Постанова № 36248045, 20.12.2013, Київський окружний адміністративний суд

rc="herb.gif" height=70 width=52>

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2013 року 810/6465/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області до Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №13» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

29.11.2013 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі – позивач, Податковий орган) до Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №13» (далі – відповідач, Товариство) про стягнення податкового боргу в розмірі 7489,49 грн. за рахунок коштів на рахунках відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має перед Державним бюджетом України заборгованість по самостійно обчисленим зобов’язанням з орендної плати за землі державної та комунальної власності за лютий-грудень 2011 року, з урахуванням погашення за рахунок переплати, в загальній сумі 7489,49 грн.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відкрите акціонерне товариство «Пересувна механізована колона №13», код за ЄДРПОУ 06953304, зареєстроване як суб’єкт господарювання 18.03.1997 Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №098870.

Відповідно до довідки форми 4-ОПП №7466 від 13.05.2011 Товариство як платник податків перебуває на обліку у Бориспільській ОДПІ.

У січні 2011 року Товариство подало до Податкового органу податкову декларацію з плати за землю, якою самостійно нараховано загальну суму земельного податку за 2011 рік в загальній сумі 8408,82 грн., з розбивкою по місяцях (за січень-листопад щомісяця 700,73 грн., за грудень 700,79 грн.).

Самостійно нараховані зобов’язання з земельного податку за лютий-грудень 2011 року відповідачем сплачені не були, заборгованість за лютий 2011 року була частково погашена за рахунок переплати в розмірі 218,60 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості Товариства з земельного податку за лютий-грудень 2011 року, з урахуванням часткового погашення за рахунок переплати в розмірі 218,60 грн., складає 7489,49 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Статтею 270 Податкового кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), що перебувають у власності, є об’єктами оподаткування плати за землю.

Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю - п.290.1 ст.290 Податкового кодексу України.

У підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України зазначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

У свою чергу, підпунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Разом з тим, згідно із статтею 288 Податкового кодексу України, порядок обчислення орендної плати за землю, строки подання звітності, сплати податку регулюються тими ж нормами, що встановлюють такі вимоги до сплати земельного податку.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з підпунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Таким чином, з дня подання такої декларації відповідно до ст. 54 Податкового кодексу України таке податкове зобов’язання визнається узгодженим.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 8 Податкового кодексу України закріплює види податків та зборів, що справляються на території України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків повинен сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Всупереч вищевказаним нормам Конституції України, Податкового кодексу України, відповідач не вчасно вносить суму орендної плати за землю. За період з лютого по грудень 2011 року за Товариством обліковується податковий борг з орендної плати за землю у сумі 7489,49 грн.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як було зазначено вище, відповідачем в поданій декларації було самостійно обчислено суму орендної плати за землю.

Доказів сплати самостійного нарахованого зобов’язання з земельного податку відповідачем надано не було.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 Податкового Кодексу України закріплено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 128, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №13» (код за ЄДРПОУ 06953304) кошти з розрахункових рахунків у банківських установах, які обслуговують такого платника податків, до Державного бюджету України в рахунок погашення заборгованості зі сплати земельного податку за липень-грудень 2011 року в сумі 7489 (сім тисяч чотириста вісімдесят дев’ять) грн. 49 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.