Постанова № 36250149, 18.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Справа № 904/1976/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий світ технології"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 рокуу справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Чистий світ технології"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Клінінг-сервіс"простягнення коштів, В С Т А Н О В И В:

у березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Чистий світ технології" звернулось до господарського суду з позовом, у якому просило, з урахуванням заяви про зміну вимог, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінг-сервіс" 93 167 грн. заборгованості за товар, поставлений на умовах договору № 21/97-2 від 31.03.2010 року, 12 119,88 грн. пені, 48 169,86 грн. штрафу та 4 742,66 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2013 року позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 93 167 грн. боргу, 4 742,66 грн. річних, 774,88 грн. пені, 48 169,86 грн. штрафу, а в решті позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року рішення місцевого господарського суду частково скасовано. Постановлено про визнання недійсними пунктів 8.5, 8.6, 8.7, 8.7.1, 8.7.2 договору на поставку товару № 21/97-2 від 31.03.2010 року та стягнено з відповідача на користь позивача 93 167 грн. заборгованості, 4 742,66 грн. 3 % річних, 774,88 грн. пені, а в решті позову відмовлено.

Постанова апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 12.12.2013 року порушено касаційне провадження у справі, за скаргою позивача, у якій він посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, відносини сторін врегульовані договором № 21/97-2 від 31.03.2010 року, за умовами якого ТОВ "Чистий світ технології"(постачальник) зобов'язалось поставити ТОВ "Клінінг-сервіс" (покупець) товар, а останній прийняти та оплатити його вартість.

Пунктами 2.3. та 2.5. цього договору встановлено, що поставка товару за здійснюється за попередньою згодою сторін протягом 5 (п'яти) календарних днів після підписання даного договору згідно виставленого рахунку постачальника. Право власності на товар і ризик випадкової загибелі товару переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару, що підтверджується видатковою накладною, яка підписана уповноваженими представниками сторін. Дата отримання товару покупцем вказується у видатковій накладній.

Згідно п. 3.2 зазначеного договору, покупець здійснює оплату шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку:

- 10 471,68 грн., що еквівалентно 967,81 євро, що відповідає 4,35 % суми договору - сплачуються покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів по факту поставки товару;

- наступні платежі у розмірі 10 471 грн. 71 коп., що еквівалентно 967,81 євро, що відповідає 4,35 % суми договору сплачуються покупцем на розрахунковий рахунок постачальника починаючи із закінчення 90 календарних днів по факту поставки товару рівномірними сумами щомісяця протягом 22 - х календарних місяців.

У випадку порушення строків оплати товару, передбаченого даним договором, покупець сплачує пеню постачальнику у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент виникнення прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день затримки (п. 8.2. договору).

За п. 8.5. та п. 8.6. цього договору, покупець надає постачальнику право вимагати негайного повернення поставленого товару в разі затримки чергового платежу більш ніж на 5 (п'ять) календарних днів і право притримання такого простроченого в оплаті товару до моменту виконання покупцем свого зобов'язання оплатити товар в терміни, зазначені в даному договорі. Право постачальника застосовувати притримання товару як засобу забезпечення зобов'язань припиняється в момент повної оплати покупцем вартості товару, поставленого за цим договором. Повернення товару здійснюється покупцем самостійно на склад постачальника і в термін, зазначений у відповідній письмовій вимозі постачальника про повернення, при настанні умов п. 8.5. договору. Повернення товару можуть здійснювати і представники постачальника. Покупець зобов'язується не перешкоджати в такому випадку законним діям представників постачальника, спрямованим на виконання п. 8.5.- 8.6. договору.

Відповідно до 8.7. договору , у випадку неповернення товару покупцем згідно п.8.5.- 8.6. даного договору або перешкоджання якими-небудь діями чи бездіяльністю представникам постачальника забрати такий товар у покупця згідно п.8.4., постачальник має право:

8.7.1. стягнути з покупця штраф у розмірі 20% від вартості товару та вимагати передачу постачальнику товару для притримання на строк до повної оплати покупцем вартості товару, поставленого по даному договору;

8.7.2. стягнути з покупця штраф у розмірі 20% від вартості товару та в односторонньому порядку розірвати даний договір. При цьому вся залишкова на момент такого розірвання неоплачена вартість товару, поставленого за даним договором, повинна бути оплачена покупцем протягом 20 календарних днів після розірвання договору.

На виконання умов договору, згідно видаткової накладної № 2361 від 01.04.2010 року, яка підписана та скріплена печатками сторін, позивач поставив відповідачу товар на зальну суму 240 849,30 грн., який останній прийняв без будь-яких зауважень, проте в обумовленні строки повну вартість цього товару не сплатив, що ним і не заперечується.

За таких обставин, коли відповідач в порушення умов договору не розрахувався за поставлений йому товар, і це підтверджується належними та допустимими доказами, суд першої інстанції, з яким погодився у цій частині апеляційний господарський суд дійшли правильного висновку щодо наявності у позивача права вимагати сплати спірної суми боргу з урахуванням відповідальності відповідача за порушення грошових зобов'язань передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України та умовами договору в примусовому порядку, обґрунтовано стягнули з відповідача на користь позивача 93 167 грн. заборгованості, 4 742,66 грн. 3 % річних та 774,88 грн. пені, і підстав для скасування чи зміни постанови суду апеляційної інстанції в цій частині судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.

Предметом цього позову є вимоги про стягнення заборгованості за поставлений товар, а не розірвання договору, повернення товару та застосування відповідних санкцій, а тому підстав для стягнення штрафу не було і відмова у позові у цій частині є правомірною.

В той же час постанова апеляційного суду в частині визнання недійсними пунктів 8.5, 8.6, 8.7, 8.7.1, 8.7.2 договору не може залишатись в силі і підлягає скасуванню, оскільки встановлення штрафу за ті чи інші дії при виконанні договору не суперечать закону, передбачені цими пунктами події, при настанні яких у позивача виникає право вимагати повернення неоплаченого товару не пов'язуються з прямим обов'язком відповідача повернути оплачений ним товар і не позбавляють його права власності на нього, як на це посилається апеляційний господарський суд в обґрунтуванні недійсності окремих умов договору.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року у частині визнання недійсними пунктів 8.5, 8.6, 8.7, 8.7.1, 8.7.2 договору на поставку товару № 21/97-2 від 31.03.2010 року скасувати.

У решті постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року залишити без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко