Ухвала суду № 36252661, 17.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року справа №805/13052/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Гонтаренко М. Е., представників позивача Куриленка М.В. за довіреністю від 2 серпня 2013 року, представника відповідача Макіян Г.М. за довіреністю Макіян Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 р. у справі 805/13052/13-а (головуючий І інстанції Шинкарьова І.В.) за позовом Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» до виконуючого обов'язки ректора Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» про визнання дій, що полягають у ненаданні відповіді на запит на інформацію та у ненаданні інформації на запит протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2013 року Всеукраїнська громадська організація «Комітет конституційно-правового контролю» звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до виконуючого обов'язки ректора Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» про визнання дій відповідача, що полягають у ненаданні відповіді на запит на інформацію та у ненаданні інформації на запит протиправними

Позов мотивовано тим, що відповідач на запит структурного підрозділу позивача про надання інформації в порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації» протиправно не надав відповіді на цей запит та будь яких запитуваних документів.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 р. в задоволенні позову відмовлено.

Відповідач не погодившись з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, шляхом визнання протиправними бездіяльності позивача щодо ненадання відповіді на запит про надання інформації.

Представник позивача в судовому засіданні в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, з мотивів що викладені в апеляційній скарзі проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважають, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без задоволення.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без задоволення. Суду надав заперечення про незгоду з доводами апеляційної скарги та пояснив, що незважаючи на те що відповідачем була надана відповідь на запит позивача, відповідач не є розпорядником публічної інформації.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, сторін. перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, встановила наступне.

Всеукраїнська громадська організація «Комітет конституційно-правового контролю» є юридичною особою та громадською організацією (арк.спр.82-119).

Відповідно до Положення про Управління контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» зазначене управління є консультативно-дорадчим структурним підрозділом цієї громадської організації. Вказане положення затверджено наказом позивача №02/1-09 від 21 січня 2009року.

Відповідно до п. 4.3 розділу 4 цього положення вказаний структурний підрозділ має право надсилати запити на інформацію та отримувати інформацію від державних органів та закладів сфери освіти і науки, їх посадових та службових осіб.

6 березня 2013р. Управління контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки звернулось до відповідача з запитом про надання публічної інформації №121/1-13, у якому просило надати належним чином засвідчені копії: Статуту ВНЗ; свідоцтва про реєстрацію ВНЗ; довідки про включення ВНЗ до Державного реєстру ВНЗ України з додатками; ліцензії ВНЗ та додатків до неї; довідки з ЄДРПОУ; правил прийому до ВНЗ у 2013 році; положення про приймальну комісію ВНЗ; наказу про затвердження складу приймальної комісії ВНЗ; плану роботи та графіку засідань приймальної комісії ВНЗ; дислокації приміщень, які задіяні для підготовки та проведення прийому абітурієнтів до ВНЗ; встановлені квоти для прийому до ВНЗ різних категорій осіб, а також додатково надіслати перепустки до ВНЗ наведеному у ньому переліку осіб, забезпечити розміщення на інформаційних стендах Вищого навчального закладу об'яв Управління, забезпечити запрошення представників від Комітету та Управління на засідання приймальної комісії та інші заходи пов'язані з проведенням приймальної компанії до вищого навчального закладу.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем на вказаний запит було надано відповідь від 20.06.13 №201-232, яка була надіслана простою кореспонденцією відповідно до якої позивачеві були спрямовані документи які були зазначені в запиті та додатково надіслано перепустки для представників Комітету та управління зазначених в запиті та повідомлено, що об'яви управління розміщено на інформаційних стендах приймальної комісії та в учбовому корпусі ДонУЕП. Зазначена відповідь на запит була спрямована позивачеві простою кореспонденцією, що підтверджується Книгою реєстрації поштових відправлень відповідача та пояснювальними записками працівників відповідача (а.с. 49-50).

Разом з цим позивач стверджує, що зазначену відповідь він не отримував.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не є особою, яка надає освітні послуги та не є розпорядником публічної інформації в розумінні Закону України «Про вищу освіту» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Як вбачається з Статуту приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» та не заперечується сторонами університет є суб'єктом освітньої діяльності, є юридичною особою, діє на умовах повної господарської самостійності та самофінансування та будь якого бюджетного фінансування не отримує. Ректор Університету призначається його власниками та виконує функції згідно зі ст. 32 Закону України «Про вищу освіту», відповідає за результати діяльності університету перед власниками, є підзвітним власникам і організує виконання їх рішень.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про вищу освіту» безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник - ректор (президент), начальник, директор тощо. Керівник вищого навчального закладу в межах наданих йому повноважень, вирішує питання діяльності вищого навчального закладу, затверджує його структуру і штатний розпис, видає накази і розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами вищого навчального закладу, представляє вищий навчальний заклад у державних та інших органах, відповідає за результати його діяльності перед органом управління, у підпорядкуванні якого перебуває вищий навчальний заклад виконує кошторис, укладає угоди, дає доручення; приймає на роботу та звільняє з роботи працівників; забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку; визначає функціональні обов'язки працівників; формує контингент осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі; відраховує та поновлює на навчання осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за погодженням з органами студентського самоврядування; контролює виконання навчальних планів і програм; контролює дотримання всіма підрозділами штатно-фінансової дисципліни; забезпечує дотримання службової та державної таємниці; здійснює контроль за якістю роботи викладачів, організацією навчально-виховної та культурно-масової роботи, станом фізичного виховання і здоров'я, організовує побутове обслуговування учасників навчально-виховного процесу та інших працівників вищого навчального закладу; разом із профспілковими організаціями подає на затвердження вищому колегіальному органу громадського самоврядування вищого навчального закладу правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після затвердження підписує його. Керівник вищого навчального закладу відповідає за провадження освітньої діяльності у вищому навчальному закладі, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна. Для вирішення основних питань діяльності відповідно до статуту керівник вищого навчального закладу створює робочі та дорадчі органи, а також визначає їх повноваження. Керівник вищого навчального закладу щорічно звітує перед власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) та вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу.

Аналізуючи встановлені обставини справи та зазначені норми законів колегія суддів зазначає, що ректор приватного вищого навчального закладу, яке не отримує будь якого бюджетного фінансування не є розпорядником публічної інформації та суб'єктом освітньої діяльності, якому делеговані повноваження суб'єкта владних повноважень, а лише здійснює організаційно-управлінські функції передбачені Статутом та Законом України «Про вищу освіту» щодо діяльності ввіреного йому вищого навчального закладу.

Крім того зі змісту запиту про надання публічної інформації вбачається, що частина питань цього запиту містить в собі прохання до відповідача здійснити певні дії, а саме надіслати перепустки до ВНЗ наведеному у ньому переліку осіб, забезпечити розміщення на інформаційних стендах Вищого навчального закладу об'яв Управління, забезпечити запрошення представників від Комітету та Управління на засідання приймальної комісії та інші заходи пов'язані з проведенням приймальної компанії до вищого навчального закладу, які за нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації» не можуть бути віднесені до публічної інформації.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини у справі та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду без змін з мотивів викладених в цій ухвалі..

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 р. у справі 805/13052/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 р. у справі 805/13052/13-а залишити без змін

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі

Повний текст складено та підписано колегією суддів 20 грудня 2013 року

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва