Ухвала суду № 36256337, 18.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9774/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБорисюк Л.П., Собківа Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Корсім» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Корсім» пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 лютого 2013 року № 0000362220/1871 та № 0000352220/1870.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 29 грудня 2012 року по 14 січня 2013 року відповідачем на підставі наказу від 29 грудня 2012 року № 1664-ІІ, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78. статті 79 Податкового кодексу України проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Приватного підприємства «Корсім» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Петвторпром» за періоди діяльності травень-липень, вересень-жовтень, грудень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 16 січня 2013 року № 7/2220/30978643, яким встановлено порушення Приватним підприємством «Корсім»: статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, а саме: заниження підприємством об'єкта оподаткування прибутку підприємств за період з 1 травня 2011 року по 31 грудня 2011 року у розмірі 795 665 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за період з 1 травня 2011 року по 31 грудня 2011 року у розмірі 183 003 грн.; пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме: підприємством занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 159 134,13 грн..

На підставі складеного акту перевірки, 06 лютого 2013 року Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000362220/1871, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 183 003 грн., з якої: за основним платежем - 183 003 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0 грн..; № 0000352220/1870, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 189 328,84 грн., з якої: за основним платежем - 159 134,13 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 30 194,71 грн.

Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення щодо визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток такими, що суперечать вимогам чинного податкового законодавства, звернувся із позовом до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, підприємством надано на перевірку оригінали усіх необхідних документів, що й зазначено безпосередньо в акті перевірки (податкові накладні, видаткові накладні, виписки банку, протоколи погодження цін, договір купівлі-продажу вторсировини по взаємовідносинам з ТОВ «Петвторпром», розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за відповідні періоди), що підтверджують факт надання відповідного товару контрагенту. Вимоги до оформлення первинних документів, які встановлені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від -6.07.1999 року, виконані в повній мірі.

Відповідно до зазначених документів господарська діяльність підприємства підтверджується наступним.

03 січня 2011 року між ТОВ «Петвторпом», як продавцем, та ПП «Корсім», як покупцем, укладено договір № 11, за умовами якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає та сплачує вартість вторинної сировини (макулатура). Згідно пункту 2.1 договору, ціна та асортимент вторинної сировини вказується в протоколах погодження (додаткових угодах), які є невід'ємною частиною даного договору. У відповідності до пункту 5.1 договору, прийом вторинної сировини здійснюється по кількості та якості на складі покупця. Після підписання покупцем накладних про отримання вторинної сировини, вона вважається переданою по кількості та якості.

03 січня 2011 року між ТОВ «Петвторпром» та ПП «Корсім» підписаний протокол погодження ціни, згідно якого вартість однієї тонни макулатури складає 1 600 грн.

15 березня 2011 року між ТОВ «Петвторпром» та позивачем підписаний протокол погодження ціни, згідно якого вартість однієї тонни макулатури складає 1 650 грн.

11 травня 2011 року підписаний протокол погодження ціни, згідно якого вартість однієї тонни макулатури складає 1 500 грн.

01 червня 2011 року підписаний протокол погодження ціни, згідно якого вартість однієї тонни макулатури складає 1 400 грн.

Згідно видаткових накладних, наявних в матеріалах справи, ТОВ «Петвторпом» поставлено ПП «Корсім» товар (макулатуру) на загальну суму 1 251 699,20 грн.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Петвторпом» виписало на користь позивача податкові накладні, які містяться в матеріалах справи.

На підтвердження перерахування коштів за поставлений контрагентом товар, згідно виписаних рахунків-фактур, позивачем надано копії платіжних доручень та виписки по рахункам в ПАТ «Перший український міжнародний банк» і в ПАТ «КБ «Преміум».

Отже, судом встановлено, що зобов'язання згідно укладеного договору виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Петвторпом» та позивачем у повному обсязі, що підтверджується відповідними первинними документами.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 30 грудня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «Київський картонно-паперовий комбінат», як покупцем, та ПП «Корсім», як постачальником, укладено договір поставки № 1898/44/1210, за умовами якого постачальник зобов'язується в 2011 році поставити та передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору макулатуру в кількості 20 000 тонн.

20 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Київський картонно- паперовий комбінат», як покупцем, та Приватним підприємством «Корсім», як постачальником, укладено договір поставки № 2157/44/1211, за умовами якого постачальник зобов'язується в 2012 році поставити та передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору макулатуру в кількості 15 000 тонн.

02 січня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Київський картонно- паперовий комбінат», як покупцем, та Приватним підприємством «Корсім», як постачальником, укладено договір поставки № 240/44/0113, за умовами якого постачальник зобов'язується в 2013 році поставити та передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору макулатуру в кількості 1 000 тонн.

Згідно бухгалтерської довідки від 24 вересня 2013 року № 55, за період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Петвторпром», а саме: з 23 грудня 2010 року по 2 лютого 2012 року увесь об'єм придбаної вторинної сировини у ТОВ «Петвторпром» загальною кількістю 1 075 042 кг Приватним підприємством «Корсім» відсортовано, спресовано в тюки та реалізовано покупцям вторинної сировини в загальній масі товарної продукції (вторинної сировини), а саме: Публічному акціонерному товариству «Київський картонно-паперовий комбінат» реалізовано 7 930 800 кг., Публічному акціонерному товариству «Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат» - 3 450 330 кг., Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтек Б» - 678 980 кг., Публічному акціонерному товариству «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» - 1 686 637 кг.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ТОВ «Петвторпом», які фактично підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення позивачем законної мети його здійснення, висновки відповідача про те, що первинні документи складені за участю позивача та його контрагента не підтверджують факт здійснення господарських операцій, судом до уваги не приймаються.

Крім того, колегія суддів критично оцінює посилання податкового органу на акт перевірки від 15.03.2011 року №45/3-22-80-37250197 як на підставу нікчемності правочинів позивача з контрагентом, оскільки, згідно вимог чинного податкового законодавства, та позиції Вищого адміністративного суду, що викладена в його рішеннях, Акт перевірки не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків суб'єктів господарювання, не містить обов'язкового для нього припису, та не є правовим актом індивідуальної дії, а відтак висновки Акта перевірки не можуть апріорі бути доказовою базою при розгляді справи в суді, крім випадків коли факти, встановлені в Акті, підтверджені відповідним судовим рішенням (що набрало законної сили).

На момент здійснення позивачем господарських операцій, ТОВ «Петвторпром» було належним чином зареєстровано в якості суб'єкта господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не перебувало у стані припинення підприємницької діяльності, а відповідно здійснювало свою господарську діяльність.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент здійснення правовідносин із ТОВ «Петвторпром», позивач та контрагент були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи ТОВ «Петвторпром» не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб ТОВ «Петвторпром», правовідносини відбувалися на підставі договору, виконання якого та сплата коштів за яким підтверджується відповідними первинними документами наявними в матеріалах справи, згідно до чого ТОВ «Петвторпром» на адресу позивача були виписані податкові накладні, сума ПДВ за якими була включена позивачем до податкового кредиту за відповідний період.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що реальність товарності угод укладених між позивачем та контрагентом підтверджуються матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Водночас, суд не погоджується з твердженнями відповідача про нікчемність правочинів між позивачем і ТОВ «Петвторпром» і вважає такі доводи відповідача необґрунтованими і безпідставними, з огляду на відсутність належного документального підтвердження завідомо умисної мети і факту спрямованості правочинів на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, з чим частина перша ст. 228 ЦК пов'язує визначення порушення публічного порядку.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.