0017091501/1 від 17.09.2008 року направлене позивачем на адресу відповідача та вручене уповноваженій особі відповідача.

Відповідно до розрахунку (170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій від 17.09.2008 р. - 103,93 грн. переплати за попередні періоди) сума боргу відповідача по податку на прибуток за 1 півріччя 2008 р. становить 66,07 грн.

Внаслідок чого у відповідача виникло податкове зобовязання, але після закінчення встановленого законодавством терміну його сплати, це податкове зобовязання не сплачене.

Податковий борг перед бюджетом у розмірі 680,00 грн. виник по податку на додану вартість, внаслідок неподання податкових декларацій по податку на додану вартість у строки передбачені законодавством за період з липня 2008 р. по жовтень 2008 р., що підтверджується:

- актом перевірки № 5389/15-210 від 26.09.2008 року «Про порушення строків подачі звітів, розрахунків та інших податкових документів за липень-серпень 2008 р.»;

- актом перевірки № 5814/15-210 від 24.10.2008 року «Про порушення строків подачі звітів, розрахунків та інших податкових документів за вересень 2008 р.»;

- актом перевірки № 7054/15-210 від 02.12.2008 року «Про порушення строків подачі звітів, розрахунків та інших податкових документів за жовтень 2008 р.».

За наслідками вказаних перевірок до відповідача були застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 680,00 грн., що підтверджується:

- податковим повідомленням-рішенням № 0009911502/0 від 29.09.2008 року на суму 340,00 грн.;

- податковим повідомленням-рішенням № 0011781502/0 від 27.10.2008 року на суму 170,00 грн.;

- податковим повідомленням-рішенням № 0014401502/0 від 03.12.2008 року на суму 170,00 грн.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення направлені позивачем на адресу відповідача проте були повернуті позивачу та розміщені на дошці податкових оголошень 07.10.2008 р., 03.11.2008 р. та 09.12.2008 р., відповідно. Внаслідок чого у відповідача виникло податкове зобовязання, але після закінчення встановленого законодавством терміну його сплати, це податкове зобовязання не сплачене.

Відповідно до пп. 5.2.1 та 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп. 5.2.2 цього пункту. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яке подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Згідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Відповідно до п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону № 2181 у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Відповідно до положень п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

У строк, встановлений пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 відповідач податкове зобов'язання, визначене рішеннями про застосування фінансових санкцій, самостійно не сплатив. В адміністративному порядку зазначені вище рішення про застосування фінансових санкцій відповідач не оскаржував.

Відповідно до п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов державної податкової інспекції у м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетинг аналіз ГБР» задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетинг аналіз ГБР»: 18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 44 (р/р 260030100127/980 в ЗАТ «Прокредит банк» м. Київ, МФО 320984, код 30759454) на користь бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси: 18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235 (р\р 31116029700002 для сплати податку на додану вартість та р/р 31114009700002 для сплати податку на прибуток, банк одержувач УДК у м. Черкаси, код 22809222, банк одержувач ГУДКУ в Черкаській області МФО 854018) 746,07 грн. (сімсот сорок шість грн. 07 коп.) податкового боргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.В.Мишенко

Повний текст постанови виготовлений 06 квітня 2009 року.