Постанова № 36249810, 18.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Справа № 910/688/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мирошниченка С.В.,

суддів: Картере В.І. (доповідач),

Прокопанич Г.К.

за участю представників:

Вашкулата О.Ю. - Тригуба А.Ю.,

ТОВ "Юнона" - не з'яв.,

ТОВ "Промбуд" - не з'яв.,

арбітражного керуючого - не з'яв.,

ПАТ АК "Укргазбанк" - Канюка Я.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Вашкулата Олега Юрійовича

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013

та на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.04.2013

у справі № 910/688/13

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнона"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2013 (суддя Пасько М.В.) відмовлено в задоволенні заяви, зокрема, Вашкулата О.Ю. про визнання кредитором з грошовою вимогою до ТОВ "Промбуд" у розмірі 1013647,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 (колегія суддів у складі: суддя Разіна Т.І. - головуючий, судді Гарник Л.Л., Верховець А.А.) вказану ухвалу в частині відмови у задоволенні заяви Вашкулата О.Ю. про визнання кредитором з грошовою вимогою до ТОВ "Промбуд" у розмірі 1013647,00 грн. залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Вашкулат Олег Юрійович звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 18.04.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 в частині відмови в задоволенні заяви Вашкулата О.Ю. про його визнання кредитором з грошовою вимогою до ТОВ "Промбуд" у розмірі 1013647,00 грн. та прийняти нове рішення, яким визнати Вашкулата О.Ю. конкурсним кредитором боржника. Касаційна скарга мотивована тим, що судами при прийнятті оскаржених рішень порушено вимоги ст.ст. 1, 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Перевіривши повноту встановлення обставин у справі та правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- Вашкулат Олег Юрійович звернувся до господарського суду з заявою про визнання кредиторських вимог на суму 1012500,00 грн.;

- вимоги Вашкулата О.Ю. до боржника обґрунтовані неналежним виконанням останнім умов договору купівлі-продажу майнових прав № 14/35-12 від 27.01.2010, відповідно до умов якого боржник продав, а заявник купив майнові права на квартиру № 82, 12-й поверх, друга секція, загальною площею 77,11 м2 у житловому будинку № 35 по вул. Ямській в місті Києві;

- згідно з п. 3.1. ціна договору становить 1012500,00 грн.;

- на виконання п. 1.4 договору заявником та боржником 27.01.2010 було складено акт приймання-передачі майнових прав;

- обґрунтовуючи свою заяву скаржник вказував на те, що він здійснив повну оплату грошових коштів за придбання майнових прав на квартиру, однак боржник свої зобов'язання у повному обсязі не виконав, чим допустив порушення умов договору;

- розпорядником майна вимоги Вашкулата Олега Юрійовича до боржника не визнано.

Згідно з ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи, що провадження у справі порушено 15.01.2013 відповідно до приписів пункту 11 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення названого закону в редакції, що діяла до 19.01.2013.

Відповідно до ст.1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з положень ст.ст. 14, 15 Закону про банкрутство, обов'язок надання правового аналізу поданих кредитором письмових доказів, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог, покладений на господарський суд. При цьому кредитори, заявляючи вимоги до боржника, самостійно мають довести власні грошові вимоги виключно відповідними документами, тобто, грошові зобов'язання повинні бути встановлені як за розміром, так і за суттю. Водночас, докази, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредитора, повинні надавати право кредитору на звернення до боржника з грошовими вимогами у встановленому чинним законодавством порядку. Вимоги кредиторів щодо передачі індивідуально визначеного майна не можуть бути предметом звернення до боржника в процедурі банкрутства. До складу грошових зобов'язань не включаються речово-правові вимоги з повернення або передачі майна.

У зв'язку з викладеним, Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимоги заявлені Вашкулатом О.Ю. до боржника за своєю суттю не є грошовими. Договір купівлі-продажу майнових прав № 14/35-12 та акт приймання-передачі майнових прав, що підписані сторонами, не є підтвердженням саме грошового боргу боржника перед кредитором. В даному випадку боржник не зв'язаний з Вашкулатом О.Ю. обов'язком сплатити грошові кошти.

Отже, висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що у Вашкулата О.Ю. не виникло право грошової вимоги до боржника в розумінні Закону про банкрутство, є правильними, а відтак Вашкулата О.Ю. правомірно не включено до складу конкурсних кредиторів ТОВ "Промбуд".

На підставі викладеного, Вищий господарський суд України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни вказаних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Вашкулата Олега Юрійовича залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 та ухвалу господарського суду міста Києва від 18.04.2013 у справі № 910/688/13 залишити без змін.

Головуючий суддя:С. Мирошниченко Судді: В. Картере Г. Прокопанич