Ухвала суду № 36249721, 13.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 грудня 2013 року Справа № 5023/5116/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

розглянувши касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 року

у справі № 5023/5116/12 господарського суду Харківської області

за позовом кооперативу "Фортиссимо"

до Харківської міської ради,

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради,

товариства з обмеженою відповідальністю "НЦМ"

про визнання недійсним договору оренди, визнання нечинним п.8 додатку №2 до рішення №712/12 від 25.04.2012 року, визнання нечинним п.4 рішення №849/12 від 26.09.2012 року, визнання права на викуп та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року кооператив "Фортиссимо" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому ( з урахуванням заяви від 22.11.2012 року, яка фактично є заявою про зміну предмету позову - т. 1 а.с. 42-46), просив суд визнати недійсним договір оренди № 1885 від 01.08.2012 року; визнати нечинним п.8 додатку №2 до рішення 15-ої сесії 6-го скликання Харківської міської ради від 25.04.2012 року за №712/12; визнати нечинним п.4 рішення 19-ої сесії 6-го скликання Харківської міської ради від 26.09.2012 року за №849/12; визнати за позивачем право на викуп вказаних нежитлових приміщень та спонукати Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради укласти з позивачем договір купівлі-продажу цих нежитлових приміщень; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.04.2013 року у справі № 5023/5116/12 (суддя Яризько В.О.) у задоволенні позову відмовлено (т. 2, а.с. 140-146).

Не погоджуючись з постановленим судовим актом, Харківська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 року, рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2013 року у справі № 5023/5116/12 залишити в силі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.10.2013 року повернуто касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 року у справі № 5023/5116/12 на підставі п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України.

Харківська міська рада вдруге звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 року у справі № 5023/5116/12. Заявник касаційної скарги просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 року у справі № 5023/5116/12, рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2013 року у справі № 5023/5116/12 залишити в силі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскільки оскаржувана постанова Харківського апеляційного господарського суду набрала законної сили 31.07.2013 року, то з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 20.08.2013 року відповідно, а вказана касаційна скарга подана до суду 01.11.2013 року, про що свідчить штамп поштового відділення зв'язку на конверті, адресованому Харківському апеляційному господарському суду.

Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

Скаржником касаційної скарги заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги, скаржник зазначив, що обставиною, яка зумовила подання касаційної скарги з пропуском встановленого строку є усунення недоліків, вказаних в ухвалі Вищого господарського суду України від 21.10.2013 року.

Розглянувши клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ухвала Вищого господарського суду України від 21.10.2013 року була направлена сторонам 22.10.2013 року, про що свідчить штамп Вищого господарського суду України на зворотній стороні ухвали.

Отже, своєчасне оскарження судового акту є суто організаційною проблемою скаржника.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Судова колегія звертає увагу на те, що до касаційної скарги додано платіжне доручення № 934 від 13.08.2013 року, за яким вже повертався судовий збір ухвалою Вищого господарського суду України від 21.10.2013 року. Отже питання щодо повернення судового збору, сплаченого зазначеним платіжним документом не розглядається.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України "Про судовий збір", ст.ст. 86, 110, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Харківській міській раді у відновленні строку на подання касаційної скарги.

2. Повернути касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 року у справі № 5023/5116/12 (з доданими до неї документами).

3. Справу № 5023/5116/12 повернути до господарського суду Харківської області.

4. Повернути Харківській міській раді (місцезнаходження: 61200, м. Харків, майдан Конституції,7, код ЄДРПОУ 04059243) з Державного бюджету України 2408 (дві тисячі чотириста вісім) грн. 70 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 1230 від 30.10.2013 року.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді І.В. Алєєва

О.О. Євсіков