Ухвала суду № 36255792, 18.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4074/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київ-Атлантик Україна» до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Київ-Атлантик Україна» подано до Київського окружного адміністративного позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Миронівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 23.07.2013 р. №0001631501.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Київ-Атлантик Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено Акт перевірки, в якому були зафіксовані виявлені порушення п.198.2 ст.198, п. 201.1, п.201.4 ст.201, п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено суму податкового кредиту у жовтні 2012 р. на суму 41687,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумую податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 41687,00 грн., у листопаді 2012 р. на суму 33696,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) період на суму 33696,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у грудні 2012 р. на суму 33696,00 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Миронівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 23.07.2013 р. №0001631501, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 113075,00 грн., в тому числі 75383,00 грн. за основним платежем та 37692,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штраф).

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

ПАТ «Київ-Атлантик Україна» у вересні місяці 2012 р. було включено до податкового кредиту та реєстру податкових накладних за вересень 2012 р. помилкові суми 15943,61 грн. та 25742,67 грн. по контрагенту ТОВ «Крок-Плюс» та в жовтні 2012 р., включено до податкового кредиту та реєстру податкових накладних за жовтень 2012 р. помилкові суми 14126,70 грн. по контрагенту СФГ «Колос», та 19569,33 грн. по контрагенту ТОВ «Бізнесхолдинггруп» за рахунок математичної помилки бухгалтера.

ПАТ «Київ-Атлантик України» у листопад 2012 р. подано уточнюючу декларацію до декларації по ПДВ за вереснь 2012 р. та до декларації по ПДВ за жовтень 2012 р.

Податкові накладні по контрагенту ТОВ «Крок-Плюс»: від 05.09.2012 р. №17 на суму 154456,00 грн. в т.ч. ПДВ 25742,67 грн.; від 07.09.2012 р. №28 на суму 95661,66 грн. в т.ч. ПДВ 15943,61 грн. позивачем фактично отримано в листопаді 2012 р., що підтверджується листівкою зі штампом Укрпошти та книгою вхідної документації, вхідним штампом на податкових накладних.

Податкові накладні по контрагенту СФГ «Колос» від 15.10.2012 р. №2/2 на суму 84760,20 грн. в т.ч. ПДВ 14126,70 грн. та податкові накладні по контрагенту ТОВ «Бізнесхолдинггруп» від 24.10.2012 р. №11 на суму 117416,00 грн. в т.ч. ПДВ 19569,33 грн. фактично отримано в листопаді 2012 р., що підтверджено записом в книзі вхідної документації та вхідним штампом на податкових накладних.

ПАТ «Київ-Атлантик Україна» подало декларацію по ПДВ за жовтень 2012 р. та включило вищевказані податкові накладні по ТОВ «Крок-Плюс» до додатку 8 до декларації по ПДВ за жовтень 2012 р. з копіями первинних документів. Декларація по ПДВ з усіма відповідними додатками за жовтень 2012 р. прийнята в електронному вигляді до ДПА України без зауважень, про що свідчить квитанція про прийняття.

ПАТ «Київ-Атлантик Україна» подано декларацію по ПДВ за листопад 2012 р. та включно вищевказані податкові накладні по СФГ «Колос» до додатку 8 до декларації по ПДВ за листопад 2012 р. з копіями первинних документів. Декларація по ПДВ з усіма відповідними додатками за жовтень 2012 р. прийнята в електронному вигляді до ДПА України без зауважень, про що свідчить квитанція про прийняття.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що висновки податкового органу про заниження суму податкового кредиту у жовтні 2012 р. на суму 41687,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумую податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 41687,00 грн., у листопаді 2012 р. на суму 33696,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) період на суму 33696,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у грудні 2012 р. на суму 33696,00 грн. є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 23.07.2013 р. №0001631501 є таким, що прийнято протиправно.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:Л.М. Гром, М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.