Постанова № 36248152, 23.12.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року Справа №811/3063/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М. розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача-1: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

до відповідача-2: Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення помилково сплаченого податку.

ОСОБА_1 звернувся з позовом. у подальшому уточненим, до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області та Головного управління державної казначейської служби України у Кіровоградській області про:

- визнання протиправною бездіяльності Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області щодо не вчинення дій, спрямованих на повернення ОСОБА_1 помилково сплачених сум податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 12 033,50 грн.;

- стягнення з Державного бюджету України через Головне Управління Державної казначейської служби у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 (Банк отримувача: ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ», Код Банку:320702, код ЄДРПОУ Банку: 20057663, Отримувач: ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ», Рахунок отримувача: 292429041, Призначення платежу: Поповнення карткового рахунку НОМЕР_2, ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1) помилково сплачений податок з доходів фізичних осіб за 2013 рік в сумі 12 033,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.07.2013 р. ним сплачено до Державного бюджету України податок з доходів фізичних осіб за 2013 рік в сумі 12 033,50 грн. в результаті отримання доходу від продажу земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, однак відповідно до п.172.1 ст.172 Податкового кодексу України дохід отриманий платником податку від продажу нерухомого майна за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Позивач вказує, що йому на праві власності відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 17.02.2005 р. належала земельна ділянка площею 1 886,00 кв. м. з цільовим призначенням: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також для ведення особистого селянського господарства. У 2013 р. вказана земельна ділянка була зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та видані два свідоцтва про право власності на земельні ділянки від 05.07.2013 р., а саме: на земельну ділянку площею 0,0886 га для ведення особистого селянського господарства та 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідачем-1 до суду подано заперечення на адміністративний позов відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки позивачем продано дві земельні ділянки, право власності на які підтверджено свідоцтвами про право власності на нерухоме майно від 05.07.2013 р., а тому такі земельні ділянки знаходилися у власності позивача менше трьох років, відтак, відсутні підстави для повернення сум податку на доходи фізичних осіб, сплачених від продажу земельних ділянок при нотаріальному посвідченні договорів купівлі-продажу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, представник відповідача-1 заперечив проти задоволення позовних вимог. Представник відповідача-2 проти позовних вимог не заперечував.

04.12.2013 р. представником позивача у судовому засіданні подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, яке письмово погоджене представниками відповідачів (а.с.61).

На підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 04.12.2013 р. та занесеної до журналу судового засідання (а.с.62), подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку Серії КР №109870 виданого 17.02.2005 р., ОСОБА_1 на праві власності належала земельна ділянка площею 1 886,00 кв. м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 а, цільове призначення земельної ділянки: будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), та ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 3510100000:36:289:0006) (а.с.8).

27.06.2013 р. у Державному земельному кадастрі на підставі державного акта КР №109870 зареєстровано земельні ділянки: площею 0,1 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 а, цільове призначення: будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) (кадастровий номер 3510100000:36:289:0077) та площею 0,0886 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 а, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 3510100000:36:289:0078) (а.с.27-32).

05.07.2013 р. державним реєстратором Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 а, цільове призначення: будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) (кадастровий номер 3510100000:36:289:0077) та видано свідоцтво про право власності №5728404 від 05.07.2013 р. (а.с.10).

Окрім того, 05.07.2013 р. державним реєстратором Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0886 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 а, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 3510100000:36:289:0078) та видано свідоцтво про право власності №5735452 від 05.07.2013 р. (а.с.9).

17 липня 2013 року ОСОБА_1 передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер - 3510100000:36:289:0077, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,1 га. відповідно до договору купівлі-продажу від 17.07.2013 р. посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №3786 (а.с.15-20) та сплачено податок з доходів фізичних осіб у розмірі 6 722,10 грн. (а.с.13).

Також 17.07.2013 р. ОСОБА_1 передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер - 3510100000:36:289:0078, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0886 га. відповідно до договору купівлі-продажу від 17.07.2013 р. посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №3789 (а.с.21-26) та сплачено податок з доходів фізичних осіб у розмірі 5 311,40 грн. (а.с.14).

24.07.2013 р. ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області із заявою про повернення йому помилково сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2013 рік в сумі 6 722,10 грн. (квитанція №2040_58.1 від 17.07.2013 р.) та 5 311,40 грн. (квитанція №2040-61.1 від 17.07.2013 р.), оскільки відповідно до п.172.1 ст.172 Податкового кодексу України дохід отриманий платником податку від продажу нерухомого майна за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується (а.с.33-34).

Листом від 12.08.2013 р. №2836/10/11-23-17-04 Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області повідомила ОСОБА_1 про відсутність підстав для повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які сплачені від продажу земельних ділянок, оскільки право власності на продані ОСОБА_1 земельні ділянки у нього виникло на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 05.07.2013 р. (а.с.35).

У відповідності до п.172.1 ст.172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

На підставі п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. №1952-ІV (далі за текстом - Закон) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.19 Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

У відповідності до ч.1 ст.18 Закону, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається: фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна; членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески; юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками); фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується (реорганізується); фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм; реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об'єкти нерухомого майна; у разі виділення окремого об'єкта нерухомого майна зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об'єктів; фізичним та юридичним особам на об'єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки; в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.4 ст.3 Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно з ч.1 ст.125, ч.1 ст.126 Земельного кодексу України, в редакції чинній на час видачі позивачу державного акту на право власності на земельну ділянку, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

У відповідності до п.10 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 р. №3613-VІ документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Таким чином, право власності на земельну ділянку площею 1 886,00 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 а, цільове призначення земельної ділянки: будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), та ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 3510100000:36:289:0006) у ОСОБА_1 виникло 17.02.2005 р. відповідно до державного акта КР №109870. Водночас подальша реєстрація на підставі такого державного акта у Державному земельному кадастрі двох земельних ділянок з кадастровими номерами 3510100000:36:289:0077 та 3510100000:36:289:0078 і їх поділом за цільовим призначенням, а також реєстрація права власності на такі земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не свідчить про зміну строку перебування відповідного майна у власності ОСОБА_1

Тобто позивач відповідно до п.172.1 ст.172 Податкового кодексу України звільнений від сплати податку з доходів фізичних осіб. отриманого від операції з продажу об'єктів нерухомості (земельних ділянок).

Відтак, позивачем під час укладення договорів купівлі-продажу від 17.07.2013 р. №3786, №3789 помилково сплачено податок з доходів фізичних осіб у розмірі 12 033,50 грн. (6 722,10 грн. + 5 311,40 грн.). При цьому, зі змісту квитанцій №2040_58.1 від 17.07.2013 р. (а.с.13) та №2040_61.1 від 17.07.2013 р. (а.с.14) встановлено, що податок з доходів фізичних осіб у розмірі 12 033,50 грн. позивачем сплачено на рахунок 33210802700002, отримувач: Міськфінуправління, код отримувача: 38037409, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, код банку отримувача: 823016, тобто до місцевого бюджету.

Згідно з п.34 ч.1 ст.1 Бюджетного кодексу України місцеві бюджети - бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

У відповідності до змісту п.1 ч.1 ст.64 Бюджетного кодексу України до доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належить, зокрема, податок на доходи фізичних осіб у частині, визначеній статтею 65 цього Кодексу.

На підставі ч.2, 3 ст.65 Бюджетного кодексу України до доходів бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення зараховується 75 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на території цих міст. До доходів бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення зараховується 25 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території.

Відповідно до п.43.1 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з п.43.3 - 43.5 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, податковий орган у випадку встановлення факту помилково сплаченого податку з доходів фізичних осіб за заявою платника податку зобов'язаний підготувати висновок за формою передбаченою Порядком взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 21.12.2010 р. №974/1597/499, а органи Державного казначейства України зобов'язані здійснити повернення помилково сплачених сум грошових зобов'язань.

У судовому засіданні встановлено, що позивачем безпідставно не вчинено дій передбачених ст.43 Податкового кодексу України та Порядком взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 21.12.2010 р. №974/1597/499 щодо повернення позивачу помилково сплаченого податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 12 033,50 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області щодо не вчинення дій, спрямованих на повернення ОСОБА_1 помилково сплачених сум податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 12 033,50 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.25 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до пп.1 п.16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. №845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.

У відповідності до п.19 вказаного Порядку, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Згідно з ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки факт надходження податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 12 033,50 грн. відповідачами не заперечується, а також підтверджується квитанціями №2040_58.1 від 17.07.2013 р., №2040_61.1 від 17.07.2013 р. (а.с.13, 14) та обліковою карткою платника податку на доходи фізичних осіб (а.с.65), зважаючи на те, що позивачем сплачено кошти на рахунок місцевого бюджету, а не Державного бюджету України, суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з місцевого бюджету (рахунок: 33210802700002) помилково сплаченого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 12 033,50 грн.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 154,75 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст.86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправною бездіяльність Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області щодо не вчинення дій, спрямованих на повернення ОСОБА_1 помилково сплачених сум податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 12 033,50 грн.

3. Стягнути з місцевого бюджету (рахунок: 33210802700002) на користь ОСОБА_1 (Банк отримувача: ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ», Код Банку:320702, код ЄДРПОУ Банку: 20057663, Отримувач: ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ», Рахунок отримувача: 292429041, Призначення платежу: Поповнення карткового рахунку НОМЕР_2, ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1) кошти в сумі 12 033,50 грн. (дванадцять тисяч тридцять три грн. 50 коп.) для повернення податку з доходів фізичних осіб помилково сплаченого відповідно до квитанцій №2040_58.1 від 17 липня 2013 року та №2040_61.1 від 17 липня 2013 року.

Присудити ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1 (04211, АДРЕСА_1) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 154,75 грн. (сто п'ятдесят чотири грн. 75 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.М. Момонт