Постанова № 36250145, 18.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Справа № 904/3680/13 господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метком Інвест"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 рокуу справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія ТБС"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Метком Інвест"простягнення коштів, В С Т А Н О В И В:

у травні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія ТБС" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метком Інвест" 102 846,01 грн. заборгованості за поставлений товар, 260,82 грн. пені та 652,06 грн. 3 % річних, а всього - 103 758,89 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2013 року позов задоволено в повному обсязі.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 29.10.2013 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами матеріальних та процесуальних норм, і просить судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким відмовити у позові.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, відносини сторін врегульовані договором № 0308МВАТБ від 03.08.2012 року, за умовами якого ТОВ "Торгівельна компанія ТБС" (постачальник) зобов'язалось поставити ТОВ "Метком Інвест" (покупець) товар, а останній в обумовленні строки та в повному обсязі оплатити цей товар.

Згідно специфікацією №1 до зазначеного договору встановлено, що покупець сплачує 10 % передоплати від суми договору. Оплата за товар, поставлений до 30 числа поточного місяця, здійснюється до 25 числа наступного місяця.

Пунктом 8.3 цього договору передбачено, що у разі порушення покупцем більше ніж на 5 (п'ять) календарних днів терміну сплати, останній сплачує продавцю пеню у розмірі 0,2 % від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який сплачується пеня від суми порушених грошових зобов'язань за кожен день прострочення порушення грошових зобов'язань.

Перевіряючи дотримання кожною із сторін своїх зобов'язань судами обох інстанцій встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв без будь-яких зауважень товар на загальну суму 2 613 165 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані та скріпленні печатками сторін, але останній лише частково розрахувався за цей товар і на час розгляду справи судом його борг перед позивачем складає 102 846,01 грн.

З огляду на вище наведене та те, що отримавши товар відповідач належним чином не виконав взятий на себе обов'язок щодо його повної оплати, позивач вправі вимагати сплати спірної суми боргу, з урахуванням відповідальності відповідача за порушення грошових зобов'язань, визначеної ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та умовами договору в примусовому порядку, а тому суд першої інстанції та апеляційний господарський суд правомірно постановили про задоволення позову, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 102 846,01 грн., 260,82 грн. пені та 652,06 грн. 3 % річних, і підстав для скасування чи зміни судових рішень за мотивів, наведених у касаційній скарзі, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко