Ухвала суду № 36246792, 04.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 р.Справа № 820/6607/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представника позивача Анісімова Г.А., представника відповідача Красникова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корра Імпекс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013р. по справі № 820/6607/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корра Імпекс"

до Харківської митниці Міндоходів

про скасування рішення та картки відмови, зобов`язання повернути фінансову гарантію,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Корра Імпекс", звернувся до суду з позовом до Харківської обласної митниці (правонаступник Харківська митниця Міндоходів), в якому просив скасувати рішення Державної митної служби України Харківської обласної митниці про коригування митної вартості товарів від 05.07.2013 року №807000003/2013/001328/1; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807110000/2013/00103 від 05.07.2013 року; зобов'язати Харківську обласну митницю повернути (вивільнити) фінансову гарантію у вигляді грошової застави у розмірі 13 463,75 (Тринадцять тисяч чотириста шістдесят три) гривні 75 копійок і перерахувати її на користь ТОВ "Корра Імпекс" на банківський рахунок № 26009000135343 в філії АТ "Державний експортно-імпортний банк України", м. Харків.

16 жовтня 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Корра Імпекс" до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення та картки відмови, зобов'язання повернути фінансову гарантію - відмовлено в повному обсязі.

Позивач, не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції проігнорував факт відсутності, в наданої представником відповідача роздруківки з єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, інформації про умови закупівлі товару та у кого саме він придбавався, чи у виробника чи у посередника, в той час як відповідач в оскаржуваному рішенні посилається на наявність ціни закупівлі за прямою угодою з виробником. При цьому відповідачем було застосовано другий метод визначення вартості за ідентичними товарами, однак ці товари не є ідентичними.

Крім того, вказує, що суд не надав, оцінки фактам неспівпадання номенклатури товарів, які декларував позивач та товарів, які були задекларовані за іншою ціною. При цьому, судом не було надано оцінки факту, що позивачем у 2012 році, вже розмитнювались аналогічні товари, за тією ж ціною.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.06.2013 року ТОВ «Корра Імпекс» до митного поста «Харків - автомобільний» Харківської обласної митниці було подано електронну митну декларацію № 807100000/2013/005548 на товар № 1 «коробки інсталяційні під електрообладнання з поліпропілену, призначені для встановлення в гіпсокартон. Торгівельна марка - Pawbol. Виробник Pawbol. Країна виробництва Польща» та товар № 2 «Арматура ізолювана. Торгівельна марка Pawbol. Виробник - Pawbol. Країна Польща».

Вказаний товар надійшов на адресу ТОВ «Корра Імпекс» за зовнішньоекономічним договором № 46-11CUA від 15.10.2012 року, укладеної з контрагентом «SEA IMPEX LP», Польща, разом з документами зазначеними у гр.44 МД.

При здійсненні контролю документів, поданих до митного оформлення за вказаною ЕМД, встановлено, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, та документи подані декларантом містять розбіжності, а саме: у гр. 31 ЕМД товар №2 - Арматура ізольована: накладка на клемну колодку з поліпропілену: РLХ4Х10-12000 шт., тоді як згідно інвойсу № 02-35 від 28.05.2013 - «накладка клемной колодки из полипропилена (PLХ1Х1О); у гр. 20 ЕМД умови поставки - DAP PL Brzezno, а згідно інвойсу № 02-35 від 28.05.2013 - DAP Chelm, Польща; згідно заявки на перевезення №5 від 18.06.2013 вага брутто 2134 кг, а в ЕМД № 807110000/2013/005548, інвойсі № 02-35 від 28.05.2013 та пакувальному листі зазначено вагу брутто - 2314 кг.

25.06.2013 року Харківською митницею декларанту електронним повідомленням, як передбачено для електронного декларування, повідомлено наступне «На виконання вимог ст. 54 МК України та відповідно до вимог ст. 53 МК України в зв'язку з тим, що документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, переважно ДЗІ, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант за власним бажанням подає додаткові документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

26.06.2013 року Харківською митницею електронним повідомленням декларанту повідомлено, що «У відповідності до вимог ч. 5 ст. 55, ч. 4 ст. 57 МК України митний орган проводить процедуру консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі та повідомляє, що митна вартість ідентичного товару в максимально наближений час до часу експорту оцінюваного товару №1 складає 7,76 дол. США/кг (оформлений за ціною договору/контракту), а митна вартість подібного товару в максимально наближений час до часу експорту оцінюваного товару №2 складає 12,93 дол. США/кг (оформлений за ціною договору/контракту). Додатково митний орган доводить, що термін надання додаткових документів складає 10 календарних днів (ч. 3 ст.53 МК України), повний перелік додаткових документів був доведений митницею електронним повідомленням від 25.06.2013».

03.07.2013 року декларантом, електронним повідомленням, надіслано каталог виробника, митна декларація країни відправлення, які вже надавались 25.06.2013 та декларація ІМ 40 № 807110000/2013/517393.

05.07.2013 року у зв'язку з неможливістю здійснення митного оформлення товарів через невірне визначення їх митної вартості, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/001328/1.

05.07.2013 року відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807110000/2013/00103.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями Харківської митниці Міндоходів, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення, прийняті митним органом, прийняті відповідачем в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 4 ст. 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначенні митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів та інше.

Приписами ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом і уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів , у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, при здійсненні контролю документів, поданих позивачем до митного оформлення , встановлено, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, та документи подані декларантом містять розбіжності, а саме:

- у гр. 31 ЕМД товар №2 - Арматура ізольована : накладка на клемну колодку з поліпропілену: РLХ4Х10-12000 шт., тоді як згідно інвойсу № 02-35 від 28.05.2013 - «накладка клемной колодки из полипропилена (РLХ4Х10);

- згідно заявки на перевезення №5 від 18.06.2013 вага брутто 2134 кг, а в ЕМД № 807110000/2013/005548, інвойсі № 02-35 від 28.05.2013 та пакувальному листі зазначено вагу брутто - 2314 кг.

Як було обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, 03.07.2013 декларантом, електронним повідомленням, надіслано каталог виробника, митна декларація країни відправлення, які вже надавались 25.06.2013 та декларація ІМ 40 № 807110000/2013/517393, проте подані документи не підтверджують в повній мірі використані декларантам відомості щодо митної вартості товару, а також не спростовуй виявлених розбіжностей.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 57 МК України основним методом визначені митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з приписами ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) неможливо було застосувати через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально; - документи подані декларантом містять розбіжності; - подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товарі - декларантом протягом 10 днів не надано витребуваних митницею додаткових документів, передбачених ч. 3 статті 53 МК України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001328/1 від 05.07.2013 прийнято за методом визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарі у відповідності до положень ст. 59 МК України.

Отже, при коригуванні за основу взято наявну у митного органу цінову інформацію, яка міститься у центральній базі даних єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної митної служби України за МД № 807110000/2012/517393, 100260000/2013/10638, поданими позивачем.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корра Імпекс" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013р. по справі № 820/6607/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 09.12.2013 р.