Постанова № 36255772, 17.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4650/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу споживчого товариства «Дубль три» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2013 року у справі за поданням Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків споживчого товариства «Дубль три», -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 року Тетіївська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Заявник, Тетіївська ОДПІ) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з поданням про визнання обґрунтованого адміністративного арешту майна споживчого товариства «Дубль три» (далі - Відповідач, СТ «Дубль три»).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.08.2013 року подання задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Відповідач відмовився від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення, рішення про накладення адміністративного арешту майна СТ «Дубль три» є обґрунтованим.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні вимог подання відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

При цьому, клопотання представника Апелянта Д.Ю. Мамаєва від 17.12.2013 року про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника в іншому судовому засіданні судовою колегією було оцінено критично, оскільки інтереси Відповідача вправі представляти директор, а також будь-яка інша уповноважена на те особа.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Вирішуючи вказану справу, суд першої інстанції встановив, що 31.07.2013 року в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято наказ №98 про проведення фактичної перевірки СТ «Дубль три» у період з 21.08.2013 року терміном 10 діб.

27.08.2013 року посадовими особами Тетіївської ОДПІ на підставі зазначеного наказу та направлень на перевірку від 21.08.2013 року №№1098, 1099 здійснено вихід на юридичну адресу Відповідача з метою проведення фактичної перевірки СТ «Дубль три».

Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, продавець СТ «Дубль три» після ознайомлення з наказом про проведення фактичної перевірки, направленнями на перевірку та службовими посвідченнями працівників Тетіївської ОДПІ, відмовився від підписання розписки про ознайомлення з направленням та проведення перевірки та від допуску посадових осіб органів ГУ Міндоходів у київській області до проведення фактичної перевірки, про що посадовими особами Заявника складені відповідні акти (а.с. 9 та а.с. 10).

У зв'язку з вищевикладеним, як вірно зазначив суд першої інстанції, начальник відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового контролю та митного аудиту ГУ Міндоходів у Київській області звернувся до керівника Тетіївської ОДПІ з проханням застосувати умовний адміністративний арешт майна СТ «Дубль три».

Рішенням заступника начальника Тетіївської ОДПІ №1 від 27.08.2013 року застосовано умовний адміністративний арешт майна Відповідача.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 16, 81, 94 ПК України прийшов до висновку, що оскільки працівники Відповідача відмовилися допустити посадових осіб Тетіївської ОДПІ до проведення фактичної перевірки, у Позивача були наявні правові підстави для застування арешту майна платника податків.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Приписи пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України визначають, що арешт майна може бути застосовано, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що арешт майна як винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, застосовується у випадку відмови платника податку від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Водночас колегією суддів враховується, що приписи п. 75.1 ст. 75 ПК України визначають, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Отже законодавець чітко розрізняє камеральні, документальні та фактичні перевірки, що свідчить про неможливість ототожнення понять «документальна перевірка» та «фактична перевірка».

Однак, суд першої інстанції не врахував, що накладення арешту на підставі пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України можливо виключно у випадку відмови платника податків від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, посадові особи Тетіївської ОДПІ здійснювали вихід на юридичну адресу СТ «Дубль три» з метою проведення фактичної перевірки платника податків, недопуск посадових осіб податкового органу до якої не тягне за собою застосування арешту майна.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості рішення Тетіївської ОДПІ від 27.08.2013 року №1 про застосування адміністративного арешту майна Відповідача.

Водночас, судова колегія критично оцінює посилання Апелянта на відсутність у Позивача законних підстав для проведення фактичної перевірки СТ «Дубль три», оскільки останнім не подано доказів оскарження у встановленому законом порядку наказу від 31.07.2013 року №98 про проведення фактичної перевірки Відповідача.

Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, а тому вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити повністю, а постанову суду - скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу споживчого товариства «Дубль три» - задовольнити повністю.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2013 року у справі за поданням Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків споживчого товариства «Дубль три» - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні подання відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.