Ухвала суду № 36255663, 12.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12803/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

12 грудня 2013 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевич М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд», звернулось до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 06.02.2013 №100250000/2013/500038/2.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 06.02.2013 №100250000/2013/500038/2.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, представник Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України подав апеляційну скаргу про скасування постанови суду першої інстанції та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» згідно вантажно-митної декларації від 05.02.2013 року №100250000/2013/023990 подало Київській регіональній митниці до митного оформлення товар «Форель (Trout gut) роду Oncohrynchus mykiss, охолоджена, з головою і зябрами, без нутрощів, склад: риба, без харчових добавок, без приправ, без теплової кулінарної обробки, не консервована, транспортована у коробках із пінопласту, заповнених льодом, клас риби Sup, розмірні ряди: 1-2 кг - 96,90 кг; 3-4 кг - 2871,60 кг; 4-5 кг - 985,80 кг. Загальна чиста вага - 3954,30 кг. (заводи Н-109, Н-72, ST-106, Т-302). Термін придатності: до 15.02.2013. Виробник: Norway Royal Salmon AS. Торговельна марка: NORWAY ROYAL SALMON. Країна виробництва: Норвегія (NO)». Митна вартість товару була задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору), в розмірі 6,97 доларів США за одиницю.

В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу відповідні документи.

За результатом перевірки митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість, проведення процедури консультацій, Київською регіональною митницею було винесено рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 06.02.2013 року №100250000/2013/500038/2, яким було скориговано митну вартість товару «Форель (Trout gut) роду Oncohrynchus mykiss, виробник Norway Royal Salmon AS, країна виробництва Норвегія», з 6,97 доларів США за одиницю до 12,97 доларів США за одиницю.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку про необґрунтованість застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості товару, ніж заявлений декларантом у вантажній митній декларації.

Колегія суддів, ознайомившись з матеріалами справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, повністю погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Статтею 265 Митного кодексу України встановлено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу.

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Відповідно до ст.266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі неможливості застосування жодного з методів 1-5, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до п.11 постанови КМУ від 20.12.2006 року №1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Як встановлено судом першої інстанції, за наслідками подання позивачем вантажної митної декларації від 05.02.2013 №100250000/2013/023990, Київською регіональною митницею витребувано з товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» додаткові документи для підтвердження митної вартості ввезеного товару, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інші документи щодо підтвердження митної вартості товару (за бажанням декларанта).

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» листом від 05.02.2013 року №42 повідомив митний орган про те, що товариство не може надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Разом з тим, суд першої інстанції обґрунтовано звернтає увагу на ту обставину, що надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач посилається на ту обставину, що документи, що подало товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до митного оформлення товару містили певні розбіжності, а саме: в зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу від 01.02.2010 №133 зазначено, що плата проводиться через 30 календарних днів, однак з рахунку, що підтверджує оплату від 31.01.2013 №64700, вбачається, що оплата була здійснена через 45 днів; в вантажно-митній декларації від 05.02.2013 №100250000/2013/023990 відсутні реквізити доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 01.02.2010 №133 та інформації, щодо пролонгації вказаного договору; в експортній декларації країни відправлення від 31.01.2013 №020190-2013007506 вказано, що поставка товару здійснювалась на умовах CIP Klaipeda, проте в вантажно-митній декларації від 05.02.2013 №100250000/2013/023990 та в товаросупровідних документах зазначено, що поставка товару здійснювалась на умовах FCA Oslo.

Однак, правомірним є висновок суду першої інстанції, що дійсно в експортній декларації країни відправлення від 31.01.2013 року №020190-2013007506 умови поставки визначено як -CIP Klaipeda. Разом з тим, враховуючи, що іншими документами (договір, інвойс, довідка) підтверджується поставка товару на умовах FCA Oslo, відповідачем не наведено суду доказів, що відповідні розбіжності вплинули на визначення митної вартості товару.

Позивачем надані суду першої інстанції копії витягу з інформаційного бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків» Державного підприємства «Держзовнішінформ», з яких вбачається, що: вартість форелі охолодженої за умовами поставки FOB Норвегія станом на 13.01.2013 складає 6,34 долара США за кг (№2 (196) за 2013 рік); вартість форелі охолодженої за умовами поставки FOB Норвегія станом на 16.12.2012 складає 5,72 долара США за кг; вартість форелі охолодженої за умовами поставки FOB Норвегія станом на 10.02.2013 складає 6,24 долара США за кг.

Отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що митна вартість, визначена Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» відповідає вартості подібного товару з Норвегії за відповідний період.

Таким чином, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що посилання митного органу на відсутність деяких складових вартості товару не підтверджено, а також не спростовує правильність визначення декларантом митної вартості товару за ціною договору, не ставить під сумнів достовірність і точність відомостей про вартість товару, які містяться в передбачених законом і доданих до декларації для митного оформлення товару основних документах.

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначає, що митний орган має право самостійно визначити митну вартість товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, якщо декларантом вона була визначена за основним методом, лише у випадку, якщо відповідно до вимог чинного законодавства основний метод не може бути застосовано або якщо визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару за умови проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості.

Разом з тим, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що відповідач не надав зазначених митних декларацій на основі яких скориговано митну вартість товару за вантажною митною декларацією та жодним чином не обґрунтував розмір скоригованої митної вартості.

Статтею 57 глави 9 Митного кодексу встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2). Кожний наступний метод застосовується лише у гззі. якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3).

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в ст. 58 МК.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК. Подані документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК.

В ході розгляду справи представник Київської регіональної митниці не спростував в суді першої інстанції контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. З ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 МК та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.

Таким чином, в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не надав будь-яких доказів правомірності винесеного оскаржуваного рішення, а всі доводи, на які відповідач посилається спростовані матеріалами справи.

Підсумовуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.