Ухвала суду № 36256020, 18.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4937/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В. І. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л. М.,

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України справу за апеляційною скаргою позивача - Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року у справі за адміністративною справою - Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Сервісний центр «Макет» про стягнення адміністративного-господарської санкції та пені, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2013 року позивач - Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Сервісний центр «Макет», в якому просив стягнути з Приватного підприємства «Сервісний центр «Макет» адміністративно-господарську санкцію у розмірі 4325,00 грн та пеню у сумі 124,41 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, у зв'язку з порушенням суду першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - необов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Київським обласним відділення Фонду соціального захисту інвалідів застосована адміністративного-господарська санкція за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4325, 00 грн те пеня за несвоєчасну сплату адміністративного-господарських санкцій у розмірі 124, 41 грн.

Вимоги Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про притягнення Приватного підприємства «Сервісний центр «Макет» до відповідальності та застосування до нього адміністративно-господарських санкцій основуються на звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою 10-ПІ за 2012 рік, поданим відповідачем до Фонду соціального захисту інвалідів, з якого випливає, що на підприємстві відповідача повинна працювати одна особа-інвалід. Проте, у графі, де має бути зазначена середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, відповідач не вказав жодної особи (а. с. 5).

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідач припустився помилки, не відобразивши у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів працюючу особу-інваліда ОСОБА_3, яка на той час фактично працювала на підприємстві та якій відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність.

Вищевказане підтверджується копією паспорта особи-інваліда на ім'я ОСОБА_3, пенсійним посвідчення особи, довідкою МСЕК про встановлення особі інвалідності довічно, наказом про прийняття її на роботу, трудовою книжкою, штатним розкладом Приватного підприємства «Сервісний центр «Макет» та довідкою, виданою Пенсійним фондом України про індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_3 (а. с.22-26, 28,29).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в даному випадку відповідачем не було порушено нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», оскільки фактично на підприємстві працював інвалід. У звіті відповідачем була допущена помилка, яка була спростована наданими відповідачем доказами.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» вказано, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Право інвалідів на працю, їх працевлаштування реалізується шляхом створення спеціального робочого місця, адаптацією основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Конституцією України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на Приватному підприємстві «Сервісний центр «Макет» з 02.03.2011 року працює одна особа-інвалід - ОСОБА_3, що підтверджується пенсійним посвідчення особи, довідкою МСЕК про встановлення особі інвалідності довічно, наказом про прийняття її на роботу, трудовою книжкою, штатним розкладом Приватного підприємства «Сервісний центр «Макет» та довідкою, виданою Пенсійним фондом України про індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_3 (а. с.22-26, 28,29).

Частиною другою статті 19 вищевказаного Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», зокрема, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно до ч. 2 ст.20 вказаного Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Київський окружний адміністративний суд вірно встановив, що у звіті Приватного підприємства «Сервісний центр «Макет» була допущена помилка, яка під час розгляду справи судом першої інстанції була спростована наданими відповідачем доказами (а. с. 22- 33).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях відповідача відсутній склад правопорушення, а тому застосування вимог ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» є безпідставним.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 199, 200, 205, 206, КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача - Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Л.В.Бєлова

Судді: Л. М. Гром,

М.С. Міщук

.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.