Ухвала суду № 36252247, 17.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року справа №805/14974/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Яманко В.Г., Васильєвої І.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Металургремонт" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 р. у справі № 805/14974/13-а (головуючий І інстанції Смагар С.В.) за позовом Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області до Товариства з додатковою відповідальністю "Металургремонт" про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за Списком №2 за період з 1 липня по 30 вересня 2013 року в сумі 65218 грн,13 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Управлінням Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Металургремонт» про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 1 липня 2013 року по 30 вересня 2013 року в сумі 65218 грн. 13 коп.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції стягнув з Товариства з додатковою відповідальністю «Металургремонт» на користь Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 з 1 липня по 30 вересня 2013 року у розмірі 65218 грн. 13 коп.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Товариство з додатковою відповідальністю «Металургремонт» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, преребуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування.

На підприємстві відповідача працювали особи, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до пункту «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788 XII, тобто за Списком № 2. Позивачем їм відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.

Позивачем на адресу відповідача виставлялись листи-повідомлення із розрахунками фактичних витрат (за липень-вересень 2013р.) на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відносно працівників відповідача.(а.с.10-36)

Управлінням Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя в позові були заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" список № 2 за період з 1 липня 2013 року по 30 вересня 2013 року в сумі 65218 грн. 13 коп.

Таким чином в результаті несплати фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідач має заборгованість у розмірі 65218 грн. 13 коп.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «а» статті 13 Закону), за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «б» статті 13 Закону) та інші (пункти «в» - «з» статті 13 Закону).

Відповідно до п.1 та 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 року (в редакції на момент виникнення спірних равовідносин),платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: 1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; 2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 року (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону N 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом N 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону N 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, у зв'язку з набранням чинності Законом України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV) з 1 січня 2004 року порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився.

Відповідно до п.6.1 «Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, (далі Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Відповідно до п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Згідно наведених законодавчих норм на відповідача покладається обов'язок відшкодування управлінню Пенсійного фонду фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій, призначених на підставі п. п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівників відповідача до набуття права на пенсію за віком відповідно Закону.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на порушення позивачем порядку надіслання вказаних розрахунків, оскільки за приписами п.6.8 Інструкції, в разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інше) орган Пенсійного фонду зобов'язаний надсилати розрахунки підприємству. Крім того, порушення строку надіслання не звільняє відповідача обов'язку з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 визначених законом.

Крім того апелянтом не заперечується обов'язок, щодо відшкодування управлінню Пенсійного фонду фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача, щодо невідповідності та недоведності сум визначених в розрахунках, оскільки зазначені розрахунки не були предметом судового оскарження, а доводи апелянта стосовно невідповідності сум ґрунтуються виключно на припущеннях. Крім того відповідач не був позбавлений права здійснити звірку з УПФУ щодо правильності розрахунків, але цим правом відповідач не скористався.

З огляду на викладене та беручи до уваги те що судами першої та апеляційної інстанції встановлено та апелянтом в апеляційній скарзі не заперечується, що спір у справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ (список № 2), обов'язок щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам покладено законом на відповідача.

Відповідачем суду не надано доказів погашення заборгованості перед позивачем по відшкодуванню пільгових пенсій у розмірі 65218 грн. 13 коп. Відповідно до викладеного відповідач повинен відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій позивачу у розмірі 65218 грн. 13 коп.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права, тому залишається без змін, а апеляційна скарга відповідача - без задоволення з викладених в даній ухвалі підстав.

Керуючись статтями 24, 69, 71, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Металургремонт" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 р. у справі № 805/14974/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 р. у справі № 805/14974/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва