Постанова № 36255795, 17.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9073/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КСГ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КСГ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування припису та постанов, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «КСГ» (далі - Позивач, ТОВ «КСГ») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі - Відповідач, ІДАБК) про: визнання протиправними дій Відповідача, що полягають у порушенні порядку проведення позапланової перевірки ТОВ «КСГ»; визнання протиправними та скасування припису від 23.05.2013 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, з вимогою з 23.05.2013 року заборонити експлуатацію нежитлових приміщень (мансарди) на АДРЕСА_1 до усунення порушення відповідно до вимог чинного законодавства, який виданий на ім'я ОСОБА_2 як уповноваженої особи ТОВ «КСГ»; визнання протиправною та скасування постанови №183/13 від 30.05.2013 року та №184/13 від 30.05.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем було правомірно проведено перевірку, висновки якої відповідають приписам чинного законодавства.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що спричинило прийняття неправильного рішення.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно частково, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції встановив, що 23.05.2013 року працівниками ІДАБК на підставі вимоги Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві №59/кол-1126 від 02.04.2013 року було проведено позапланову перевірку об'єкта будівництва ТОВ «КСГ» за адресою: вул. Пирогова, 4/26 (мансарда) у Шевченківському районі м. Києва з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил. У ході перевірки було встановлено, що власником нежитлового приміщення (горища), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 далі - нежитлове приміщення, на підставі свідоцтва про право власності від 19.04.1998 року є Позивач; нежитлове приміщення, відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 28.12.2012 року № 39 (далі - договір оренди) експлуатується під офіс ТОВ «Смарт мані»; Позивачем виконано будівельні роботи з реконструкції та капітального ремонту нежитлового приміщення, а саме влаштовано нові дверні прорізи в конструкціях стін та нові перегородки без документів, які б надавали право на виконання будівельних робіт, що є порушенням ст.ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; нежитлове приміщення експлуатується без прийняття його в експлуатацію після виконання будівельних робіт з реконструкції та капітального ремонту, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; у ході перевірки представниками Позивача заборонено Відповідачу здійснювати фотофіксацію виявлених порушень.

Результати перевірки зафіксовані в акті від 23.05.2013 року №б/н. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено припис від 23.05.2013 року №б/н про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано з 23.05.2013 року заборонити експлуатацію нежитлових приміщень до усунення порушення відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, за результатами перевірки складені: протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.05.2013 року, яким визначено, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.05.2013 року, яким визначено, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абз. 2 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Крім того, у протоколах зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудування відбудеться о 10:00 30.05.2013 року в приміщенні ІДАБК. За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Відповідачем 30.05.2013 року винесені постанови: №183/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 103 230,00 грн. (далі - постанова №183/13); №184/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 103 230,00 грн. (далі - постанова №184/13).

На підставі встановлених вище обставин, а також за наслідками системного аналізу приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України від 23.05.2011 року №553, Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМ України від 13.04.2011 року №466, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМ України від 13.04.2011 року №461, прийшов до висновку, що Позивачем не спростовано встановлені ІДАБК факти порушення містобудівного законодавства, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може повністю погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 7 п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553) підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Інспекції надійшов 14.05.2013 року за вх. № 7/26-1405/46 (а.с. 119) лист начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 02.04.2013 року №59/Кол-1126 з проханням провести перевірку інформації, викладену у колективному звернення мешканців будинку №4/26 по вул. Пирогова в м. Києві щодо можливих порушень будівельних норм під час будування на даху мансарди.

При цьому, оскільки приписи Порядку №553 не містять конкретно визначених реквізитів до вимоги правоохоронного органу про проведення перевірки, колегія суддів приходить до висновку про те, що ІДАБК мала правові підстави для здійснення Інспекцією позапланової перевірки дотримання Позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Крім того, суд апеляційної інстанції критично оцінює посилання Апелянта на недотримання Відповідачем вимог Закону України «Про порядок державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності з огляду на те, що в силу приписів ч. 2 ст. 2 останнього його дія не поширюється на відносини, що виникають, зокрема, під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність у ІДАБК права на проведення позапланової перевірки ТОВ «КСГ».

Водночас, судова колегія не може погодитися з твердженнями суду першої інстанції про правомірність винесення оскаржуваного припису та постанов з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, зі змісту акту про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (а.с. 59), технічного паспорту на громадський (виробничий) будинок (приміщення) (а.с. 92-95) загальний розмір площі приміщення за адресою: АДРЕСА_1, не змінювалась та складає 534,1 кв.м., що свідчить про помилковість твердження суду першої інстанції при визначенні розміру площі спірного приміщення.

Крім того, нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, було введене в експлуатацію, про що свідчить акт про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, який зареєстрований в Управлінні Держархбудконтролю 27.01.1998 року за № 35.

При цьому у п. 5 зазначеного акту вказано, зокрема, що влаштування нежитлових приміщень здійснювалось з гіпсокартонних перегородок. Зазначений факт підтверджується і технічним паспортом Позивача від 11.05.1998 року, де вказано, що перегородки влаштовані з гіпсокартону.

Пунктом 3.11. ДБН А.2.2.-3:2012 передбачено, що капітальний ремонт - це сукупність робіт, які передбачають втручання у несучі конструктивні системи при заміні або відновленні конструкцій, інженерних систем та обладнання введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва без зміни їх функціонального призначення та зовнішніх геометричних розмірів у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій територій.

За таких обставин колегія суддів погоджується з твердженнями Апелянта про те, що влаштування дверних прорізів або перегородок у розумінні ДБН А.2.2.-3:2012 не вважаються роботами з капітального ремонту, оскільки останні не передбачають втручання у несучі конструктивні системи.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що норми ДБН А.2.2.-3:2012 встановлюють склад та зміст проектної документації саме на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переснащення будинків, будівель, споруд, а не на нежитлові приміщення громадського призначення. У розділі 3 «Терміни та визначення понять» зазначеного ДБН А.2.2.-3:2012 визначено поняття реконструкції як перебудови введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

Тобто, ну думку суду апеляційної інстанції, Відповідачем не було подано доказів проведення Позивачем будівельних робіт, зокрема, робіт з реконструкції, оскільки, як було встановлено раніше, загальна плота нежитлових приміщень (мансарди) за адресою АДРЕСА_1, не змінювалась.

Крім іншого, колегією суддів враховується, що відповідно до п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року № 127 (далі - Інструкція №127) не належать до самочинного будівництва для громадських та виробничих будівель (приміщень): перепланування, пов'язані зі зміною загальної, основної та допоміжної площі за рахунок демонтування та влаштування перегородок (без порушення несучих конструкцій); збільшення або зменшення площі за рахунок демонтування чи влаштування перегородок (без порушення несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок), комор, утеплення і оздоблення стін; збільшення або зменшення площі за рахунок демонтування печей, грубок, камінів (без перекривання вентиляційних шахт, димоходів); зміна призначень невиробничих приміщень; улаштування чи закриття віконних або дверних прорізів у внутрішніх не капітальних стінах тощо.

При цьому, на думку колегії суддів, технічний паспорт на невиробниче приміщення від 25.07.2013 року підтверджує відповідність вищезазначеного приміщення проекту та чинному законодавству України, оскільки згідно п. 3.2 Інструкції №127 у разі самочинного будівництва на оригіналах інвентаризаційної справи, технічного паспорта і копіях планових матеріалів, що їх видають власникам, на вільному від записів місці, з лицьового боку проставляють штампи встановленого зразка:

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що Відповідачем не було доведено, а судом першої інстанції належним чином перевірено факт виконання Позивачем капітального ремонту або інших робіт без документів, які б надавали право на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання положень зазначеної статті постановою КМ України від 27.04.2011 року №557 затверджено Порядок віднесення об'єктів будівництва до IV та V категорій складності (далі - Порядок №557).

Згідно п. 2 вказаного Порядку віднесення об'єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником.

Разом з тим, пунктом 7 Порядку №557 визначено, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

За наведеного випливає, що ІДАБК у ході проведення перевірки об'єктів самочинного будівництва за умови відсутності проектної документації має право самостійно визначати категорію складності таких об'єктів. При цьому, положення зазначеного Порядку №557 не обмежують право Відповідача встановлювати таку категорію виключно в межах IV та V.

Разом з тим, що, як було встановлено раніше, Інспекцією не було доведено факту виконання Позивачем робіт, на які передбачено отримання документів у відповідності до ст. ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», колегія суддів приходить до висновку про відсутність у Відповідача підстав для визначення категорії складності об'єкта будівництва.

Згідно абз. 4 п. 4, абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат; експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Водночас, враховуючи, що Відповідачем не було доведено факту порушення Позивачем містобудівного законодавства, колегія суддів вважає передчасними висновки суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваного припису та постанов про накладення штрафу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду - скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КСГ» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КСГ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправними дій та визнання протиправними та скасування рішень - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимог задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 23.05.2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві №183/13 від 30.05.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на товариство з обмеженою відповідальністю «КСГ».

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві №184/13 від 30.05.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на товариство з обмеженою відповідальністю «КСГ».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.