Ухвала суду № 36246787, 04.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 р.Справа № 818/3829/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.08.2013р. по справі № 818/3829/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запчасть"

до Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.08.2013 р. задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запчасть" (далі- ТОВ "Запчасть") до Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі- Конотопська ОДПІ ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 19.02.2013 року №0000092311 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" в загальному розмірі 136 379грн., в тому числі 136 378грн.- за основним платежем та 1 грн.00коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 19.02.2013 року №0000102311 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 142 803грн., в тому числі 116 308грн.- сума завищення бюджетного відшкодування та 26 495грн.-штрафні (фінансові) санкції.

Стягнуто з Державного бюджету на користь позивача - ТОВ "Запчасть" сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2294грн.00коп.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,неповне з'ясування обставин справи, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугувала інформація встановлена при перевірці контрагентів позивача.

Так, в ході перевірки було враховано акт Мелітопольської ОДПІ від 08.11.2012 р. №883/22/35432583 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компас 2008» висновками якого встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій, в тому числі з ТОВ "Запчасть". Також, встановлено, що діяльність контрагентів ТОВ «Компас 2008», зокрема, ТОВ «Тредікроун», ТОВ «Імпульс плюс 2010» та ін. була спрямована на проведення фінансових потоків, на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Сторони в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про дату, місце та час розгляду справи.

Відповідно до положень ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) справа розглянута без участі представників сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що по взаємовідносинам з ТОВ "Компас 2008" позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту відповідні суми витрат та сум податку на додану вартість, господарські операції були направлені на настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що посадовими особами Конотопської ОДПІ було проведено за виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Запчасть" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Компас-2008" протягом вересня 2010 року, лютого-вересня 2011 року, березня 2012 року, за результатами якої складено акт від 07.02.2013 року №54/22-3/30355337 (т.1, а.с.8-65).

На підставі висновків вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 19.02.2013 року №0000092311 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи приватних підприємств у розмірі 136 379грн. та податкове повідомлення-рішення від 19.02.2013 року №0000102311 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 142 803грн. (т.1, а.с.66-69).

Фактичною підставою для винесення вище зазначених податкових повідомлень-рішень слугувала інформація викладена в акті позапланової документальної виїзної перевірки позивача, щодо завищення валових витрат та завищення бюджетного відшкодування в сумі 116308,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 136378,00 грн. за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток показників господарських операцій з ТОВ "Компас 2008", котрі реально не відбулись.

Перевіряючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств до 01.04.2011 року визначалися статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", а з 01.04.2011 року положеннями Податкового кодексу України.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реативну), з урахувань обмежень, установленими пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно п.п. 5.3.1. п.5.3. ст.5 вказаного Закону не включаються до складу валових витрат потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Щодо нарахування платником податку податкового кредиту, то до 01.01.2011 року цей порядок встановлювався Законом України "Про податок на додану вартість", а з 01.01.2011 року відносини з приводу формування податкового кредиту врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу(п.п.198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно із пунктами 200.1-200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З огляду на вище викладене, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Запчасть" та ТОВ "Компас-2008" було укладено договір купівлі-продажу №11/104 від 10.01.2011 року, відповідно до умов якого ТОВ "Компас-2008" здійснювало постачання на користь позивача товару: автозапчастин до автомобільних та тракторних двигунів. (т.2, а.с.111)

На підтвердження факту реальності здійснення укладеного правочину позивачем надано копії податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур.

Факт оплати придбаного товару підтверджується копіями виписок банку) та карткоюа рахунку 63.1.

Транспортування товару здійснювалось власними транспортними засобами позивача , що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, реєстраційними документами на автомобілі, що є у власності позивача.

Товар отримувався згідно довіреностей водієм ТОВ "Запчасть" ОСОБА_1, про що свідчить журнал реєстрації довіреностей.

Доцільність укладення вище зазначеного договору пояснюється використанням товару в господарській діяльності, а саме реалізацію товарів на експорт покупцю ТОВ "Агро-Дизель" (Росія, Курська область, с. Глушково) та ТОВ "Запчасть" (Росія, Курська область, с. Глушкво), що підтверджується копіями ВМД, рахунків-фактур, специфікаціями та копіями договорів постачання, наданими ТОВ "Запчасть".

Вище зазначені документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні», дефектів форми, змісту або походження не мають, що не заперечувалось відповідачем.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності вчинених господарських операцій позивачем з ТОВ "Компас-2008" та правомірності віднесення до складу валових витрат та до складу податкового кредиту відповідних сум витрат та сум податку на додану вартість і як наслідок заявлення відповідних сум до бюджетного відшкодування.

Посилання відповідача на акт перевірк Мелітопольської ОДПІ від 08.11.2012 р. №883/22/35432583 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компас 2008»,як на підставу для висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, не можуть бути взяті до уваги , оскільки покупець не може нести відповідальності за не знаходження посадових осіб контрагента за юридичною адресою, за несплату податків продавцем. Крім того, покупець не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вище зазначені правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Інші доводи апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 р. по справі № 818/3829/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Любчич Л.В.Судді Сіренко О.І. Спаскін О.А.

Повний текст ухвали виготовлений 09.12.2013 р.