Ухвала суду № 36256810, 10.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року

Справа № 25794/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.,

за участі секретаря судового засідання Бєлкіної Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

В липні 2010 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000292341/0 від 03.09.2009 року; визнати декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 року з додатками до неї такою, що не відповідає нормам чинного законодавства.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції представник позивача уточнив позовні вимоги, просив залучити в якості відповідача також Головне управління державного казначейства у Львівській області в особі Управління державного казначейства у Галицькому районі м.Львова, визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.09.2009р. №0000292341/0 та стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства у Львівській області в особі Управління державного казначейства у Галицькому районі м.Львова на користь Товариства суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 91 734,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.09.2009р. №0000292341/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 27520,20 грн.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить таке скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що скаржуване податкове повідомлення рішення прийнято правомірно.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за період 05, 06, 07, 08, 09, 10, 11 місяць 2008 року та 01, 02 місяць 2009 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 1814/23-409/06725046від 21.08.2009р., згідно якого встановлено порушення п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2009р. в сумі 91 734,00 грн.: Довідка щодо сум залишку відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість) заповнені з порушенням вимог наказу ДПА України від 17.03.2008р. №159 „Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість», (в графі 1 розрахунку, залишок суми відємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду вказано невірно: за даними платника-128720,00 грн., за даними перевірки-84181,00 грн.).

На підставі зазначеного Акту перевірки Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова 03.09.2009р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000292341/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2009 року в розмірі 91734,00 грн. Окрім того, в податковому повідомленні-рішенні вказано, що заявлена до відшкодування сума податку на додану вартість на момент перевірки позивача відшкодована та у відповідності до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Товариству нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 27520,20 грн.

Судом першої інстанції встановлено, апелянтом не заперечується, а позивачем не оскаржується, що дії товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» щодо розрахунку бюджетного відшкодування за червень 2009 року не відповідають вимогам пп. 7.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктам 5.12. Наказу ДПА України від 30.05.1997р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» та Методики розрахунку показників Додатка 2.

Разом з тим, оскільки представником Управління державного казначейства у Галицькому районі м.Львова Головного управління державного казначейства у Львівській області надано інформацію суду першої інстанції щодо ненадходження від Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова висновків на відшкодування податку на додану вартість на суму 91 734,00 грн. для товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз», а відтак апелянт не надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій та протиправно прийшов до висновку про застосування таких на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв вірне рішення про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року у справі № 2а-6755/10/1370 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя Р.М. Гулид

суддя В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 13.12.2013 року