Ухвала суду № 36249728, 13.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 грудня 2013 року Справа № 904/6113/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2013 року

у справі № 904/6113/13 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія"

до товариства з обмеженою відповідальністю "МіК"

про стягнення 2 252 320, 00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МіК" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2013 року у справі № 904/6113/13, прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.10.2013 року повернуто касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2013 року у справі № 904/6113/13 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МіК" вдруге звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2013 року у справі № 904/6113/13. Заявник касаційної скарги просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2013 року у справі № 904/6113/13, прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до ст. 28 ГПК України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством та установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Згідно ч. 3 ст. 111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо вона підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" підписана директором Меркуловою О.А. Однак, доказів наявності у вказаної особи повноважень на її підписання скаржником до касаційної скарги не надано та в матеріалах даної справи такі документи відсутні.

З огляду на зазначене касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" підписана особою без подання належних доказів на право такого підпису, тобто особою, яка не мала права її підписувати, що є підставою для її повернення відповідно до п. 1 ч. 1 ст.1113 ГПК України.

В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскільки оскаржувана постанова Харківського апеляційного господарського суду набрала законної сили 19.09.2013 року, то з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 09.10.2013 року відповідно, а вказана касаційна скарга подана до суду 06.11.2013 року, про що свідчить штамп поштового відділення зв'язку на конверті, адресованому Дніпропетровському апеляційному господарському суду.

Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

Скаржником касаційної скарги заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги, скаржник зазначив, що обставиною, яка зумовила подання касаційної скарги з пропуском встановленого строку є усунення недоліків вказаних в ухвалі Вищого господарського суду України від 21.10.2013 року.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ухвала Вищого господарського суду України від 21.10.2013 року була направлена сторонам 23.10.2013 року, про що свідчить штамп Вищого господарського суду України на зворотній стороні ухвали.

Отже, своєчасне оскарження судового акту є суто організаційною проблемою скаржника.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Скаржником у якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано квитанцію від 07.10.2013 року № 1, в якій у графі "Призначення платежу" зазначено: "22030004, "Судовий збір Платник-ТОВ МІК ч/з МеркуловаОлена Анатоліївна", відтак не можливо встановити по якій саме справі сплачено судовий збір та за подання до якого суду, тому питання про повернення судового збору не розглядається.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 86, 110, п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "МіК" у відновленні строку на подання касаційної скарги.

2. Повернути касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2013 року у справі № 904/6113/13 (з доданими до неї документами).

3. Справу № 904/6113/13 повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді І.В. Алєєва

О.О. Євсіков