Постанова № 36252378, 19.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Спасова Н.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року справа №805/14160/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Коханюк А.Р., представника позивача за довіреністю Скоблікова С.Л., представників відповідача за довіреністю Карташевої О.О., Букреєвої С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "ПЖФ "Гарант-Сервіс" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 р. у справі № 805/14160/13-а (головуючий І інстанції Спасова Н.В.) за позовом Приватного підприємства "ПЖФ "Гарант-Сервіс" до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000431500, № 0000101502 від 03.07.2013 р.,-

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "ПЖФ Гарант-Сервіс" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000431500 та № 0000101502 від 03.07.2013 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року відмовлено в задоволені позовних вимог.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою задовольнити позов та стягнути витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, щодо реальності здійснення господарських операцій та вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, вважає, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню. Надав суду заяву про зміну апеляційних вимог, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою задовольнити позов та стягнути витрати по сплаті судового збору.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважають, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Приватне підприємство «ПЖФ Гарант-Сервіс» зареєстроване в якості юридичної особи 18.06.2007 року виконавчим комітетом Димитровської міської ради Донецької області (т. 1 а.с. 42,43, 45-54), є платником податку на додану вартість та перебуває на обліку в Красноармійській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «ПЖФ Гарант-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.01.2012 по 31.01.2012 та податку на прибуток за період з 01.01.2012 по 31.03.2012 за операціями з платниками податків ТОВ «Спецфундамент-плюс».

За результатами перевірки складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки № 405/15-02/35191601 від 14.06.2013 року. (т.1 а.с. 23-41)

Відповідно до висновків зазначеного акту встановлено відсутність об'єктів оподаткування при отриманні послуг за період з 01.01.2012 по 31.03.2012 по ланцюгу руху послуг від постачальника ТОВ «Спецфундамент- Плюс» до ПП «ПЖФ Гарант- Сервіс» . Правові наслідки у вигляді права на витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та податковий кредит з ПДВ можуть мати реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності, які фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Операції не мали реального товарного характеру та оформлені первинними документами, що суперечать законодавчим та нормативним актам та є такими, що не мають юридичної сили і доказовості.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ПП « ПЖФ Гарант-Сервіс»: пп. 14.1.27 п.14.1 ст. 14, пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14, п. 138.2. ст. 138, п. 138.8. ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України, в результаті безпідставного завищення витрат у зв'язку з включенням до витрат операційної діяльності по рядку 05 Декларацій витрати на ремонт та обслуговування житлових будинків по постачальнику ТОВ «Спецфундамент- Плюс» ( код за ЄДРПОУ 33972540) занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 23398,00 грн., у тому числі : 1 квартал 2012 року - 23398,00 грн; п.44.1 ст.44, п. 198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 22284,00 грн., у тому числі : січень 2012 - 22284,00 грн. (т.1 а.с.40-41)

На підставі висновків зазначеного акту Красноармійською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області 03 липня 2013 року прийняте податкове повідомлення рішення № 0000431500, яким у зв'язку із порушенням пп. 14.1.27 п.14.1 ст. 14, пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14, п. 138.2. ст. 138, п. 138.8. ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України, приватному підприємству «ПЖФ Гарант- Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 35097,00 грн., у тому числі : 23398,00 грн. - основний платіж та 11699,00 грн. - штрафні санкції. (т.1 а.с.19) та прийняте податкове повідомлення рішення № 0000101502, яким у зв'язку із порушенням п.44.1 ст.44, п. 198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України приватному підприємству «ПЖФ Гарант- Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 33426,00 грн., у тому числі : 22284,00 грн.- основний платіж та 11142,00 грн. - штрафні санкції.(т.1 а.с.20)

Відмовляючи в задоволені вимог суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено реальність здійснення ТОВ «Спецфундамент-Плюс» робіт з прочистки вентиляційних каналів, герметизації міжпанельних і температурних швів, електромонтажних робіт, робіт по заміні труб холодного водопостачання, центрального опалення та з прибирання снігу та посипки м-нів Молодіжний, Світлий, Восточний у м. Димитрові Донецької області, з чим не погоджується і колегія суддів, з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконаних робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Так, за приписами п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Згідно п.п. 138.1.1. п. 138.1, п.138.6 наведеної статті витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

У п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п. 138.4. та п. 138.5. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням того, що датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Пунктом 139.1.9 статті 139 визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 189.4 статті 189 цього Кодексу, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи),у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів /послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В пункті 201.1 статті 201 ПК України визначено обов'язок платника податків надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, обов'язкові реквізити, перелік яких вказаний у п.п.а)-і).

Пунктами 200.1-200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 цієї ж статті, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України 201.8 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до матеріалів справи рішенням Димитровської міської ради від 09.12.2009 року № V/50-10 про передачу функцій з управління, вирішено передати з 01.01.2010 року функції з управління житловими будинками мікрорайонів «Молодьожний», «Світлий», «Восточний» в кількості 96 будинків (згідно переліку) ПП «ПЖФ Гарант-Сервіс». (а.с.131 т.1)

В додатку 1 до вказаного рішення наведено перелік будинків мікрорайонів «Молодьожний», «Світлий», «Восточний», що передаються в управління ПП «ПЖФ Гарант-Сервіс».(а.с.132-133 т.1)

Позивачем 05 січня 2012 року між ПП «ПЖФ Гарант - Сервіс» (Замовник) та «ТОВ «Спецфундаментбуд-Плюс» (Підрядник) укладений договір підряду №1/2 (а.с.74 т.1)

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, підрядник зобов'язався, у відповідності з наданою Замовником кошторисною документацією, виконати та здати у строк встановлений п.3.1 вказаного Договору, роботи по заміні трубопровода центрального опалення на об'єктах Замовника, розташованих в м. Димитрові Донецької області.

Відповідно до пунктів 2.1. договору підряду, загальна вартість робіт визначалася на підставі договірної ціни та кошторисної документації, наданої Замовником, та складала 41332,02 грн., у тому числі ПДВ - 6888,67 грн.

Згідно п. 3.1 договору підряду, строки виконання робіт з моменту підписання договору до 31 січня 2012 року.

Додатковою угодою № 1 до договору №1/2 від 06.01.2012 року, вносились зміни щодо зазначення коду ЄДРПОУ підрядника.

На підтвердження реальності договорів підряду позивачем надані договірні ціни 2-4-9 та 2-4-10 на заміну центрального опалення в житлових домах, локальні кошториси № 2-4-9 та № 2-4-10 на заміну центрального опалення, відомості ресурсів до локального кошторису № 2-4-9 та № 2-4-10 на заміну центрального опалення, загальновиробничі витрати (до прямих витрат) по заміні центрального опалення, акти прийому виконаних підрядних робіт за січень 2012 року № /1, відомості ресурсів до актів № /1, загальновиробничі витрати (до прямих витрат) по актам за січень 2012 року, податкові накладні № 487 та № 486 від 31.01.2012 року.

Колегія суддів зазначає, що суми зазначені в актах прийому виконаних підрядних робіт за січень 2012 року № /1 відповідають зазначеним сумам в податкових накладних № 487 та № 486 від 31.01.2012 року.

05 січня 2012 року між ПП «ПЖФ Гарант - Сервіс» (Замовник) та «ТОВ «Спецфундаментбуд-Плюс» (Підрядник) укладений договір підряду №2/2 (а.с.78 т.1)

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, підрядник зобов'язався, у відповідності з наданою Замовником кошторисною документацією, виконати та здати у строк встановлений п.3.1 вказаного Договору, роботи по заміні труб холодного водопостачання на об'єктах Замовника, розташованих в м. Димитрові Донецької області.

Відповідно до пунктів 2.1. договору підряду, загальна вартість робіт визначалася на підставі договірної ціни та кошторисної документації, наданої Замовником, та складала 4869,32грн., у тому числі ПДВ - 811,55грн.

Згідно п. 3.1 договору підряду, строки виконання робіт з моменту підписання договору до 31 січня 2012 року.

Додатковою угодою № 1 до договору №2/2 від 06.01.2012 року, вносились зміни щодо зазначення коду ЄДРПОУ підрядника.

На підтвердження реальності договорів підряду позивачем надані договірна ціна 2-1-7 на заміну труб холодного водопостачання, локальна смета № 2-1-7 на заміну труб холодного водопостачання, відомості ресурсів до локального кошторису № 2-1-7 на заміну труб холодного водопостачання, загальновиробничі витрати (до прямих витрат) по заміні труб холодного водопостачання, акт прийому виконаних підрядних робіт за січень 2012 року № /1, відомості ресурсів до акту № /1, загальновиробничі витрати (до прямих витрат) по акту за січень 2012 року, податкова накладна № 488 від 31.01.2012 року.

Колегія суддів зазначає, що суми зазначені в акті прийому виконаних підрядних робіт за січень 2012 року № /1 відповідають зазначеним сумам в податковій накладній № 488 від 31.01.2012 року.

05 січня 2012 року між ПП «ПЖФ Гарант - Сервіс» (Замовник) та «ТОВ «Спецфундаментбуд-Плюс» (Підрядник) укладений договір підряду №3/2 (а.с.85 т.1)

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, підрядник зобов'язався, у відповідності з наданою Замовником кошторисною документацією, виконати та здати у строк встановлений п.3.1 вказаного Договору, електромонтажні роботи на об'єктах Замовника, розташованих в м. Димитрові Донецької області.

Відповідно до пунктів 2.1. договору підряду, загальна вартість робіт визначалася на підставі договірної ціни та кошторисної документації, наданої Замовником, та складала 24987,72грн., у тому числі ПДВ - 4164,62 грн.

Згідно п. 3.1 договору підряду, строки виконання робіт з моменту підписання договору до 31 січня 2012 року.

Додатковою угодою № 1 до договору №3/2 від 06.01.2012 року, вносились зміни щодо зазначення коду ЄДРПОУ підрядника.

На підтвердження реальності договорів підряду позивачем надані договірні ціни 2-21-8 та 2-21-12 на електромонтажним роботам в житлових домах, локальні кошториси № 2-21-8 та № 2-21-12 на електромонтажні роботи, відомості ресурсів до локального кошторису № 2-4-9 та № 2-4-10 на електромонтажні роботи, загальновиробничі витрати (до прямих витрат) по електромонтажним роботам, акти прийому виконаних підрядних робіт за січень 2012 року № /1, відомості ресурсів до актів № /1, загальновиробничі витрати (до прямих витрат) по актам за січень 2012 року, податкові накладні № 489 та № 490 від 31.01.2012 року.

Колегія суддів зазначає, що суми зазначені в актах прийому виконаних підрядних робіт за січень 2012 року № /1 відповідають зазначеним сумам в податкових накладних № 489 та № 490 від 31.01.2012 року.

05 січня 2012 року між ПП «ПЖФ Гарант - Сервіс» (Замовник) та «ТОВ «Спецфундаментбуд-Плюс» (Підрядник) укладений договір підряду №4/2 (а.с.65 т.1)

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, підрядник зобов'язався, у відповідності з наданою Замовником кошторисною документацією, виконати та здати у строк встановлений п.3.1 вказаного Договору, роботи по прочистки вентиляційних каналів на об'єктах Замовника, розташованих в м. Димитрові Донецької області.

Відповідно до пунктів 2.1. договору підряду, загальна вартість робіт визначалася на підставі договірної ціни та кошторисної документації, наданої Замовником, та складала 11916,76грн., у тому числі ПДВ -1986,13 грн.

Згідно п. 3.1 договору підряду, строки виконання робіт з моменту підписання договору до 31 січня 2012 року.

Додатковою угодою № 1 до договору №4/2 від 06.01.2012 року, вносились зміни щодо зазначення коду ЄДРПОУ підрядника.

На підтвердження реальності договорів підряду позивачем надані договірна ціна 2-3-2 на роботи по прочистки вентиляційних каналів в житлових домах, локальний которис № 2-3-2 на роботи по прочистки вентиляційних каналів, загальновиробничі витрати (до прямих витрат) по роботам по прочистки вентиляційних каналів, акт прийому виконаних підрядних робіт за січень 2012 року б/н, загальновиробничі витрати (до прямих витрат), податкова накладна № 491 від 31.01.2012 року.

Колегія суддів зазначає, що суми зазначені в акті прийому виконаних підрядних робіт за січень 2012 року відповідають зазначеним сумам в податковій накладній № 491 від 31.01.2012 року.

05 січня 2012 року між ПП «ПЖФ Гарант - Сервіс» (Замовник) та «ТОВ «Спецфундаментбуд-Плюс» (Підрядник) укладений договір підряду №5/2 (а.с.61 т.1)

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, підрядник зобов'язався, у відповідності з наданою Замовником кошторисною документацією, виконати та здати у строк встановлений п.3.1 вказаного Договору, роботи по герметизації між панельних та температурних швів на об'єктах Замовника, розташованих в м. Димитрові Донецької області.

Відповідно до пунктів 2.1. договору підряду, загальна вартість робіт визначалася на підставі договірної ціни та кошторисної документації, наданої Замовником, та складала 909,04 грн., у тому числі ПДВ - 151,51грн.

Згідно п. 3.1 договору підряду, строки виконання робіт з моменту підписання договору до 31 січня 2012 року.

Додатковою угодою № 1 до договору №5/2 від 06.01.2012 року, вносились зміни щодо зазначення коду ЄДРПОУ підрядника.

На підтвердження реальності договорів підряду позивачем надані договірна ціна 2-14-1 на роботи по герметизації між панельних та температурних швів в житлових будинках, локальний кошторис № 2-14-1 на роботи по герметизації між панельних та температурних швів, відомості ресурсів до локального кошторису № 2-14-1 на роботи по герметизації між панельних та температурних швів, загальновиробничі витрати (до прямих витрат) на роботи по герметизації між панельних та температурних швів, акт прийому виконаних підрядних робіт за січень 2012 року № /1, відомості ресурсів до акту № /1, загальновиробничі витрати (до прямих витрат) по акту за січень 2012 року, податкова накладна № 492 від 31.01.2012 року.

Колегія суддів зазначає, що суми зазначені в акті прийому виконаних підрядних робіт за січень 2012 року № /1 відповідають зазначеним сумам в податковій накладній № 492 від 31.01.2012 року.

05 січня 2012 року між ПП «ПЖФ Гарант - Сервіс» (Замовник) та «ТОВ «Спецфундаментбуд-Плюс» (Підрядник) укладений договір підряду №6/2 (а.с.57 т.1)

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, підрядник зобов'язався, у відповідності з наданою Замовником кошторисною документацією, виконати та здати у строк встановлений п.3.1 вказаного Договору, прибирання снігу та посипка м-ні Молодіжний, Світлий, Восточний, розташованих в м. Димитрові Донецької області.

Відповідно до пунктів 2.1. договору підряду, загальна вартість робіт визначалася на підставі договірної ціни та кошторисної документації, наданої Замовником, та складала 50686,81грн., у тому числі ПДВ - 8447,80 грн.

Згідно п. 3.1 договору підряду, строки виконання робіт з моменту підписання договору до 31 січня 2012 року.

Додатковою угодою № 1 до договору №6/2 від 06.01.2012 року, вносились зміни щодо зазначення коду ЄДРПОУ підрядника.

На підтвердження реальності договорів підряду позивачем надані договірна ціна 2-1-1 на прибирання снігу та посипка м-ні «Молодіжний», «Світлий», «Восточний», локальний кошторис № 2-1-1 на роботи по прибиранню снігу та посипка, відомості ресурсів до локальної смети № 2-1-1 на прибирання снігу та посипка, загальновиробничі витрати (до прямих витрат) на прибирання снігу та посипка, акт прийому виконаних підрядних робіт за січень 2012 року № /1, відомості ресурсів до акту № /1, загальновиробничі витрати (до прямих витрат) по акту за січень 2012 року, податкова накладна № 493 від 31.01.2012 року.

Колегія суддів зазначає, що суми зазначені в акті прийому виконаних підрядних робіт за січень 2012 року № /1 відповідають зазначеним сумам в податковій накладній № 493 від 31.01.2012 року.

Оплата за вказаними договорами підтверджується банківськими виписками від 31.01.2013 року.

Зазначені податкові накладні відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (т.1 а.с.135-147).

Крім того виконання зазначених договорів підтверджується також актами виконаних робіт, складеними майстром ПП «ПЖФ Гарант - Сервіс» - ОСОБА_5 (т.1 а.с.160-167), актами приймання робіт з прочищення вентиляційних каналів та прибирання снігу (т.1 а.с.168-191) підписаним мешканцями будинків, що знаходяться в управлінні позивача. Посилання суду першої інстанції на те, що з цих актів виконаних робіт та актів приймання робіт з прочищення вентиляційних каналів та прибирання снігу не можна встановити ким фактично та коли саме були виконані роботи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував ці докази, оскільки зі змісту вказаних актів вказані в них роботи відповідають предмету договорів укладених позивачем з контрагентом, вказані роботи проводились в січні 2012 року саме за цими договорами, протилежних доказів, що свідчать про невідповідність вказаних доказів виконаним робіт за договорами в матеріалах справи не містяться. Зазначені акти на думку колегії суддів у сукупності з іншими дослідженими доказами є непрямими доказами фактичного виконання робіт контрагентом позивача.

Відповідно до податкових декларацій з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за січень 2012 року ( т.1 а.с.148-159) позивачем витрати по операціям з ТОВ «Спецфундаментбуд-Плюс» до валових витрат господарської діяльності, що враховуються при визначенні бази оподаткування та на підставі вищезазначених податкових накладних сформував податковий кредит.

Тобто з матеріалів справи вбачається, що наявні договори та складені на їх виконання первинні документи, податкові накладні, які є належними доказами правомірності формування позивачем валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до частини 1 статі 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Посилання суду першої інстанції, як на підставу не підтвердження позивачем господарських операцій з контрагентом, на складення підрядником «ТОВ «Спецфундаментбуд-Плюс» локальних кошторисів, хоча умовами договорів підряду визначено їх складання на позивача, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки порушення зазначених умов договору не впливає на формування податкової звітності в разі фактичного виконання таких договорів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено фактичне виконання робіт та відповідачем не доведено належними доказами протилежне.

Стосовно посилання суду першої інстанції та відповідача щодо висновків перевірки ТОВ «Спецфундаментбуд-Плюс» Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, за якою складено акт № 1230/224/33972540 від 21.03.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спецфундаментбуд-Плюс» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Пей Нет» за січень, лютий 2012 року, яким встановлено відсутність ТОВ «Спецфундаментбуд-Плюс» за місцезнаходженням - Харківська обл., м. Харків, вул. Гарібальді, буд.4, кв.5 (т.1 а.с.212-247), колегія суддів не приймає, оскільки безпосередньо перевірка на цього підприємства не здійснювалась та діючий Податковий кодекс України не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Відповідно до матеріалів справи, відповідачем під час перевірки фактично не були дослідженні первинні документи.

Зустрічна звірка безпосередньо між позивачем та його контрагентом за спірний період податковим органом не проводилась.

Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету або встановлено порушення податкового законодавства з боку контрагенту, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Доводи про незнаходження ТОВ «Спецфундаментбуд-Плюс»за юридичною адресою, відсутність основних фондів, виробничих активів, технічного персоналу тощо, не можуть бути доказами не виконання цих робіт, оскільки, сама перевірка проводилась 21.01.2013р, тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції, значно пізніше січня 2012 р.

Посилання на те, що у контрагента позивача відсутні основні фонди, працівники, складські приміщення, устаткування, необхідного для здійснення фінансово-господарської діяльності, про що свідчить акт перевірки, колегія суддів зазначає, що відсутність інформації про відсутність достатніх основних фондів, складських приміщень, виробничіх активів та технічного персоналу не є достатнім свідченням неможливості виконання договору, оскільки одні лише ці відомості не є достатнім доказом відсутності чи наявності будь-яких видів майна у суб'єкта господарювання або можливості виконувати роботи та є лише припущенням.

Колегія суддів зазначає, що відсутні приписи які б вимагали від контрагента позивача наявності виробничих потужностей та певних основних засобів, як і те що відповідачем не доведено, що виконання господарських операцій по виконаю робіт вимагало наявності певної кількості працівників у штаті контрагентів позивача. Тобто, з вищевикладеного вбачається, що відповідними доказами не доведено недостатність працівників контрагента та відсутність інших умов для здійснення господарських операцій з позивачем.

На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що позивачем надано достатньо матеріалів в підтвердження реальності здійсненної господарської операції з контрагентом (ТОВ «Спецфундаментбуд-Плюс»), вищезазначене свідчить про реальність здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідно до акту перевірки, відповідачем під час перевірки були дослідженні первинні документи та податковим органом не було встановлено порушень в їх складені.

Крім того, ТОВ «Спецфундаментбуд-Плюс» на час здійснення господарських операцій мало статус юридичної особи та було платником податку. Відповідно до викладеного під час здійснення господарських операцій та складення первинних документів було зареєстровано як юридична особа, на момент проведення фінансово-господарської операції було платником податків, а тому мало право здійснювати господарську діяльність шляхом укладення договору.

Колегія суддів зазначає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи суду першої інстанції та відповідача про нікчемність зазначеного правочину, який не створює юридичних наслідків, з огляду на наступне.

Відповідачем не надано доказів, а так само не було встановлено судом першої інстанції фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та його контрагентами правочинів.

Таким чином, судом апеляційної інстанції не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідачем та судом першої інстанції також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що зазначений договір порушує публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави, лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - є тільки припущенням.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення № 0000431500 та № 0000101502 від 03.07.2013 року підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з порушенням вимог матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню з викладених в постанові підстав, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ПЖФ "Гарант-Сервіс" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 р. у справі № 805/14160/13-а задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 р. у справі № 805/14160/13-а скасувати.

Позовні вимоги Приватного підприємства "ПЖФ "Гарант-Сервіс" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 03.07.2013 року № 0000431500, яким збільшено Приватному підприємству "ПЖФ "Гарант-Сервіс" суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 35097,00 (тридцять п'ять тисяч дев'яносто сім) гривень.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 03.07.2013 року № 0000101502, яким збільшено Приватному підприємству "ПЖФ "Гарант-Сервіс" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33426,00 (тридцять три тисячі чотириста двадцять шість) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ПЖФ "Гарант-Сервіс" судові витрати в виді судового збору у розмірі 1544 (одна тисяча п'ятсот сорок чотири) гривні 28 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено та підписано колегією суддів 23 грудня 2013 року

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва