Ухвала суду № 36259031, 19.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 р.Справа № 818/5085/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Старостіна В.В. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2013р. по справі № 818/5085/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сокор"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Сокор", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000422230 від 14.06.2013 р.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2013р. по справі № 818/5085/13-а адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сокор" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сумах від 14 червня 2013 року № 0000422230 про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю "Сокор" по податку на прибуток в сумі 71344 грн.

Відповідач, Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, та зазначає, що ТОВ "Сокор" не надано переконливих доказів на підтвердження реальності операції щодо переробки брухту чорних металів отриманих від контрагента - ТОВ "Стилторг", а також вважає, що господарські операції між ТОВ "Сокор" та ТОВ "Стилторг" оформлені лише документально без їх фактичного виконання та документи, які були складені між ТОВ "Сокор" та ТОВ "Стилторг" не є первинними документами бухгалтерського обліку відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» та складені в порушення пп.1.2 п.1, пп.2.1, п.2, пп.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2013р. по справі № 818/5085/13-а та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 03.06.2013 року ДПІ у м. Сумах проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Сокор", з питань дотримання податкового та іншого законодавства по фінансово - господарських операціях з ТОВ "Стилторг" по податку на додану вартість за період з 01.12.2011 р. по 31.03.2012 р. та податку на прибуток за період з 01.10.2011 р. по 31.03.2012 р., про що було складено акт № 1929/2230/37524162/28 від 03.06.2013 року (а.с. 6 - 18).

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог пп. 14.1.27, п. 14.1 ст.14, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, занижено суму податку на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 57575 грн., в тому числі за ІІ- IV квартал 2011 р. на суму 30834 грн., за І квартал 2012 р. в сумі 26241 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем 14.06.2013 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000422230 (а.с.20), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 71344 грн., з яких 57075 грн. за основним платежем та 14269 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом - товариством з обмеженою відповідальністю "Стилторг" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а висновки відповідача про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Стилторг" ґрунтуються на припущеннях.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У відповідності п. 14.1.27 Податкового кодексу України, витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

У відповідності до п.п. 138.1, 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

З матеріалів справи встановлено, що 21.12.2011 р. між ДП «Укроборонсервіс» та ТОВ «Сокор» було укладено договір № Д29.1.9.1.1/589 на поставку брухту чорних металів вид 3, вид 501, вид 509 на загальну суму 835860,87 грн. Умови поставки - EXW Інкотермс 2000 (а.с. 29-30). На виконання даного договору ДП «Укроборонсервіс» відвантажено товар та складено видаткові накладні від 30.12.2011 р. № ТВВВ-00901 та від 17.01.2012р. № ТВВВ-00906 (а.с.31, 108). Оплата товару здійснено шляхом перерахування постачальника, що підтверджується виписками банку (а.с. 39-43).

Транспортування товару здійснювалось ФОП ОСОБА_1, та ФОП ОСОБА_2 що підтверджується товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі виконаних послуг, договорами на перевезення, виписками банку на оплату послуг (а.с. 32-38, 110-113).

Також, 29.12.2011 р. між Казенним підприємством Шосткинський казенний завод «Зірка» та ТОВ «Сокор» укладено договір № 10 на поставку брухту чорних металів вид 500 на загальну суму 304200,90 грн. Умови поставки - EXW Інкотермс 2000 (а.с. 99-100). Транспортування товару здійснювалось ФОП ОСОБА_1, та ФОП ОСОБА_2 що підтверджується товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі виконаних послуг, договорами на перевезення, виписками банку на оплату послуг (а.с. 101-107).

Як свідчать матеріали справи, з метою приведення брухту металевого вид 3, 500, 501, 509 до стандарту вид 2, між ТОВ "Сокор" (замовник) та ТОВ "Стилторг" (виконавець) 01.10.2011р. було укладено договір на переробку брухту металевого у відповідності до ДТСУ 4121-2002, згідно якого ТОВ "Стилторг" зобов'язується на власний ризик надати по завданню замовника з використанням власних матеріалів та засобів, а ТОВ "Сокор" зобов'язується прийняти та оплатити ці послуги, пов'язані з переробкою лому чорних металів у відповідності до ДТСУ 4121-2002 (а.с.44-46).

Реальність виконання договору на переробку брухту металевого у відповідності до ДТСУ 4121-2002 від 01.10.2011 р. № 32/10-11 підтверджується копіями додаткової угоди №1 від 01.12.2011 р. до договору № 32/10-11 від 01.10.2011 р. (а.с.47), акту прийому-передачі матеріалів для виконання послуг, пов'язаних з переробкою брухту чорних металів від 23.12.2011 р. (а.с. 48), акту виконаних послуг, пов'язаних з переробкою брухту чорних металів від 28.12.2011 р. (а.с. 49), податкової накладної № 473 від 28.12.2012 р. (а.с. 50).

Як вбачаться з матеріалів справи, розрахунки по даному договору здійснювались в безготівковій формі на загальну суму 310439,7 грн., в тому числі ПДВ - 43168,95 грн., що підтверджується копіями виписок банку (а.с.51, 52).

На час укладення договору та проведення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Стилторг", який був внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мав статус зареєстрованого платника податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.

В подальшому перероблений брухт чорних металів було передано на виконання договору від 03.06.2011р. № 79/9-51-11, укладеного між ТОВ «Сокор» та ДП «Завод ОБ та ВТ», на поставку брухту сталевого вид 2, що підтверджується договором поставки, специфікаціями, довіреностями, накладними, товарно-транспортними накладними, виписками банку на оплату товару, які містяться в матеріалах справи (а.с. 64-98).

Таким чином, отримані від ТОВ «Стилторг» послуги на переробку брухту металевого у відповідності до ДСТУ 4121-2002 (вид 2) використані ТОВ «Сокор» у господарській діяльності, оскільки включені до ціни товару, що поставлявся на ДП «Завод ОБ та ВТ» та досягнуто економічної вигоди яка полягає у отриманні прибутку. Дані обставини підтверджуються розрахунком собівартості поставленого товару.

Колегія суддів зазначає, що копіями документів первинного бухгалтерського обліку повністю підтверджується факт реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Стилторг", документи відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р.

Також колегія суддів зазначає, що згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. У разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на заниження суми податку на прибуток, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.

Податковим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені діючим законодавством, які надають йому правові підстави для заниження суми податку на прибуток в періоді, що перевірявся.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2013р. по справі № 818/5085/13-а суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2013р. по справі № 818/5085/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мінаєва О.М.