Ухвала суду № 36259025, 19.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 р.Справа № 820/5907/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Старостіна В.В. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2013р. по справі № 820/5907/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Немо ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

третя особа - Головне Управління Міндоходів у Харківській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Немо ЛТД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, третя особа - Головне Управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.09.2009 року №884 повністю та рішення від 25.09.2009 року №008772301 в частині нарахування штрафу в сумі 10524,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2013р. по справі № 820/5907/13-а адміністративний позов задоволено. Скасовані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.09.2009 р. № 884 повністю, рішення від 25.09.2009 р. № 0008772301 в частині нарахування штрафу в сумі 10524,00 грн.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2013р. по справі № 820/5907/13-а та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі направлення № 10131 від 01.09.2009 р. та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, працівниками ДПА у Харківській області була проведена планова перевірка за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій суб'єкта господарської діяльності ТОВ фірми "Немо ЛТД" (кафе "Райський сад"), який здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1, про що було складено акт № 8132/20/40/23/22625835 від 10.09.2009 р. (а.с. 78-81).

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем, а саме: 1) невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО у розмірі 109,95 грн.; 2) не проведення розрахункової операції через РРО, не роздрукування та не видача відповідного розрахункового документа на суму 85,05 грн.; 3) незабезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків, а саме за 01.05.2009 р., 05.05.2009 р., 09.05.2009 р., 14.05.2009 р., 15.05.2009 р., 17.05.2009 р., 18.05.2009 р., 20.05.2009 р., 31.05.2009 р., 02.06.2009 р., 03.06.2009 р., 25.06.2009 р.; 4) реалізація товарів, які не обліковані в установленому законодавством порядку та ведення з порушенням встановленого законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації, в кафе "Райський сад" за адресою: АДРЕСА_1, на загальну суму 5069,50 грн.; 5) реалізація тютюнових виробів без придбання відповідної ліцензії; 6) здійснення реалізації тютюнових виробів за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлені виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем 25.09.2009 року були прийняті рішення про застосування фінансових санкцій № 884 на суму 2700,00 грн. за порушення ст. 11-1, ч. 6 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0008772301 на суму 15194,00 грн. за порушення п. 1, 2, 9, 12, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (а.с. 11, 12).

Позивачем було оскаржено винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до органів державної податкової служби вищого рівня, однак прийнятими рішеннями ДПА у Харківській області № 4709/10/25-203 від 13.11.2009 р. та ДПА України № 13000/6/25-0415 від 16.12.2009 р. рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 884 від 25.09.2009 р. та № 0008772301 від 25.09.2009 р. залишені без змін, а скарги ТОВ фірми "Немо ЛТД" без задоволення (а.с. 26-40).

Позивач, не погодившись з даними рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій звернувся до суду з позовом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2010 року, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Немо ЛТД» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, за участю третьої особи Державної податкової адміністрації у Харківській області задоволено в повному обсязі. Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.09.2009р. №884 повністю, рішення від 25.09.2009р. №0008772301 скасовано в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10524,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2010 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2010 року скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.06.2013 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Немо ЛТД» задоволено частково. Скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2010 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2010 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв'язку з тим що судами не було досліджено обставини щодо встановленого на підприємстві позивача порядку обліку матеріальних цінностей, з урахуванням зазначених позивачем обставин про здійснення господарської діяльності не лише за місцем проведення перевірки, а також не вжито належних заходів для встановлення фактичних обставин справи, зокрема щодо зазначених в актах перевірки фактів, з якими податковий орган пов'язує вчинення позивачем правопорушення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень про застосування фінансових санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ фірма "Немо ЛТД" здійснює торговельну діяльність за адресою: АДРЕСА_1, на підставі виданого торгового патенту серії ТПБ № 324556 від 17.04.2009 р. (а.с. 13). Відповідно до ліцензії та додатку до ліцензії, ТОВ фірма "Немо ЛТД" має право на проведення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (а.с. 14, 15).

Відповідно до договору оренди приміщення № 32-0000012 від 01.12.2008р., укладеного між ТОВ фірма "Немо ЛТД" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар), орендарем прийнято у тимчасове володіння приміщення - кафе з літнім майданчиком та дискоклубом (літ. Б-2) (за винятком барної стійки, що міститься в залі), загальною площею 479,92 кв.м, басейн, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8-9). Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_1 від 01.01.2009 р., місцем здійснення діяльності ФОП ОСОБА_2 зазначено кафе за адресою: АДРЕСА_1.

Колегія суддів встановила, що у кафе за місцем проведення перевірки, здійснюється підприємницька діяльність двома окремими суб'єктами господарювання ТОВ фірмою "Немо ЛТД", який здійснює реалізацію алкогольних напоїв виключно за барною стійкою, та ФОП ОСОБА_2, який здійснює господарську діяльність у іншій частині приміщення. Зазначені суб'єкти господарювання здійснюють спільне обслуговування відвідувачів кафе. При цьому ТОВ фірма "Немо ЛТД" здійснює торгівлю алкогольними напоями, ФОП ОСОБА_2 - іншими товарами кафе.

Стосовно застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за не проведення розрахункової операції через РРО, не роздрукування та не видачу відповідного розрахункового документа на суму 85,05 грн.; реалізацію тютюнових виробів без придбання відповідної ліцензії; здійснення реалізації тютюнових виробів за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка проведена у присутності бармена ОСОБА_1, в обов'язки якої входить продаж товару, який належить ТОВ фірмі "Немо ЛТД", а саме виключно алкогольних напоїв. Прийняття замовлень в кафе на літньому майданчику не здійснювала, оскільки там здійснює підприємницьку діяльність інший суб'єкт господарювання: замовлення приймаються офіціантами, які працюють у ФОП ОСОБА_2 При проведенні перевірки 09.09.2009р., прийняття замовлення у кафе, розташованому на літньому майданчику, здійснювалося офіціантами ФОП ОСОБА_2, які і видавали всі розрахункові документи.

Судом першої інстанції встановлено, що рахунок офіціанта від 09.09.2009 р. на суму 85,05 грн., що долучений до матеріалів перевірки (а.с. 75), перевіряючими отримано від відвідувачів літнього майданчику кафе, які здійснювали замовлення. При цьому, перевіряючі не були присутніми при проведенні розрахункової операції з продажу товарів (наданні послуг), перелік яких зазначено в пункті 2.2.7 акту перевірки. Зазначений рахунок не містить реквізитів підприємства. В день проведення перевірки 09.09.2009 р. прийняття замовлень у кафе здійснювалось офіціантом ФОП ОСОБА_2, яким і було видано загальний рахунок. Цей рахунок, згідно правової позиції позивача, було надано щодо оплати продажу товарів як позивачем, так і ФОП ОСОБА_2

Колегія суддів зазначає, що загальний рахунок не є належним доказом здійснення розрахункової операції між позивачем та покупцями на всю суму рахунку. До матеріалів справи не надано доказів та не доведено отримання позивачем коштів по вказаному рахунку.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи письмових пояснень бармена ОСОБА_1, при продажу 100 гр. горілки, 1 стакану соку, 1 пачки сигарет та іншого товару на загальну суму 85,05 грн., касовий чек не був виданий. Надавши оцінку вказаним поясненням, колегія суддів зазначає, що цими поясненнями не підтверджується факт продажу зазначених товарів, окрім горілки, які належать ТОВ фірма "Немо ЛТД", та працівником позивача.

Також, реалізація тютюнових виробів ТОВ фірмою "Немо ЛТД" не проводилася, оскільки позивачем взагалі продаж сигарет не здійснюється, сигарети, що знаходились на робочому місці бармена у кількості двох пачок, належали особисто бармену ОСОБА_1

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 203), ТОВ фірма "Немо ЛТД" має наступні види діяльності: оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; обслуговування напоями; пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення. ТОВ фірма "Немо ЛТД" має ліцензію на право роздрібної торгівлі лише алкогольними напоями.

Позивачем визнається факт продажу барменом позивача офіціанту ФОП ОСОБА_2 100 гр. горілки на суму 8,00 грн. без роздрукування та видачі чеку та не оскаржується рішення відповідача в частині застосування штрафних санкцій за це порушення у розмірі 40 грн.

Таким чином колегія суддів зазначає, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" є необґрунтованими. Враховуючи той факт, що суду не надано доказів, що підтверджують здійснення розрахункової операції з продажу тютюнових виробів між працівником позивача та покупцями, суд зазначає, що відповідачем не доведено факт реалізації тютюнових виробів саме позивачем - ТОВ фірмою "Немо ЛТД".

Також колегія суддів зазначає, що за непідтвердження відповідачем факту проведення реалізації тютюнових виробів, висновок про умови здійснення такої діяльності без наявності ліцензії, а також про перевищення максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами, та застосування у зв'язку з цим фінансових санкцій, передбачених абзацами 5 та 12 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", в загальній сумі 2700,00 грн., є безпідставним та необґрунтованим.

Враховуючи, що відповідачем не доведено факт прийняття готівкових коштів саме працівником ТОВ фірми "Немо ЛТД", застосування штрафних санкцій до позивача за не проведення розрахункової операції через РРО, не роздрукування та не видачу відповідного розрахункового документа на суму 77,00 грн., також є неправомірним.

Відсутність порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" виключає можливість застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 385,00 грн. за п. 1 ст. 17 цього Закону.

Щодо застосування в частині штрафних (фінансових) санкцій за реалізацію товарів, які не обліковані в установленому законодавством порядку та ведення з порушенням встановленого законодавство порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно п.п. 1, 3 і 5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.

Перевіряючими в ході перевірки було складено відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (ТМЦ), додаток №3 до акту перевірки (а.с. 76-77). Згідно відомості, було перелічено найменування окремих товарів, перелічені документи, за якими такі товари надійшли - кількість та вартість всього на момент надходження відповідно накладних, зазначено вибуття таких товарів - кількість та вартість всього на момент перевірки згідно контрольних стрічок РРО, встановлені суми надлишків та нестачі товарно-матеріальних цінностей.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено при розгляді справи судом апеляційної інстанції, що під час проведення перевірки на вимогу перевіряючих, барменом надавались: касова книга, накладні на товар, що знаходився в реалізації, інші накладні зберігалися у бухгалтера підприємства. При цьому, працівниками податкового органу складено відомість щодо оприбуткування товарів, до якої включено алкогольні напої. Бармен пояснила, що на вимогу перевіряючих головним бухгалтером, який є особою відповідальною за ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, можуть бути видані інші документи на товар, які зберігаються у бухгалтерії підприємства.

У відповідності п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, встановлено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах проводяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно з пунктами 6.2, 6.8 зазначеного Положення, первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером. Видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів з бухгалтерії і з архіву підприємства, установи працівникам інших структурних підрозділів може провадитися тільки за рішенням головного бухгалтера.

Пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст.ст. 1, 4, п. 5 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства, яка уособлює сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є принцип послідовності, який передбачає постійне застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.

Як вбачається з наказу генерального директора ТОВ фірми "Немо ЛТД" № 75/12-07 від 29.12.2007 р., п. 2.6 було наказано забезпечити зберігання всіх первинних документів, отриманих від третіх осіб, в бухгалтерії за місцезнаходженням бухгалтерії підприємства за адресою: м. Харків, Полтавський шлях, 29, кв. 51 (а.с. 192).

Враховуючи те, що позивач здійснювало свою господарську діяльність не лише у кафе, підприємство мало право визначити окреме місце для зберігання первинної документації, отриманої від третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до суду було надано видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, які підтверджують придбання товарів у постачальників та є первинними документами на підставі яких здійснюється бухгалтерський облік на підприємстві (а.с. 16-23).

Виходячи з вищевикладеного, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10139,00 грн. за реалізацію товарів, які не обліковані в установленому законодавством порядку та ведення з порушенням встановленого законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації є необґрунтованим та безпідставним.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності своїх рішень про застосування штрафних санкції до позивача.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкції відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2013р. по справі № 820/5907/13-а суд першої інстанції врахував ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12.06.2013 року, згідно ч.5 ст. 227 КАС України, та дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2013р. по справі № 820/5907/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 25.11.2013 р.