Ухвала суду № 36255127, 12.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9221/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

12 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія-Т» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.13р. у справі №826/9221/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія-Т» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.05.13р. №0001242204 та №0001252204.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.13р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що господарські операції позивача з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» мали товарний характер та були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач-1 подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» за період з 01.12.11р. по 31.07.12р., за результатами якої складено акт від 13.05.13р. №879/22-4/31571463.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 31.05.13р.:

№0001242204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 162 307,50 грн., в т.ч. основний платіж - 129 846 грн., штрафні (фінансові) санкції - 32 461,50 грн.;

№0001252204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 168 790 грн., в т.ч. основний платіж - 137 232 грн., штрафні (фінансові) санкції - 31 558 грн.

Підставою для прийняття спірних повідомлень - рішень слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог:

п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму податку на прибуток у розмірі 137 232 грн., в т.ч. по періодах: за 4 кв. 2011р. - 11 000 грн., за 1 кв. 2012р. - 12 6534 грн., 2 кв. 2012р. - 50 594 грн., 3 кв. 2012р. - 8 750 грн.;

п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість на суму 128 846 грн., в т.ч. за грудень 2011р. - 9 565 грн., за січень 2012р. - 21 008 грн., за лютий 2012р. - 23 088 грн., за березень 2012р. - 19 667 грн., за квітень 2012р. - 13 873 грн., за травень 2012р. - 19 312 грн., за червень 2012р. - 15 000 грн., липень 2012р. - 8 333 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що господарські операції позивача з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» не спрямовані на настання реальних правових наслідків в силу відсутності у підприємств - контрагентів майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у таких обсягах, що встановлено актами ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 15.03.12р. №531/22-4/37817014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Онікс Компані ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами продавцями та підприємствами - покупцями за період листопад - грудень 2011 року та січень - березень 2012 року» та від 01.03.13р. № 429/22.3-17/37889288 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.01.12р. по 30.10.12р.».

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи оформлені з порушенням вимог податкового законодавства, а відтак відсутні правові підстави для формування за такими господарськими операціями податкового кредиту та валових витрат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Таким чином, право на валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували обґрунтованість понесених витрат, зокрема розкривали зміст та обсяг господарської операції, підстави для висновку про правомірне віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту суми вартості таких послуг відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач у перевіряємому періоді відобразив операції з придбання у ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» інформаційних послуг.

Водночас, наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні містять лише загальну назву наданих послуг (інформаційні послуги), без деталізації змісту та обсягу таких послуг; не містять інформації про посаду, прізвище та ініціали особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу податкового законодавства такі документи не є належно оформленими первинними документами.

Судом першої інстанції під час розгляду справи витребовувались у позивача інші первинні документи, які б розкривали зміст та обсяг придбаних послуг, а також їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства, однак такі документи позивачем ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час перегляду постанови у суді апеляційної інстанції подані не були.

Апелянтом не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи про неможливість здійснення спірних господарських операцій контрагентами позивача свідчать акти ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 15.03.12р. №531/22-4/37817014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Онікс Компані ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами продавцями та підприємствами - покупцями за період листопад - грудень 2011 року та січень - березень 2012 року» та від 01.03.13р. № 429/22.3-17/37889288 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.01.12р. по 30.10.12р.», якими встановлено відсутність у підприємств фактичних та технічних можливостей для здійснення господарських операцій такого роду.

Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальнее виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочинами надані послуги виконані саме цими контрагентами.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія-Т» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.13р. у справі №826/9221/13-а - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.13р. у справі №826/9221/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особами, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.